Практичне заняття №9

Тема: Друга відміна іменників. Середній рід.

Кількість годин – 2.

Мета: Виробити у студентів навички правильно використовувати в медичній і фармацевтичній термінології іменники 2-ої відміни середнього роду, узгоджувати з ними прикметники і дієприкметники із закінченням – um у процесі утворення дієслівних чи багатослівних термінів.

Студент повинен знати:

1. Ознаки належності іменників 2-ої відміни до середнього роду.

2. Які закінчення мають іменники 2-ої відміни середнього роду грецького походження.

3. Що до 2-ої відміни середнього роду належать також прикметники 1-ої групи із закінченням – um та дієприкметники минулого часу із закінченням - um.

4. Функції суфіксів іменників 2-ої відміни. Латинські прислів’я й афоризми.

Студент повинен уміти:

1. Відміняти в однині і множині іменники 2-ої відміни середнього роду та узгодженні з ними прикметники і дієприкметники.

2. Утворювати двослівні та багатослівні медичні і фармацевтичні терміни шляхом узгодження прикметників і дієприкметників з іменниками 2-ої відміни.

3. За допомогою відповідних суфіксів утворити іменники 2-ої відміни – термін із заданим значенням.

Основні питання заняття

1. Ознаки належності іменників 2-ої відміни до середнього роду.

2. Парадигма іменників 2-ої відміни середнього роду.

3. Узгодження прикметників з іменниками середнього роду.

4. Функції суфіксів іменників 2-ої відміни. Лексичний мінімум.

5. Латинські прислів’я й афоризми. Вправи.

1. Організаційна структура заняття

1. Організаційна частина: перевірка присутності студентів та наявності у них зошитів, словників та підручників - 2-3 хв.

2. Перевірка домашнього завдання – 20-25 хв.

а) письмових вправ;

б) усних вправ, теоретичного матеріалу, лексичного мінімуму; в) індивідуальні письмові контрольні завдання.

3. Пояснення нового матеріалу – 8-10 хв.

а) ознаки належності іменників до середнього роду;

б) парадигма (відмінювання в однині і множині);

в) узгодження прикметників (дієприкметників) з іменниками;

г) функції суфіксів іменників 2-ої відміни; д) лексичний мінімум;

е) латинські прислів’я й афоризми.

4. Практична робота студентів 40 – 45 хв:

а) вивчення теоретичного матеріалу;

б) записування в зошит-словник та засвоєння лексичного мінімуму;

в) виконання усних вправ № 1,2,3,4 – с. 95-96;

г) виконання письмових вправ: вправи 1, 2. – с. 96-97;

д) засвоєння латинських прислів’їв й афоризмів – с. 97.

5. Перевірка індивідуальних письмових контрольних завдань. Підведення підсумків заняття з оцінкою діяльності кожного студента.

Наочність: Таблиця “Відмінкові закінчення іменників п’яти відмін”. “Суфікси іменників 1-2 відмін”.

Джерела інформації:

а) Основне:

Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – С. 90-97.

Козовик І.Я., Шипайло Л.Д., Латинська мова: Підручник. – К.: Вища шк., 1993. – с. 69-75.

б) Додаткові:

1. Латинська мова/ За редакцією А.Г.Ступінської. – Львів: Вища шк., 1986. с. 49-55.

2. Закалюжний М.М., Андрейчин М.А., Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здовор’я”, 1993. – с. 16-17.

Автор ст. викл. Саварин Т.В.

Затверджено на засіданні кафедри

10 травня 2004 р., Протокол № 10.

Переглянуто на засіданні кафедри

« » 200 р. Протокол №