1.4. Практична робота студентів – 40-50 хв:

а) засвоєння теоретичного матеріалу;

б) переклад рецептів з латинської мови на українську;

в) виконання письмових вправ: 1. с. 224.

1.5. Перевірка індивідуальних письмових контрольних завдань. Підведення підсумків заняття з оцінкою діяльності кожного студента – 5-7 хв.

Наочність: Зразки рецептів у підручнику.

Джерела інформації:

а) Основне: Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – с. 215-224.

Козовик І.Я., Шипайло Л.Д., Латинська мова: Підручник. – К.: Вища шк., 1993. – с. 144-151.

б) Додаткове:

1. Латинська мова/ За редакцією А.Г.Ступінської. – Львів: Вища шк., 1986. с. 150-151; 158-162.

2. Латинська мова: підручник для фармацевтичних факультетів /За редакцією А.Г.Ступінської. – К.: “Вища школа”., 1993. – с. 153, 155, 164-167.

Автор ст. викл. Саварин Т.В.

Затверджено на засіданні кафедри

10 травня 2004 р., Протокол № 10.

Переглянуто на засіданні кафедри

« » 200 р. Протокол №

Практичне заняття № 25 Латинська мова

Тема: М’які і рідкі форми ліків.

Кількість годин – 2.

Мета: Подати латинські назви м’яких і рідких форм ліків, пояснити способи оформлення латинської частини рецептів на м’які та рідкі форми ліків.

Студент повинен знати:

1. Латинські назви м’яких і рідких форм ліків та способи їх виписування.

2. Латинські назви фармацевтичних термінів, які вживаються при виписуванні м’яких і рідких форм ліків.

3. Латинські назви офіціальних форм ліків, які вживаються за кордоном.

Студент повинен уміти:

1. Написати латинську частину рецепта на м’які і рідкі форми ліків.

2. Прочитати скорочені назви м’яких і рідких лікарських форм, різні вказівки фармацевтові, рецептурні вирази.

Основні питання заняття

1. Латинські назви м’яких форм ліків та способи їх виписування.

2. Латинські назви рідких форм ліків та способи їх виписування.

3. Офіціальні форми ліків, що використовуються за кордоном.

4. Вправи.

1. Організаційна структура заняття

1. Організаційна частина: перевірка присутності студентів та наявності у них зошитів, словників та підручників - 2-3 хв.

2. Перевірка домашнього завдання – 20-25 хв.

а) письмових вправ;

б) усних вправ, теоретичного матеріалу, лексики;

в) індивідуальні письмові контрольні завдання.

1.3. Пояснення нового матеріалу – 7-10 хв.

а) м’які форми ліків та способи їх виписування;

б) рідкі форм ліків та способи їх виписування.

1.4. Практична робота студентів – 40-45 хв:

а) вивчення теоретичного матеріалу;

б) виписування і засвоєння невідомої лексики та переклад рецептів з латинської мови на українську с. 151-157;

в) виконання письмових вправ: с. 246-247; 252-253.

г) виконання усних вправ: Рецепти на с. 245-246; 251-252.

1.5. Перевірка індивідуальних письмових контрольних завдань. Підведення підсумків заняття з оцінкою діяльності кожного студента – 3-7 хв.

Наочність: Зразки рецептів у підручнику.

Джерела інформації:

а) Основне: Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – с. 231-253.

Козовик І.Я., Шипайло Л.Д., Латинська мова: Підручник. – К.: Вища шк., 1993. – с. 151-159..

б) Додаткове:

1. Латинська мова/ За редакцією А.Г.Ступінської. – Львів: Вища шк., 1986. с. 155-164.

2. .Закалюжний М.М., Андрейчин М.А., Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здовор’я”, 1993. – с. 217-219.

Автор ст. викл. Саварин Т.В.

Затверджено на засіданні кафедри

10 травня 2004 р., Протокол № 10.

Переглянуто на засіданні кафедри

« » 200 р. Протокол №

Практичне заняття № 26 Латинська мова

Тема: Підсумкова контрольна робота (Заняття 20-25) – 45 хв. Ступені порівняння прикметників. Ступені порівняння прикметників, утворенні від різних основ. Неповні ступені порівняння прикметників - 45 хв.

Кількість годин – 2.

Мета: 1. Перевірити рівень і якість засвоєння лексично-граматичного матеріалу попередніх тем та навички й уміння використовувати їх у практичній діяльності. 2. Пояснити студентам принципи утворення вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, відмінювання прикметників у вищому і найвищому ступенях, вживання різних форм прикметників у медичній і фармацевтичній термінології.

Студент повинен знати:

1. Як утворюються вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

2. Особливості утворення ступенів порівняння прикметників.

Студент повинен уміти:

1. Утворювати вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

2. Відмінювати прикметники у вищому і найвищому ступенях.

3. Вживати різні форми ступенів порівняння прикметників у медичних та фармацевтичних термінах.