Латинська мова Практичне заняття № 7.

(Методичні вказівки студентам стоматологічного факультету)

Тема: Дієслово. Загальні відомості. Наказовий спосіб.

Кількість годин –2.

Мета: Навчитися читати і розуміти основні форми дієслів та утворювати і застосовувати форми наказового способу в рецептурі і фармацевтичній термінології.

Контрольні питання до заняття

1. Граматичні категорії дієслова (два числа, три особи, шість часів, три способи, два стани, неозначена форма).

2. Поділ дієслів на дієвідміни.

3. Знаходження основи теперішнього часу.

4. Утворення наказового способу теперішнього часу.

5. Латинські прислів’я й афоризми.

6. Вправи.

Наочність: Табл. «Imperativus».

Ситуаційні задачі (вправи):

1. Усні вправи: № 1, 2, 3. – с. 82.

2. Письмові вправи: № 1, 2. - с. 82.

Методика виконання практичної роботи

1. Перш, ніж приступити до виконання вправ, слід уважно засвоїти теоретичний матеріал у відповідності до контрольних запитань до заняття.

2. У зошит-словник виписати невідомі дієслова з вправи № 1 засвоїти їх.

3. Спочатку слід виконувати усні вправи, а потім – письмові.

4. Латинські прислів’я й афоризми доцільніше засвоювати після виконання вправ, оскільки вони знімають розумову втому.

Вихідний рівень знань та умінь

Студенти повинні знати:

1. Граматичні категорії дієслова.

2. На скільки дієвідмін діляться латинські дієслова.

3. Ознаки належності дієслова до певної дієвідміни.

4. Як знайти основу дієслова.

5. Як утворюється наказовий спосіб теперішнього часу однини і множини.

6. Латинські прислів’я й афоризми.

Студенти повинні уміти:

1. Визначити належність дієслова до певної дієвідміни.

2. Знайти основу дієслова.

3. Утворити наказовий спосіб однини і множини.

4. Будувати прості латинські речення, використовуючи сполучники і прийменники.

Джерела інформації:

а) Основне: Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – с. 78-83.

І.Я.Козовик., Л.Д.Шипайло. Латинська мова: Підручник. – К.: Вища школа., 1993. – с. 39-45.

б) Додаткові: М.М.Закалюжний., М.А.Андрейчин. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. – К.: “Здоров’я”, 1993. – с. 31-32.

Латинська мова: / За ред. А.Г.Ступінської. – Львів: Вища школа, 1986. – с. 30-31; 32-33.

Автор ст. викл. Саварин Т.В.

Затверджено на засіданні кафедри

10 травня 2004 р., Протокол № 10.

Переглянуто на засіданні кафедри

« » 200 р. Протокол №

Латинська мова Практичне заняття № 8.

(Методичні вказівки студентам стоматологічного факультету)

Тема: Друга відміна іменників. Чоловічий рід.

Кількість годин –2.

Мета: Навчитися правильно вживати в медичній і фармацевтичній термінології іменники 2-ої відміни чоловічого роду у відповідних відмінках та виробити навички узгодження з ними прикметників у процесі утворення двослівних та багатослівних термінів.

Контрольні питання до заняття

1. Ознаки належності іменників до 2-ої відміни чоловічого роду.

2. Винятки з правила про рід іменників 2-ої відміни.

3. Відмінювання іменників 2-ої відміни чоловічого роду.

4. Лексичний мінімум іменників 2-ої відміни чоловічого роду.

5. Вправи.

Наочність: Табл. «Відмінкові закінчення іменників п’яти відмін».