Розділ III. Надання соціальних послуг громадянам, які шукають роботу

3.1. Профорієнтаційне обслуговування клієнтів центрів зайнятості Загальні положення

В умовах глобалізації та посилення конкуренції у світовому економіч­ному просторі загострюється проблема формування, відтворення та ви­користання трудового потенціалу. Трудовий потенціал суспільства визна­чається характером формування та реалізації здатності до праці кожної особи і значною мірою залежить від професійного вибору та успішності здобуття або зміни професії. Фактором, що сприяє професійному самовиз­наченню та реалізації здатності до праці особи, є дієва система професій­ної орієнтації населення.

Для розв’язання завдань гармонізації зайнятості, людського розвитку необхідно, щоб особи найманої праці мали професії (спеціальності), які не тільки відповідали б їхнім здібностям, нахилам, іншим якостям, а й перш за все бути потрібними на ринку праці. Йдеться про своєрідну тріаду "хо­чу-можу-потрібно", яку можна схематично подати як трикутник (рис. 73).

а

б

рис. 73. Трикутник професійного вибору особи:

а – у стані рівноваги; б – при порушенні рівноваги

Для забезпечення відповідності між складовими тріади – "потрібно", "можу" і хочу" вони у кількісному відношенні повинні бути однаковими, отже, трикутник професійного вибору має бути рівнобічним (рис. 73, а). Якщо хоча б одна із сторін цього умовного трикутника змінюється, нап­риклад, "потрібно" (від СА до СА'), то рівновага порушується. Для її відродження необхідно відповідним чином змінити інші сторони трикут­ника ("хочу" – до СВ', "можу" – до А'В').

Складова "хочу" визначається внутрішнім світоглядом людини. Якщо робота, професія людини не відповідатимуть її бажанню, між ними вини­катиме суперечність, конфлікт. На рис. 73, б це ілюструється "сектором незадоволеності" (чотирикутник АА'В'В), який виник внаслідок переви­щення складової "хочу" над "потрібно" і "можу". Зовнішнім проявом цього стане зростання плинності кадрів і зниження продуктивності праці через незадоволеність працівників своєю працею, скорочення можливості роз­витку особистості, "психологічні бар'єри" на шляху підвищення професій­ної майстерності. Щоб мінімізувати незадоволеність людини роботою, життям, суспільством необхідно впливати на складову "хочу" так, щоб вона максимально відповідала складовим "потрібно" і "можу".

Складова тріади "хочу" характеризує уявлення людини, насамперед молодої (або безробітної) щодо своєї майбутньої трудової діяльності, бажаних видів і характеру праці, професії, спеціальності. Ця складова із всієї тріади є найскладнішою. Вона формується і змінюється під впливом багатьох факторів. Серед них, зокрема, родинні традиції, суспільна думка про важливість і цікавість тих чи інших професій, можлива зарплата, попу­лярність і навіть ажіотаж, який формується під впливом ЗМІ, кіно, літера­тури тощо. На формування професійних намірів впливає також різно­манітна інформація щодо змісту професій і спеціальностей, їх креатив­ності, сфери застосування, можливості оволодіння ними, розміру заробіт­ної плати тощо. Отже, "хочу" як складова тріади має ту особливість, що вона є відносно незалежною від "потрібно" і досить самостійною щодо "можу", тому часто не узгоджується з ними, заважаючи настанню рівноваги або порушуючи її. Але, з іншого боку, оскільки вона є чутливою до зовнішнього впливу, то може корегуватися в потрібному напрямі.

Складова "можу" визначається як генетичними якостями людини, так і якостями, набутими протягом трудового життя. Отже, на неї необхідно і можна впливати, розширюючи і удосконалюючи спроможності, здібності, професійні якості людини шляхом її професійного навчання та набуття нею більшого професійного досвіду. Оскільки людина часто вважає, що вона здатна виконувати певні виробничі функції, які насправді їй не під силу, одним із завдань профорієнтації є надання особі допомоги щодо з'ясування своїх спроможностей, здібностей, нахилів.

Третя складова визначеної тріади – "потрібно" – знаходиться в основі цього трикутника і характеризує суспільні потреби в тих чи інших видах праці, професіях і спеціальностях. Як правило, ці потреби систематично змінюються і визначаються в конкретний момент рівнем розвитку еконо­міки, структурою основного капіталу, технологіями. У кінцевому підсумку дана складова і визначає суспільну структуру зайнятості, є певним чином незалежною від "хочу" і "можу". Отже, в ринкових умовах пріоритетною складовою є "потрібно", а формула професійного вибору особи набуває такого вигляду: "потрібно–можу–хочу". Але психологічно багато хто не готовий до сприйняття цієї необхідності. Недарма в підлітків найпопуляр­нішими є професії артистів, співаків, футболістів, міліціонерів та інші яскраві й романтичні, на їхній погляд, професії. В результаті, на ринку праці дефіцит працівників багатьох професій та спеціальностей має місце поряд із наявністю певної кількості фахівців, на яких немає попиту, що свідчить про незбалансованість потреб ринку праці і підготовки кадрів навчальними закладами.

Потреби суспільства в працівниках певних професій і спеціальностей і професійні наміри незайнятого населення і молоді наочно можна подати у вигляді пірамід. В основі професійних потреб ринку праці на робочу силу знаходяться суспільні потреби у великій кількості важких і непримітних професій, а вершину становить мала кількість яскравих і добре оплачува­них професій (рис. 74, а). З іншого боку, професійні наміри населення, перш за все молоді, також становлять піраміду, яка має вигляд перевер­нутої (рис. 74, б). Її основу складає нечисленна категорія молоді, що бажає в майбутньому працювати за важкими і непримітними (звичайними) професіями. А верхню частину піраміди становить численна когорта моло­ді, що бажає працювати за яскравими і романтичними професіями. Наклавши ці обидві піраміди одна на одну, отримаємо сектор, де вони перетинаються (рис. 74, в). Він характеризує кількісні параметри збігу професійних потреб економіки з професійними намірами молоді і незайня­тих громадян. Для осіб, що складають цей сектор, переважною характе­ристикою є задоволення працею, творче ставлення до виконання виробни­чих функцій, нарешті, високопродуктивна праця.

Професійні потреби ринку праці	Професійні наміри молоді і незайнятого населення	Збіг професійних потреб і професійних намірів
а	б	в

рис. 74. Піраміди суспільного попиту на працівників і професійних намірів

Інструментом приведення складової тріади "хочу" в максимально мож­ливу відповідність з іншими складовими "можу" і "потрібно" є професійна орієнтація і професійна освіта.