Специфіка діяльності центрів зайнятості з професійної орієнтації

Характер і основні завдання державної служби зайнятості – сприяння громадянам у працевлаштуванні, а також склад і психологічний стан клієнтів, серед яких переважають дорослі люди, більшість з яких психоло­гічно перебувають у стресовому стані, зумовлюють специфіку діяльності центрів зайнятості. По суті, тут йдеться вже про професійну переорієнта­цію, оскільки в таких людей уже сформовані професійний досвід, знання, навички, певні професійно важливі якості. З огляду на це застосування загальноприйнятої формули професійного вибору ("потрібно – можу – хочу"), що є доцільною для молоді, у профорієнтаційній роботі з дорос­лими безробітними є некоректним. І хоча зміст складових "хочу" і "пот­рібно" залишиться без істотних змін, складова "можу" дорослої людини змістовно переобтяжена, оскільки до неї входять знання, вміння, психічні процеси та типологічні особливості, здібності, стан здоров'я тощо. Тому складову "можу" доцільно розширити на "знаю" та "вмію". Складова "знаю" визначатиме рівень та якість уже набутих загальноосвітніх і спеціальних знань, їхній вплив на успішність процесу оволодіння теорією певної професії. Складова "вмію" віддзеркалює сукупність та міру роз­витку різноманітних, у тому числі професійних, навичок та умінь, що сприяють опануванню виробничих процедур і операцій. У цьому контексті складова "можу" поєднає професійні знання із професійними уміннями та навичками, що набуваються в процесі попереднього професійного досвіду особи, при їх застосуванні на конкретних робочих місцях.

Центри зайнятості мають враховувати такі основні відмінності змісту профорієнтаційної роботи з молоддю та дорослими, що обумовлюють­ся рядом чинників, а саме:

• різні вікові особливості;

• різні ціннісні орієнтації;

• ступінь сформованості світогляду;

• ступінь усвідомлення власної відповідальності;

• наявність життєвого та професійного досвіду у дорослих і відсутність такого у молодих людей;

• наявність сформованих професійних якостей;

• ступінь поінформованості щодо світу професій та стану ринку праці;

• для дорослих профорієнтація найчастіше має характер переорієнтації;

• наявність компенсаторних механізмів щодо формування професійних якостей у дорослих в процесі освоєння нового виду діяльності.

Важливість професійного досвіду в самовизначенні безробітних є не­заперечною. Звідси випливає необхідність врахування у змісті проф­орієнтаційних послуг для безробітних наявності в останніх професійних знань, умінь, навичок, життєвого та професійного досвіду. Це, у свою чер­гу, потребуватиме оновлення змісту профорієнтаційних послуг, адаптації інструментарію, що зазвичай використовується, до особливостей дорослих безробітних, підготовки спеціалістів відповідного напряму.

Таким чином, у нинішніх умовах основними завданнями центрів зай­нятості з професійної орієнтації населення є:

• диференційний підхід до проведення профорієнтації з урахуванням специфіки кожної категорії населення – дітей, підлітків, незайнятих дорослих громадян, їхніх вікових, освітніх ознак та культурного рівня; допомога їм у визначенні шляхів набуття професійної освіти та підви­щення професійної майстерності;

• включення у зміст профорієнтаційних послуг заходів, що спрямовані на формування в клієнтів мотивації до праці, розширення шляхів про­фесійного зростання, професійної кар'єри, заходів психологічної під­тримки шукачів роботи із числа осіб, недостатньо конкурентоспромож­них на ринку праці;

• спрямування особи на вибір професії, професійної підготовки з ураху­ванням ситуації у сфері зайнятості, перспектив просування по роботі, умов праці, можливості забезпечення безпеки і гігієни праці, а також інших аспектів трудового життя, соціально-культурного розвитку;

• забезпечення профорієнтаційних секторів центрів зайнятості описами актуальних професій, оновлення профорієнтаційного інструментарію, зокрема методичних і професіографічних матеріалів (рекомендацій, посібників, підручників, професіограм, професіокарт і психограм), адаптація на електронні носії тестових методик, що добре зарекомен­дували себе у профконсультаційній роботі центрів зайнятості;

• допомога навчальним закладам та іншим зацікавленим організаціям у створенні профінформаційних осередків та допомога у їх забезпечення інформаційними м матеріалами.

Отже, професійна орієнтація в системі державної служби зайнятості спрямовується на активізацію дій самої людини щодо власної зайнятості і має за мету сприяти громадянам, які до неї звернулися в отриманні допомоги щодо вибору чи зміни професії, працевлаштування відповідно до особистих інтересів кожної особи, її можливостей та потреб ринку праці. Основними завданнями служби зайнятості з професійної орієнтації різних груп населення є:

• надання на гарантованому державному рівні обсягу профорієнтаційних послуг незайнятому і зайнятому населенню, в тому числі молоді та незахищеним верствам населення;

• стимулювання активності незайнятого населення до самостійного пошуку місця роботи або професійного навчання;

• надання психологічної підтримки та здійснення корекції професійного самовизначення;

• створення інформаційних матеріалів про стан та перспективи розвитку ринку праці, мережу навчальних закладів України і регіону, підприємства, установи, організації, послуги державної служби зайнятості тощо;

• розробка методичних і професіографічних матеріалів (рекомендацій, посібників, підручників);

• створення банків стандартизованих методик, професіограм, медичних показань та протипоказань до професійної діяльності;

• надання психологічної допомоги особам, які опинилися в складних життєвих ситуацій, пов'язаних з вибором чи зміною професії, втратою роботи.