Професійний відбір

Професійний відбір входить до переліку послуг, які надаються держав­ною службою зайнятості згідно Закону "Про зайнятість населення". На відміну від профконсультації, профвідбір проводиться не за всіма профе­сіями, а лише за професіями підвищеного ризику як для самого працівни­ка, так і для оточуючих його людей. Кількість професій, за якими необхід­ний професійний відбір становить за науковими даними і спостережен­нями 8–12 відсотків від загальної кількості існуючих. Тому все ще існує поширена думка про нескладність багатьох професій, якими будь-яка лю­дина може оволодіти і успішно працювати. Але життєві спостереження свідчать про те, що не всі люди однаково успішно справляються з одними і тими ж видами професійної діяльності. Дійсно, кожна людина, при бажанні, може оволодіти будь-якою професією, але уникнути помилок і ускладнень самореалізації і професійного становлення – неможливо. Так, кожен може бути токарем, оператором, фрезерувальником тощо. Але чи буде він хорошим спеціалістом, майстром своєї справи – відповіді немає.

Тому при формуванні контингенту на професійне навчання за тією чи іншою професією необхідно проводити професійний відбір претендентів на навчання і рекомендувати тих, хто за своїми індивідуально-психологіч­ними особливостями і можливостями відповідає вимогам професії.

Фахівці з профорієнтації служби зайнятості використовують професій­ний відбір у двох випадках: при комплектуванні навчальних груп за пев­ним профілем професійного навчання та при підборі кадрів на замовлення роботодавців.

Процедура професійного відбору кадрів за замовленням роботодавців проводиться за сталою схемою: роботодавець надсилає до центру зайня­тості заявку на працівників з переліком вимог до них. При цьому слід заз­начити, що більшість роботодавців цілком задоволена підбором кадрів службою зайнятості.

Відповіді на ці запитання дають можливість розробити ефективну, ви­сокопрогностичну систему професійного відбору. Така система має логіч­ну структуру заходів і будується за певними взаємопов'язаними етапами:

а) психологічне вивчення професійної діяльності з метою виявлення її ви­мог до індивідуальних особливостей людини, сукупності її психологіч­них, психофізіологічних та особистісних якостей і властивостей, які є професійно важливими для даної професійної діяльності;

б) підбір показників успішності виконання професійної діяльності, які необхідні для обґрунтування правильності виділення професійно важливих якостей і оцінки їх інформативності, значущості;

в) підбір психодіагностичних методик, конструкти яких найбільш близькі до діагностики виділених професійно важливих якостей;

г) проведення діагностичного обстеження претендентів на роботу чи про­фесійне навчання, оцінка їх загального розвитку, спрямованості на професійну діяльність, ступеня розвитку у них індивідуальних особли­востей, найбільш важливих для успішного оволодіння професією і оцінка здібностей виконання ними елементів цілісної діяльності у різних умовах;

д) прогнозування успішності навчання і наступної професійної діяльності на основі співставлення даних про вимоги професії до працівника і отриманих даних діагностичного обстеження з акцентом на оцінку ін­дивідуальних характеристик, можливості цілеспрямованого удоскона­лення і компенсації деяких професійно важливих якостей (з урахуван­ням часу, відведеного на навчання).

У практичні роботі центрів зайнятості щодо професійної орієнтації необхідно враховувати основні передумови ефективного професійного відбору:

• існує велика кількість різноманітних професій, кожна з яких має влас­тиві тільки їй особливості і певний комплекс вимог, які ця професія пред'являє до працівника;

• усі люди відрізняються за своїми індивідуально-психологічними влас­тивостями і якостями;

• успішність професійного навчання і діяльності визначається ступенем відповідності індивідуально-психологічних особливостей людини вимогам професії;

• кожна людина відповідає вимогам багатьох професій;

• розвиток особистості, її психологічних якостей і властивостей відбу­вається нерівномірно і неоднозначно;

• освоєння професії і трудова діяльність детермінуються і корегуються професійними, психологічними, психофізіологічними, та іншими чин­никами, які визначають особливості активності людини;

• ступінь співвідношення індивідуально-психологічних особливостей, психофізіологічних якостей людини і професійних вимог визначає рівень інтересу до професії, задоволеності нею, прагнення до професійного удосконалення тощо.