Розділ IV. Засоби, спрямовані на активізацію зусиль клієнтів щодо власної трудової зайнятості

4.1. Співбесіда спеціаліста з працевлаштування (особистого консультанта) з шукачами роботи Загальні положення

Співбесіда є головною формою взаємодії спеціаліста ЦЗ з шукачем роботи в процесі надання послуг. Базуючись на принципах індивідуаліза­ції та адресності роботи з безробітними, спеціаліст центру зайнятості (особистий консультант) під час співбесіди повинен проаналізувати реальну життєву ситуацію втрати роботи клієнтом, виявити його інди­відуально-психологічні особливості, потреби, наміри та цілі, спільно обра­ти найефективніший шлях до працевлаштування та допомогти подолати можливі перешкоди і складнощі в досягненні намічених цілей. Важливими аспектами співбесіди є формування в клієнта мотивації до пошуку роботи, впевненості у власних силах, наполегливості та самоповаги, почуття доцільності співпраці з державною службою зайнятості. Наслідком ефек­тивно проведеної співбесіди має бути спільно з клієнтом розроблені стра­тегії пошуку роботи та застосування тих форм і методів, які прискорять працевлаштування шукача роботи.

Саме ці методи, засоби пошуку роботи мають бути викладені у Рекомендаціях щодо сприяння працевлаштуванню клієнта.

Умовно співбесіду можна розділити на три етапи: початок, розвиток та завершення. Такий структурований підхід дає змогу чітко визначити приз­начення, зміст та особливості кожного етапу, допомогти спеціалістам ЦЗ, які як правило не є психологами за фахом, опанувати в найкоротший тер­мін техніку проведення співбесіди.

Початок співбесіди

Початок співбесіди спрямовується на встановлення довірливих відно­син, позитивного емоційного контакту з клієнтом, формування ефектив­ного зворотного зв'язку. Співбесіду слід розпочати з короткого привітання та представлення.

На цьому етапі співбесіди дуже важливо виявити увагу, доброзичли­вість і співчуття до клієнта, емоційно відгукнутися на його стан, подумки поставити себе на місце співрозмовника і не тільки усвідомити, але й відчути його життєву ситуацію, заспокоїти, розрадити, підтримати, всели­ти впевненість. Таку тактику доцільно використовувати протягом всієї співбесіди.

У процесі співбесіди важливо правильно використати невербальні засоби: міміку, погляд, жести, пози та ін. Жести спеціаліста мають бути відкритими, наприклад: відкриті долоні рук звернені догори – жест пояс­нення, переконання; "будиночок" з долонь перед особою – жест довіри. При цьому слід підтримувати зоровий кон­такт. Вираз обличчя – привітний, доброзичливий. Тон бесіди – доброзич­ливо-нейтральний, а в момент, коли є потреба у співпереживанні, – спів­чутливий.

Для досягнення психологічного контакту та порозуміння між спеціа­лістом ЦЗ і клієнтом не рекомендується створювати між ними штучне відокремлення, наприклад, бар'єри, перегородки тощо. Необхідно врахо­вувати, що психологічно комфортна відстань між спеціалістом i клієнтом – близько 1,2 м. Якщо стіл, за яким ведеться співбесіда, є вузьким, співрозмовникам краще розміститися по діагоналі стола.

Робочі місця спеціалістів бажано відокремити одне від одного звуко­поглинальними перегородками висотою 1,5 м від підлоги, котрі забезпе­чують зниження шумового забруднення і певну конфіденцiйнiсть, що є важливою умовою роботи з клієнтами служби зайнятості. Робочі місця спеціалістів з працевлаштування повинні мати номерну позначку, помітну для клієнтів.

Правильно проведений початок співбесіди має залишати відчуття у клієнта – "мене слухають, я довіряю..." у спеціаліста ЦЗ – "я відчуваю клієнта, розумію його".