Організація центрами зайнятості випереджального професійного навчання безробітних

Організація такого напряму профнавчання має будуватися на основі спілкування з роботодавцями, вивчення їх думок щодо майбутніх змін у техніці та технології. При цьому мають враховуватися нові тенденції в економіці регіону та розвитку робочих місць у різних сферах економічної діяльності.

Важливими джерелами прогнозування центром зайнятості потреб у ви­переджальному навчанні безробітних також мають бути програми, плани, заходи щодо зайнятості, соціально-економічного розвитку регіону, розвит­ку малого бізнесу, залучення інвестицій в економіку міста (району), плани технічного розвитку підприємств (модернізація обладнання, реконструк­ція, впровадження новітніх технологій) тощо.

На підставі розроблених прогнозів центр зайнятості має визначитися щодо кола професій (спеціальностей), за якими організується виперед­жальне професійне навчання безробітних, його обсяги та форми.

Ефективність випереджального профнавчання забезпечується можли­вістю отримання безробітними найсучасніших знань та вмінь, опанування новітніх прогресивних технологій виробництва, навичок роботи на сучас­ному обладнанні. Набуті на цій основі професійно-кваліфікаційні якості підвищать конкурентоспроможність, професійну мобільність шукачів ро­боти та імовірність їхнього працевлаштування.

Враховуючи стійкі тенденції, які характеризують сучасний ринок пра­ці, центр зайнятості перш за все має спрямовувати зусилля на організацію профнавчання безробітних за навчальними програмами опанування нових технологій та тим професіям, що дадуть змогу їх носіям започаткувати власну справу і, за певних умов, створити нові робочі місця.

Протягом всього строку випереджального профнавчання безробітних центр зайнятості повинен вести систематичну роботу з пошуку робочих місць для подальшого працевлаштування осіб, що навчаються.

3.6. Залучення безробітних до підприємництва і самостійної зайнятості Загальні положення

В місцевостях, де кількість вільних робочих місць для працевлашту­вання за наймом обмежена, часто єдиним засобом гідної зайнятості є під­приємництво та самозайнятість. Особливо це стосується сільських населе­них пунктів, моноструктурних міст і багатьох регіонів західних областей України.

Процес залучення безробітних громадян до підприємництва і самозай­нятості охоплює шість етапів – компонентів організаційної системи (рис. 75), кожний наступний із яких є складнішим за попередній і наближає безробітного до практичної діяльності у сфері малого підприємництва.

Перший компонент: орієнтація безробітних на підприємництво та самозайнятість. Це досягається шляхом рекламної кампанії в засобах ма­сової інформації, створення в приміщеннях центрів спеціальних інформа­ційних куточків, проведення орієнтаційних семінарів.

У кожному центрі зайнятості базового рівня в розрізі населених пунк­тів або районів і мікрорайонів міста створюється інформаційна база, яка містить дані про товари і послуги, попит на які не задовольняється або задовольняється не повністю. Якщо цю інформацію знайти і оброби­ти неможливо або занадто складно, то слід дати відомості про підпри­ємства, в тому числі і малі, що працюють на даній території. Все це оформляється у вигляді географічної карти міста, селища, району, де пев­ним чином позначається відсутність тих чи інших товарів і послуг, на які є сталий попит, або наявність тих чи інших підприємств.

рис. 75. Компоненти системи залучення і підготовки безробітних до підприємницької діяльності

На постійно діючих семінарах у центрах зайнятості безробітних інфор­мують про види підприємництва, які в даній місцевості є найбільш доціль­ними.

І хоча система заходів центрів зайнятості щодо залучення безробітних до підприємництва та самозайнятості є складною і багатоаспектною, го­ловне завдання полягає в інформаційній роботі, зокрема в інформуванні безробітних про сутність, кроки і дії, які їм варто здійснити для започатку­вання власного бізнесу.

На цьому етапі у кандидатів формуються мотиваційні основи підпри­ємництва. У процесі спілкування з безробітними необхідно звертати їх увагу на переваги підприємництва, що сприятиме формуванню в них мо­тивації до заняття цим видом діяльності. Основними мотиваційними фак­торами є насамперед такі: забезпечення власного добробуту, економічна незалежність, бажання власноруч покращити своє матеріальне становище, більше впливати на своє майбутнє; намагання здобути самостійність; мож­ливість проявляти творчість, бажання тісніше пов'язати своє особисте жит­тя і підприємницьку діяльність, зробити власне життя продовженням пра­ці, а працю – цікавою і змістовною.

На даному етапі центри зайнятості здійснюють такі кроки:

1. Організація інформаційного куточка з підприємництва. Для клієн­тів, у яких виникають питання щодо підприємництва та самостійної зайнятості, в інформаційному куточку варто розмістити наступну інформацію:

• брошури, часописи про те, як почати свій бізнес, як розробити бізнес-план, про маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, оподаткуван­ня і т.д.;

• брошури, іншу інформацію про організації з розвитку бізнесу, адреси бізнес-консультантів, юристів, фінансових установ тощо, куди за ба­жання клієнти можуть звернутися по додаткову консультацію чи ін­формацію;

• оголошення про курси, навчальні програми, заходи, ярмарки вакансій та інше;

• карта міста, району, на якій відповідним чином позначено населені пункти, де не задовольняється попит на певні товари і послуги;

Інформаційний куточок розташовується у профінформаційному секто­рі, а деякі з профінформаційних матеріалів – у приміщенні для прове­дення семінарів з безробітними.

Бажано, щоб клієнти ЦЗ одержали брошури про самозайнятість і під­приємництво, про відповідні послуги ДСЗУ та інших організацій.

2. Проведення профінформаційних семінарів "Як розпочати свій бізнес?". Для орієнтації шукачів роботи на підприємницьку діяльність, надання клієнтам загального уявлення про підприємництво, про те, як розробити успішну бізнес-ідею, з чого почати власний бізнес, прово­дяться інформаційні семінари "Як розпочати свій бізнес?".

Ці інформаційні семінари мають проводитись з визначеною регуляр­ністю, наприклад, один або декілька разів на тиждень, і повинні бути відкритими для всіх бажаючих.

Однією із цілей інформаційних семінарів є допомога учасникам прий­няти рішення і обміркувати наступні кроки, а також ознайомлення клі­єнтів з можливостями служби зайнятості щодо підтримки ініціативи безробітних в організації бізнесу.

3. Проведення семінарів "Від бізнес-ідеї до власної справи". Цей семі­нар призначений для тих людей, які вирішили розпочати власний біз­нес. У ході семінару найбільша увага приділяється тим крокам, які необхідно зробити на початковому етапі бізнесу, якостям та навичкам, які необхідно набути людині для успішного заняття підприємництвом, і менша – технічним питанням.

Другий компонент – професійна консультація, – здійснюється з ме­тою вибору того виду професійної діяльності, до якого в особи є схиль­ності, інтерес та прагнення, і є можливість реалізувати їх у підприємниць­кій діяльності. За допомогою психологічного тестування (як на паперо­вому носії, так і в комп'ютерних програмах) визначаються схильності особи, у тому числі до підприємництва.

Аналіз методик, які використовуються під час консультування грома­дян з метою орієнтації на підприємницьку діяльність, показує, що попу­лярними нині є більш прості методики¹. Але вони зазвичай не дають змоги виявити мотиваційні аспекти майбутнього підприємця, наявність у нього інтелекту певного рівня, здібностей до навчання, без яких успішний під­приємець не відбудеться взагалі. Найбільш науково обґрунтованою і адап­тованою для умов України є методика дослідження підприємницького по­тенціалу особистості – психодіагностична програма "Бізнесмен", розроб­лена в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

Третій компонент: професійне навчання. Воно має спрямовуватися на формування таких знань, умінь і навичок, які допомагають підприємцю в ефективному веденні підприємництва.

Центри зайнятості мають ретельно відбирати навчальні заклади, з яки­ми укладаються угоди на профнавчання безробітних, відповідно до чин­ного законодавства. Для ефективного формування умінь і знань майбутніх підприємців, навчальні заклади мають забезпечити використання модуль­ного принципу, інтерактивні форми проведення занять, із значною пито­мою вагою занять (практики, стажування) в реальних або імітаційних під­приємницьких структурах (фірмах).

Четвертий компонент: розробка і публічний захист бізнес-плану.

Розробка бізнес-плану (зазвичай це здійснюється під час навчання) є передумовою започаткування власної справи. Процес розробки плану до­помагає майбутньому підприємцю чіткіше уявити обраний бізнес, ресурси, які мають залучатися, кількість і професійно-кваліфікаційні характерис­тики працівників, потрібних для здійснення цієї діяльності, нарешті, перс­пективи бізнесу. Має першорядне значення те, щоб безробітні не лише розробляли, а й публічно захищали бізнес-плани по закінченню навчання. Це має відбуватися на засіданні екзаменаційної комісії в присутності спеціалістів центру зайнятості. Це, по-перше, зведе до мінімуму випадки "запозиченості" в когось бізнес-плану, по-друге, дає змогу майбутнім під­приємцям отримати професійні поради від фахівців. Представлення без­робітним бізнес-плану є обов'язковою підставою для прийняття директо­ром центру зайнятості рішення щодо виплати безробітному допомоги по безробіттю одноразово для заняття підприємницькою діяльністю на під­ставі висновку комісії.

П'ятий компонент: реєстрація суб'єкта підприємницької діяльнос­ті (юридичної або фізичної особи) в місцевих органах державної вико­навчої влади.

Важливо підкреслити, що наведені вище компоненти є етапами, своє­рідним ситом ("бункером"), в процесі проходження яких відбувається від­бір тих, хто бере участь у даній програмі справді для заняття підприєм­ництвом, у кого є здібності, нахили і намагання займатися ним.

Але й після відповідної професійної підготовки та отримання безробіт­ними допомоги для заняття підприємницькою діяльністю робота з ними не припиняється.

Бажано передбачити певний супровід діяльності підприємця протя­гом першого року (сьомий компонент). У цей період фахівці центрів зайнятості та навчальні заклади, в яких безробітні проходили професійну підготовку, спілкуючись з підприємцями під час круглих столів, ярмарків вакансій, інформаційних форумів вивчають їхні проблеми, з'ясовують, що заважає підприємцям-початківцям у реалізації підприємницьких планів, розширенні бізнесу, залученні додаткових працівників. Під час подібних зустрічей з підприємцями, колишніми клієнтами ЦЗ, виявляються цільові точки впливу центрів зайнятості, органів державної виконавчої влади як національного, так і місцевого рівнів на розвиток підприємництва.

Також доцільно систематично збирати інформацію про успішних підприємців, які започаткували бізнес завдяки центру зайнятості, під­приємницька діяльність яких має перспективу розширення і наймання нових працівників (восьмий компонент). Проведення за їх участю діло­вих зустрічей, круглих столів, конференцій матиме велику користь для за­лучення до підприємництва нових безробітних, реального уявлення май­бутніми підприємцями переваг, а також складнощів бізнесу і шляхів їх по­долання. Має сенс запрошення успішних підприємців на зустрічі із без­робітними під час їхнього навчання, проведення іспитів і захисту бізнес-планів.