Види спостережень

В сучасный психології виділяють наступні види спостережень.

Систематичне спостереження, що проводиться по визначеному плану, при якому реєструються і класифікуються визначені акти поведінки. Існують також суцільне і вибіркове спостереження. У суцільному спостереженні дослідник фіксує всі особливості поведінки, що є максимально доступними для нього. У вибірковому – мова йде про окремі визначені досліджувані параметри. Наприклад, фіксується частота прояву агресії, час взаємодії матері і дитини протягом дня і т.д. Фіксація результатів спостереження проводиться під час дослідження або після нього. В останньому випадку важливу роль відіграє пам’ять дослідника.

Види спостережень за чинником середовища

Несистематичне спостереження, що проводиться під час польового дослідження у етнопсихології, психології розвитку особистості, соціальній психології та в інших науках. Для психолога несистематичне спостереження є важливим не з точки зору причинних зв’язків, а з точки зору фіксації окремої характеристики поведінки індивіда або групи в конкретних умовах (стресові і кризові ситуації тощо).

Усвідомлене спостереження. При усвідомленому спостереженні досліджуваному відомо про те, що за ним спостерігають. Таке спостереження проводиться в контакті дослідника з суб'єктом, причому спостережуваний зазвичай перебуває в курсі завдання дослідження і соціального статусу спостерігача. Однак, бувають випадки, коли в силу специфіки дослідження спостережуваному повідомляються інші цілі в порівнянні зі справжньою метою спостереження. Необхідність подібних дій породжує етичні проблеми, і після дослідження, якщо це можливо, багато психологів намагаються розкрити справжні відомості щодо своїх завдань, в тому числі і щодо зроблених висновків. Недоліки: вплив спостерігача на поведінку спостережуваного, через це результати можуть розглядатися тільки стосовно тієї ситуації, в якій вони були отримані. Необхідно робити кілька спостережень.

Неусвідомлене внутрішнє спостереження. При неусвідомленому внутрішньому спостереженні досліджуваним суб'єктам невідомо про те, що за ними спостерігають, а дослідник-спостерігач знаходиться всередині системи спостереження, стає її частиною (наприклад, коли психолог входить в хуліганську угруповання і не повідомляє про цілі свого перебування для отримання найбільш об'єктивних даних про його діяльності). Спостерігач контактує із спостережуваними суб'єктами, але ті не інформовані про його роль в якості спостерігача. Дана форма спостереження особливо зручна для дослідження соціальної поведінки малих груп, при цьому присутність спостерігача вважається природною, його роль є невідомою для досліджуваних суб'єктів, і не впливає на їхні дії. Ця форма спостереження також викликає появу деяких етичних питань про межі допустимості її застосування, так як психологу іноді доводиться входити в групу шляхом обману або приховування правди. Недолік: складність фіксації результатів; у спостерігача може бути конфлікт цінностей.

Неусвідомлене зовнішнє спостереження. При неусвідомленому зовнішньому спостереженні досліджуваним суб'єктам невідомо про те, що за ними спостерігають, а дослідник веде свої спостереження, не входячи в безпосередній контакт з об'єктом спостереження (наприклад, спостерігач може бути прихований від спостережуваного за односторонньо прозорою стінкою, установка відеокамер). Недоліки: не завжди можна утримати спостережуваних в полі зору; спостерігач не може вплинути на непередбачені події.

Спостереження навколишнього середовища. При такій формі спостереження дослідник вивчає умови навколишнього середовища спостережуваних, які впливають на його поведінку. Він намагається зробити висновки про те, як зовнішні фактори обумовлюють дії індивіда чи групи індивідів. Недоліки: довготривалість; багатовимірність середовища, необхідність перевірки фактів на стійкість у часі, неможливість виділення всіх важливих чинників, необхідність перевірки гіпотези спостереження на різних вибірках.

В деяких випадках при вивченні “закритих груп” (злочинні групи, військові підрозділи) зовнішнє спостереження неможливе. Тому потрібне включення самого спостерігача в групу, що досліджується. Таке спостереження називають включеним.

Ми вже говорили, що предметом спостереження можуть бути особливості вербальної і невербальної поведінки людини:

1) мовні акти (частота пауз, інтенсивність голосу, темп і тембр голосу і т.д.);

2) виразні рухи і експресія обличчя, тіла, очей, і таке інше;

3) рухи у просторі – динаміка, напрям, дистанція, і т.д.;

4) фізична взаємодія – доторкання до плеча, до руки, штовхання, і т.д..

Крім цього можна досліджувати поведінку людини в умовах праці; в умовах коли існують фактори, які сприяють або чинять перешкоди виробничому процесу. Цікаво спостерігати реакцію людини на успіх або невдачу в праці, навчанні, спорті.