Валідність спостреження

Поняття валідності належить до реалізованого методу спостереження і включає оцінку достовірності і адекватності отриманих даних, які відповідали б даним, отриманими кваліфікаційними експертами, що володіють достатніми знаннями з цієї теми. На думку експертів про валідність спостереження свідчить відсутність спотворень, які фіксуються в емпіричних звітах спостерігача.

Головна проблема реєстрації (валідність, достовірність) психологічного спостереження – вербалізація поведінкових актів і параметрів поведінки. Тобто чітке розрізнення одних людей від інших по поведінковому акту. Головне – дотримання операційної валідності. Мова йде про те, чи дійсно досліджується те, що є ціллю дослідження.

Складності і недоліки спостереження

Спостереження як метод дослідження має певні складності. Проблема полягає в значному впливі суб’єкта дослідження, психолога, на весь процес дослідження. Психолог може вносити свої суб’єктивні елементи в реєстрацію психологічного спостереження. За твердженням В.М. Дружиніна недоліки, яких неможливо при цьому уникнути, є наступні.

1. Помилки самого спостерігача (психолога).

2. Перекручування фактів, які спостерігаються.

3. Гала-ефект – загальне враження призводить до помилок спостерігача, що ігнорує різні відтінки поведінки людини.

4. Ефект поблажливості, що проявляється в тенденції давати позитивну оцінку поведінці людини.

5. Помилки центральної тенденції – психолог дає досить усереднену оцінку поведінці людей.

6. Помилка кореляції – оцінка однієї психологічної ознаки поведінки дається на підставі іншої ознаки. Прикладом є випадок, коли інтелект оцінюють по швидкості мови, що є не завжди вірним.

7. Помилка контрасту – психолог виділяє риси людини, що їй зовсім непритаманні.

8. Помилка першого враження. Перше враження визначає психологічне сприйняття і оцінку подальшої поведінки людини.

До недоліків цього методу відносять також наявність у психолога-експериментатора різних упереджень: етичних, релігійних, професійних та інших стереотипів, підміна опису спостережуваних фактів думкою про ці факти.

Треба сказати, що схема спостереження складна, а сам метод потребує багато часу і ресурсів. Спостереженню майже недоступні внутрішні прояви психіки:переживання, думки, мотиви, наміри людини.

Експериментальний метод

Експеримент - це дослідницька діяльність, метою якої є вивчення причинно-наслідкових зв'язків, що передбачає виконання таких умов:

1) дослідник сам стимулює виникнення та вияв досліджуваного явища;

2) дослідник може варіювати, змінювати умови, за яких проходить явище;

3) є можливість неодноразово відтворювати результати;

4) експеримент дає змогу встановлювати кількісні закономірності, які допускають математичне формулювання.

Роль експериментального методу дослідження в психології надзвичайно важлива, оскільки саме завдяки систематичному його використанню (Г. Фехнер, Е. Вебер, В. Вундт) у середині ХІХ ст. психологія відділилася від філософії і стала самостійною галуззю знань. Лабораторний експеримент  це дослідження, проведене у штучно створених умовах (у лабораторії). На відміну від природного експерименту він передбачає організацію досить незвичної для досліджуваних ситуації. В умовах лабораторного експерименту досліджуваний знає, що його вивчають, але, як правило, не має інформації про характер завдань, які розв'язує дослідник в експерименті.