Основні механізми міжособистісного сприймання
Рис.2.3 Основні механізми міжособистісного сприймання (див. Гічан І.С., Вашека Т.В. Психологія спілкування. КНАУ. 2006)
Ефекти міжособистісного сприймання
Характерною рисою багатьох досліджуваних є прояв у ході експериментальної бесіди певної психологічної установки досліджуваного щодо експериментатора. Експеримент О. О. Бодальова повною мірою відтворює ефект установки на сприймання людини. Студентам двох різних груп показали одну і ту саму фотографію, але першій групі було повідомлено, що ця людина – видатний вчений, а другій – що це злочинець. Складаючи словесний портрет, студенти першої групи побачили в підборідді свідчення сили волі, у глибко посаджених очах – глибину думки, студенти другої групи цю саму людину описували так: очі – злі, а випнуте підборіддя свідчить про рішучість іти до кінця в злочині. Такі факти пов’язані зі стереотипним сприйманням людини. Проявляється спрощене, майже автоматичне відображення у свідомості своїх дій, поведінки, ставлення, яке базується на власному досвіді, обмеженій інформації. Наприклад, стереотип певної професії (вчитель – нотації, бухгалтер – педант тощо). На ґрунті «стереотипів» формуються ефекти міжособистісного сприймання – ефекти ореола, первинності та новизни.
Суть ефекту ореолу полягає в тому, що позитивне загальне враження зумовлює позитивну оцінку всіх інших якостей людини і навпаки. Образ, який існував раніше, відіграє роль ореола, що заважає бачити справжні, об’єктивні риси. Ефект первинності у бесіді спостерігається в тому разі, коли людина сприймається вперше, і саме тут найбільше впливає попередня установка. Коли ж ми спілкуємося зі знайомою особою, то найбільш вагомою стає нова інформація про цю людину.
Експерименти показали, що у 90% випадків ми оцінюємо людину з першого погляду – «подобається» або «ні» і надзвичайно важко змінюємо перше враження. Таким чином, адекватне і точне сприйняття психологом і досліджуваним один одного безумовно сприяє ефективності проведення експерименту.
Принципи ведення експериментальної бесіди
Встановлення контакту з досліджуваним. Щирий і природній прояв прагнення психолога – експериментатора увійти в контакт з співрозмовником.
Принцип присутності: невербальне вираження психолога, включення в бесіду. Інша людина (досліджуваний) повинен бачити, що психолог зацікавлений в ньому, і для нього значимо все , що він говорить.
Принцип конгруентності (узгодження): психолог своєю поведінкою, відкритим, природнім стилем, слугує моделлю для другої людини, закликає до відкритості і узгодженості.
Принцип емпатії: ніщо так не стимулює іншу людину до саморозкриття, як емпатія психолога – розуміння і переживання життєвих ситуацій в яких знаходиться інша людина.
Принцип свободи спілкування в бесіді – це подолання залежності.
Принцип відповідальності. Безвідповідальна людина частіше за все звинувачує інших людей. Реалізовуючи ці принципи психолог та інша людина звільняються від напруження, що відкриває шлях до ефективного спілкування.