Що ще треба сказати досліджуваним перед психологічним експериментом

Процедура дослідження повинна повністю відповідає психологічній методиці. Звичайна процедура проведення дослідження така:

1. Коректно пояснити досліджуваному або групі досліджуваних ціль експерименту.

2. Гарантувати збереження в таємниці відповідей і результатів дослідження в цілому.

3. Повільно, голосно, чітко прочитати інструкцію.

4. Навести приклади відповідей на окремі запитання тесту.

5. Ознайомити досліджуваних з регламентом.

6. Лаконічно відповісти на запитання.

7. Дати команду відліку часу дослідження.

8. Слідкувати за дотриманням правил під час експерименту, забороняти спілкування в аудиторії. Нагадувати час, який пройшов з початку дослідження.

9. По закінченню дослідження зібрати тестовий матеріал і бланки відповідей.

10. Перевірити кількість зібраних матеріалів.

11. Усвідомити, що дуже часто психологічний експеримент спричиняє невелику психотравму.

Більшість запитань і суджень психологічних анкет викликають проблемну рефлексію людини, певний рівень тривожності. Всі ці моменти потрібно враховувати майбутнім психологам-дослідникам.

Дії експериментатора, що впливають на хід експерименту

Яким чином досліджуваному передаються очікування експериментаторів? Це, в першу чергу, стосується неусвідомлених установок, які проявляються в поведінці експериментатора. Це міміка і пантоміміка (рухи голови, посмішка). Важливу роль відіграють паралінгвістичні характеристики мови: сила голосу, мовні паузи, інтонація, моделювання голосу, емоціональний настрій, експресія.

Особливо значимим є вплив експериментатора на початку експерименту: підбір досліджуваних; перша бесіда; ознайомлення з інструкцією. Відомо, що ефект першого враження може призвести до того, що інформація не відповідатиме дійсності. Тому, слід приділяти особливу увагу шанобливому відношенню до досліджуваних, що створює первинну установку на позитивне відношення до себе.

Недосяжний ідеал експериментальної психології звести нанівець вплив експериментатора. Така гіпотеза майже недосяжна. Особистість експериментатора завжди і постійно впливає на хід і результати експерименту. Це може проявлятися по-різному в залежності від типу експерименту. Особливо коли мова йде про складні експерименти.

Можливими варіантами впливу експериментатора на результат є:

1. Тип особистості, його емоційний стан, вік, стать, культурно-релігійна установка, етнічна приналежність.

2. Психологічні якості експериментатора: рівень тривожності (неспокою); рівень потреб; агресивність; рівень ворожості; авторитарність; інтелектуальний рівень; соціальний статус; ситуаційні перемінні (знайомство з досліджуваним, настрій).

Найбільш точно встановлений вплив статі на хід і результати експерименту. Наприклад, діти завжди з більшим завзяттям працюють з експериментатором-жінкою, а дорослі досліджувані – з експериментатором-чоловіком.

Помилки і ефекти, які впливають на хід психологічного дослідження

Дослідники наводять типи помилок експериментатора при оцінці результатів досліджуваного:

а) заниження дуже високих результатів. Тут проявляється бажання дослідника підсвідомо “прив’язати” дані досліджуваного до особистих досягнень. Можливе також завищення оцінок. В будь-якому разі результати деформуються;

б) уникнення крайніх оцінок (як низьких так і високих);

в) завищення значимості однієї властивості (якості), і в кінцевому рахунку завищення оцінки дослідження в цілому;

г) помилки обумовлені впливом подій, емоційних станів.

Сама участь в експерименті провокує у людини специфічну поведінку, при цьому виникають відповідні артефакти. В першу чергу серед таких психологічних ефектів виділяють наступні.

1. Ефект плацебо (від лат. Placebo, що означає “як тобі завгодно”; у фармакології під терміном плацебо мають на увазі нешкідливі, індиферентні ліки, що дають контрольній групі пацієнтів при встановленні дії справжнього медичного препарату на експериментальну групу). Вперше цей ефект спостерігався медиками, і полягав у тому, що під дією віри в силу медичного препарату чи лікаря стан хворої людини міг покращитися, навіть якщо насправді препарат був індиферентною речовиною, що не мала фармакологічного впливу на організм. Таким чином було встановлено, що в реальних умовах лікарський препарат, окрім фармакологічного ефекту має ще й вторинний вплив, сам факт його пред’явлення, що викликає у людини відповідну реакцію. Прийом “пустого” препарату (таблетки, ін’єкції) або дія “пустої” процедури, або голосового впливу лікаря, як елементу плацебо, покращував стан здоров’я людини (змінна ЗП). Деякою мірою цей ефект пояснюється механізмами навіювання і самонавіювання, при якому мобілізується свідомість людини відносно здоров’я, змінюється її саморегуляція, активізується імунна система. Сотні дослідників показали, що незалежно від проведеної медичної та психологічної терапії показники їх успішності досить близько підходять один до одного.

2. Ефект Хоторна. Цей ефект був установлений 1929 році при проведенні психологічних досліджень робітників у місті Хоторн, США. Участь психологів в експерименті розцінюється ними як прояв уваги, турботи про кращі умови їх праці. Робітники хотіли подобатись психологам своєю слухняною поведінкою.

3. Ефект соціальної фасилітації (посилення). Інколи цей ефект називають ефектом аудиторії. Присутність зовнішнього глядача (уболівальники, глядачі театрів і т.д.) змінює поведінку людини, що виконує цю роботу. Ефект дуже яскраво проявляється у спортсменів під час змагань. Різниця між результатами, які показують спортсмени під час тренування та під час публічного виступу дуже суттєва. Психологічний ефект більш потужний, коли оцінку людині (спортсмену) дають значущі і компетентні люди. Вплив інших людей особливо значимий для спортсменів, у випадку коли вони виконують дуже складні завдання. Змагання й збільшення кількості глядачів посилюють вказані ефекти, але потрібно зауважити, що є позитивна і негативна тенденція прояву цього ефекту.

4. Феномен соціальної бажаності. Феномен соціальної бажаності проявляється в тому, що досліджувані дають ті відповіді, які очікує психолог. Цей феномен проявляється досить часто, інколи підсвідомо. “Я-ідеальне” існує у кожного і проявляє себе у відносинах, оцінках, самооцінках, вчинках, діях. Без цієї психічної структури важко уявити рушійні сили розвитку особистості. Намагання досліджуваного підкорегувати свої відповіді, пристосувати їх до бажаного еталону зустрічається дуже часто. Знизити ефект соціальної бажаності допомагає правильне роз’яснення психологом методики, попередня бесіда про цілі і правила дослідження.

5. Ефект (феномен) Барнума - психологи пояснюють широкою популярністю астрологічних гороскопів, хіромантії та різноманітних псевдонаук. Чим менше конкретики, тим більше люди приймають за істину найзагальніші тези та рекомендації.