Збір даних в дослідженні

Основне завдання першого етапу емпіричного дослідження полягає в зборі (отриманні) даних. У загальному випадку даними можна назвати параметри стану об'єкта дослідження, які фіксуються. Процедура збору емпіричних даних визначається сукупністю конкретних стимулів, які пропонуються індивіду чи групі індивідів. В результаті виникає відгук індивіда на стимул у визначених поняттях.

Психологічні дані можуть розглядатися як в якості результатів реалізації певних емпіричних методів, так і в якості показників, що фіксуються за допомогою тих або інших методик (Т. В. Корнілова). Дані – це елементи, що підлягають аналізу, це будь-яка інформація, яка може бути класифікована з метою обробки.

Таким чином, емпірично отримані дані можуть вважатися такими, якщо вони несуть інформацію про об'єкт дослідження, тобто відповідають заздалегідь наміченому плану і навіть передбачуваним результатам дослідження (як позитивним, так і негативним). Якщо дані не відповідають цій умові, то вони просто не будуть враховуватися, тобто їх інформація буде дорівнювати 0.

В.В. Нікандров образно говорить, що реальні об'єкти - це фрагменти світу, а дані про них – це фундамент науки. Він же наводить наступні приклади класифікації даних, виходячи з різних підстав (критеріїв).

1. За науковим обґрунтуванням:

1) наукові дані - відомості, отримані в результаті експериментів, що відповідають вимогам наукових досліджень;

2) ненаукові дані - відомості, отримані з життєвого досвіду.

2. За вкладом в перевірку гіпотези і вирішення проблеми:

1) вирішальні - дозволяють однозначно прийняти або відхилити висунуту гіпотезу;

2) значні – вносять вагомий внесок у вирішення проблеми, але для остаточного вирішення потрібні додаткові відомості;

3) незначні – малоінформативні дані.

3. За областю та характером джерел інформації:

1) соціологічні;

2) психологічні;

3) педагогічні;

4) фізіологічні і т.д.

4. За методом дослідження:

1) дані спостереження;

2) дані опитування;

3) експериментальні дані і т.д.

4) дані, отримані за допомогою відповідного методу.

5. За методами в поєднанні з джерелами (класифікація Р.Б. Кеттелла):

1) L-дані (life data) - відомості, отримані шляхом реєстрації фактів реального життя, наприклад, за допомогою методу спостереження. Крім того, відомості, отримані від експертів (лікарі, вчителі) та інших людей з оточення досліджуваного. При проведенні експертних оцінок необхідно дотримуватись певних правил: наприклад, експерт повинен мати можливість спостерігати за поведінкою оцінюваної особи досить тривалий час, група повинна включати не менше 10 дослідників.

2) Q-дані (questionnaire data) – відомості, отримані за допомогою опитувальників, тестів інтересів та інших методів, заснованих на самозвітах випробуваних. При роботі з такими методами можуть виникнути труднощі, пов'язані, наприклад, з низьким освітнім рівнем випробуваних, з відсутністю у них навичок інтроспекції, з використанням невірних еталонів порівняння, зі слабкою мотивацією випробуваних і т.п.

3) T-(test data) - відомості, отримані за допомогою об'єктивних тестів, проективних методик, а також психофізіологічних вимірювань. Дані такого типу випробуваному важко спотворити (вільно чи мимоволі).

6. За інформативністю:

1) неметричні (якісні дані - відомості, на основі яких досліджуваний об'єкт можна віднести до якого-небудь класу подібних об'єктів, які представлені в шкалі найменувань; порядкові - представлені в шкалі порядку);

2) метричні дані - кількісні дані, що мають одиниці виміру (представлені в шкалі інтервалів або в шкалі відносин).

Збір даних повинен відповідати наміченому плану дослідження, в якому визначається алгоритм відповідних дій. Це необхідно для того, щоб уникнути як прогалин в отриманих значеннях, так і зайвих трудовитрат. План проведення емпіричного дослідження повинен передбачати можливі зміни стану об'єкта дослідження, які мають відношення до поставленого завдання, і способи їх фіксації. Корисно використовувати різні спеціальні засоби фіксації, наприклад відео, аудіо і т.д.