Етапи формуючого експерименту

Будь-яке формування починається з висунення вимог до майбутньої дії, що формується. Ця робота йде конструктивно і є початком процесу формування. Тут психологи використовують спостереження, експеримент, мислений експеримент. Це є першим етапом.

На другому етапі йде пошук “клітинки”, найпростішої вихідної структури об’єкта дослідження. Пошук цієї клітини є конструктивною частиною експерименту.

На третьому етапі йде планомірне формування нових способів діяльності, тобто розгортання “клітини” до стану, що запланований в експерименті. Тобто тут іде так звана прогонка дії по всіх етапах процесу формування.

Формування і соціальний експеримент

Під соціальним експериментом розуміють метод вирішення задач шляхом зміни відповідних показників діяльності і поведінки соціальних груп під впливом контрольованих факторів.

Формуючий експеримент є одним із видів соціального експерименту. Вони мають однакові особливості. Існує єдність процесу дослідження та контролю за ним. Реальними результатами соціального формування виступають сформовані у конкретних індивідів нові способи діяльності, новий рівень їх психічних процесів, тобто, нове розуміння певного способу діяльності. Треба сказати, що поняття “експеримент” відносно впливу на соціальні об’єкти, в якості яких виступають люди, соціальні системи, має у мовній практиці розмите значення. Часто соціальні інновації, перетворення, реформи, революції називають соціальними й природними експериментами. При негативних наслідках соціальних інновацій поняттю “експеримент” надають знецінений або іронічний зміст із відтінком “нововведення без сенсу”. Слід підкреслити, що ціллю наукового соціального експерименту є перевірка на істинність гіпотез, висунутих дослідником про причинно-наслідкові зв’язки психологічної (соціальної) реальності, що вивчаються.

Мисленєвий експеримент

Поняття “мислений експеримент” має в психології різні значення. Це “ніби експериментування”, яке переноситься в план розумових дій. Мова йде про мислений збір даних у конкретних експериментальних ситуаціях. Мислений експеримент виступає в якості “мисленого образа”, по відношенню до якого оцінюються властивості людини. Він є в деякому сенсі ідеальним експериментом. Таким є підхід Р. Готтсданкера в його роботі “Основы психологического эксперимента” (МГУ 1982). Під мисленим експериментом розуміють також план міркувань психолога на всіх етапах перевірки психологічної гіпотези. Мислений експеримент розглядається як схема ідеального дослідження, що в принципі не реалізуються, в якій визначено шляхи самого дослідження й форми експериментального контролю. Мисленому експерименту можна надати і більш ширше значення – він здійснюється у внутрішньому розумовому план людини . Це окремий етап проведення всього експерименту в цілому. Психолог у якості головного нормативного елементу повинен засвоїти принципи проведення психологічного експерименту. Виходячи з цього, під мисленим експериментом розуміють детальне обдумування дослідником дій, які можуть довести висловлену гіпотезу. Він дозволяє психологу сконструювати відображення, що випереджають дійсність, спрогнозувати деякі закономірності (див. П. К. Анохин - Биология й нейрофизиология уловного рефлекса. М.: Медецина, 1968).

Мислений експеримент може виступати і як самостійний тип дослідження, як дедуктивний метод теоретичного дослідження і узагальнення результатів експерименту. Однак, використання мисленого експерименту в значній мірі звужує дослідження, особливо в способах реконструкції психологічної реальності, бо він не є суто експериментальним методом.