Контент-аналіз
Контент-аналіз - метод вивчення одиниць текстового змісту, квантифікації та інтерпретації результатів. Цей метод має широке застосування, особливо в політичній психології, психології реклами і психології комунікації. Метод був розроблений американськими вченими Г. Лассуеллом, Ч. Осгудом.
Аналіз тексту проводиться по наступним напрямам:
частота вживання окремих слів, термінів і символів;
характеристика судження або закінченої думки;
частота появи окремої теми;
типологія персоналу;
цілісність психології твору;
персонаж, автор.
Кожний показник розглядається в контексті загальної структури твору.
Існує декілька способів обробки даних контент-аналізів. Найпростіший – реєстрація частоти появи тих чи інших одиниць в тексті. Обчислюється, так званий, коефіцієнт стійкості слів, символів в тексті. Другий тип аналізу – побудова матриць спільних проявів текстових символів. При цьому вивчається і реєструється частота вживання окремої смислової одиниці. Контент-аналіз використовують і при вивченні записаних бесід і текстів. Цей метод має тісний зв'язок з методом багатовимірного аналізу за допомогою комп’ютерів.
Специфічною формою контент-аналізу є графологія. Характеристики почерку пов’язані з визначеними психологічними властивостями автора листа. Вже розроблені норми та прийоми психологічного аналізу почерку.
Проективний метод
Проективний метод заснований на тому, що недостатньо структурований матеріал, який виступає в якості стимулу при відповідній організації дослідження породжує процеси проекції, які досліджує психолог.
Цей метод є "проміжним" між психологічним вимірюванням (тестуванням) і аналізом продуктів діяльності людини. Досліджуваному дають інструкцію для виконання певного завдання: намалювати картину, скласти просте речення на підставі малюнка, доповнити окремі слова до речення і т.д. Завдання виконується по конкретному плану. Проективні методики повинні мати конкретні інструкції для їх використання. До проективних методик відносяться тест тематичної апперцепції (ТАТ), тест Розенцвейга, тест "кольорової плями" Роршаха, аналіз почерку.
Всі проективні методики характеризуються неоднозначністю матеріалу, що подається особі. Проявляється відкритість більшості ймовірних відповідей. При цьому дослідником фіксується реакція людини. Створюється доброзичлива атмосфера. Відсутні оцінюючі дії з боку психолога. Визначається не сама конкретна психічна функція, а цілісна особистість, її відношення до дійсності. Такі процедури проективних тестів дають можливість вивчити поведінку особи в цілому.
Метод психологічних експертних оцінок і метод "мозкового штурму"
Це емпіричні психологічні процедури з необов'язково кількісною, але завжди з якісною оцінкою, де здійснюється категоризація об'єкту. Мова іде про відношення об'єкту до конкретного класу у межах визначеної класифікації.
Продуктами експертної оцінки є новий план дій, нова структура діяльності або новий об'єкт. За допомогою методу експертної оцінки проводяться медико-педагогічні експертизи встановлення розумової відсталості дітей, виявляється ступінь інтелекту школярів. Цей метод широко використовується у судовій експертизі, а також у експертизі наукових розробок, на його основі здійснюється відбір найкращих спортсменів року і т.д. В основі експертного оцінювання лежить опитування експертів, які відрізняється рівнем компетентності за визначеною експертною темою. Збір інформації може здійснюватись у формі інтерв’ю, анкетування чи телефонного інтерв’ю.
Експертне опитування має особливу значимість, як один із засобів перевірки валідності використовуваних методів. Особливе значення має процедура відбору експертів по визначеному алгоритму(стаж роботи, кваліфікація, вік, і т. д.). Експертні оцінки піддаються стандартизації. При цьому найбільш крайні значення, отримані від експертів не включаються в систему статистичної обробки.
Рис.2.4 Функціональна схема психологічного методу експертних оцінок
Рис 2.5. Ітераційна схема експертної психологічної оцінки
Умовно-специфічною формою інтерв’ю з експертами можна позначити і метод «мозкового штурму». Це доволі ефективний, хоча і складний за процедурою проведення спосіб знаходження нових альтернативних варіантів вирішення проблемних ситуацій. Метод «мозкового штурму» реалізується групою 7-12 осіб з терміном до 30 хвилин.
Рис.2.6. Схема методу «мозкового штурму»