- •Частина і Методологічні основи наукового психологічного дослідження
- •Глава 1.1. Предмет експериментальної психології
- •Сучасна наукова психологія як експериментальна наука
- •Предмет експериментальної психології як наука
- •Історичні передумови становлення і розвитку експериментальної психології
- •Вітчизняна школа наукових експериментальних досліджень
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Цілі психологічного дослідження
- •Глава 1.2. Загальна характеристика психологічного дослідження Психологічне дослідження
- •Наукова проблема
- •Гіпотеза
- •Об’єкт і предмет психологічного дослідження
- •Задача психологічного дослідження
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 1.3. Методологічні і методичні основи психологічного дослідження Наукова теорія
- •Науковий метод
- •Загальнонаукові емпіричні методи
- •Методологічні принципи експериментальної психології
- •Парадигма
- •Контрольні запитання та завдання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Глава 1.4. Сучасні класифікації методів психологічного дослідження Підходи до класифікації дослідницьких експериментальних методів
- •Класифікація г.Д. Пірьова, б.Г. Ананьєва, в.М. Дружиніна, м.С. Роговіна і г.В. Залевського
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література:
- •Частина іі Методи психологічного дослідження
- •Глава 2.1. Психофізичні експериментальні методи дослідження відчуттів.
- •Закон Вебера-Фехнера
- •Методи визначення абсолютних порогів чутливості
- •Методи визначення диференційних (різницевих) порогів чутливості Метод постійних подразників
- •Метод середньої помилки
- •Метод мінімальних змін
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література:
- •Глава 2.2. Метод спостереження і експерименту
- •Види спостережень
- •Види спостережень за чинником середовища
- •Валідність спостреження
- •Складності і недоліки спостереження
- •Експериментальний метод
- •Чотири етапи експерименту як методу психологічного дослідження
- •Експериментальний фактор
- •Загальна класифікація експериментів
- •Переваги і недоліки експериментального методу у психології
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 2.3. Вербально-комунікативні методи Бесіда як метод дослідження
- •Взаємодія в експериментальній бесіді
- •Психологічні механізми взаєморозуміння в бесіді
- •Основні механізми міжособистісного сприймання
- •Ефекти міжособистісного сприймання
- •Принципи ведення експериментальної бесіди
- •Стиль ведення експериментальної бесіди
- •Діалог як основа бесіди
- •Типи співрозмовників (досліджуваних)
- •Навички психолога слухати іншу людину в процесі бесіди
- •Глибинне інтерв’ю як метод впливу в системі «людина-людина»
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 2.4. Тест в експериментально-психологічному дослідженні Експериментально-психологічне тестове вимірювання
- •Тестування як визначення властивостей
- •Що вимірює психологічний тест?
- •Інтерпретація тесту
- •Валідність тесту
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 2.5. Праксіметричні методи дослідження
- •Архівний метод
- •Контент-аналіз
- •Проективний метод
- •Метод психологічних експертних оцінок і метод "мозкового штурму"
- •Метод експериментально-психологічного тренінгу
- •Основні риси й парадигма експериментального тренінгу
- •Цілі тренінгових груп
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Частина ііі Психологічний експеримент
- •Глава 3.1. Експеримент як основа практичної діяльності психолога
- •Експеримент в психології
- •Види психологічних експериментів
- •Пілотне та польове психологічне дослідження
- •Валідність експерименту
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 3.2. Перемінні в експериментально - психологічному дослідженні Експеримент по встановленню перемінних
- •Попереднє представлення результатів експерименту
- •Визначення перемінної
- •Залежна перемінна
- •Повноважна і проміжна перемінні
- •Види зв’язку перемінних
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана та рекомендована література
- •Глава 3.3. Планування психологічного експерименту Необхідність планування емпіричного дослідження
- •Індуктивні принципи експериментального планування Дж. Мілля і д. Кемпбелла
- •Типи експериментальних планів
- •Типи істинних експериментальних планів
- •План індивідуального психологічного експерименту (план з одним n)
- •Доекспериментальний план
- •Особливості плану з одним досліджуваним
- •План з підбором пар досліджуваних по заданій ознаці
- •Плани контролю перемінних
- •Формування репрезентативної вибірки
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 3.4. Сумісна діяльність психолога і досліджуваного у експерименті Психологія експериментатора
- •Хто такий досліджуваний в експерименті
- •Експериментальне психологічне спілкування (епс)
- •Інструктування й мотивування
- •Що ще треба сказати досліджуваним перед психологічним експериментом
- •Дії експериментатора, що впливають на хід експерименту
- •Помилки і ефекти, які впливають на хід психологічного дослідження
- •Етика проведення психологічних досліджень і експериментів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 3.5. Формуючий експеримент Визначення формуючого експерименту
- •Метод планомірного формування
- •Етапи формуючого експерименту
- •Формування і соціальний експеримент
- •Мисленєвий експеримент
- •Сліпий експеримент
- •Квазіексперимент або ретроспективний експеримент
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 3.6. Крос-культурний експеримент Визначення поняття крос - культурних досліджень
- •Вінгельд Вундт – засновник крос - культурних досліджень
- •Сучасні крос - культурні дослідження
- •Найбільш характерними є наступні ккд:
- •Тестування й етнокультура
- •Вибір популяції крос-культурних досліджень.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Частина іv вимірювання, обробка і представлення результатів психологічного експерименту
- •Глава 4.1. Вимірювання у психологічному експерименті
- •Рівні (шкали) виміру
- •Збір даних в дослідженні
- •Протокол проведення дослідження
- •Загальна оцінка експерименту
- •Етапи обробки даних експериментальних досліджень
- •Сукупність вихідних експериментальних даних
- •Визначення центральної тенденції
- •Оцінка мінливості
- •Оцінка зв'язку
- •Ранговий коефіцієнт кореляції ч. Спірмена
- •Коефіцієнт кореляції к. Пірсона
- •Застосування коефіцієнта кореляції ч. Спірмена у психологічному дослідженні. Експеримент № 6
- •Застосування формули кореляції Пірсона для кількісної обробки дослідження (експеримент №7)
- •Розрахунок коефіцієнта кореляції по Пірсону (r) (експеримент №7)
- •Види кореляцій
- •Графічне представлення коефіцієнтів кореляції
- •Методичні аспекти кореляційного психологічного дослідження
- •Кореляція і причинно - наслідкові відношення (експеримент № 8)
- •Висновки по кореляційним дослідженням
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 4.2. Представлення результатів експериментальних досліджень Особливості представлення результатів експериментальних психологічних досліджень
- •Поняття розподілу результатів. Біноміальний розподіл
- •Групування даних
- •Контрольна група
- •Експериментальна група
- •Прояв показників сукупності центральної тенденції
- •Оцінка розподілу
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Глава 4.3. Представлення результатів експериментальних психофізичних досліджень
- •Двохкатегорійна система оцінок при вимірюванні абсолютної чутливості (експеримент №9)
- •Трьохкатегорійна система відповідей при вимірюванні диференційної чутливості (експеримент № 10)
- •Застосування лінійної інтерполяції при визначенні диференційної чутливості
- •Контрольні запитання і завдання
- •Використана і рекомендована література
- •Додаток №1 статистичні таблиці Критичні значення коефіцієнта кореляції Спірмена для рангів ρ (rs)
- •Критичні значення коефицієнта кореляції Пірсона r
- •Критичні значення
- •Додаток №2 Групування первинних результатів дослідження
- •Додаток № 3 Вимірювання і представлення результатів розподілу дискретних ознак
- •Стовпчикова діаграма розподілу первинних результатів
- •1 Юнаки, 2 дівчата, 3 загальне число досліджуваних.
- •Додаток № 4 Курсова робота з експериментальної психології
- •Додаток №5 Структура дипломної роботи з психології
- •Додаток №6 англо-український словник статистичних термінів
- •Додаток № 7 словник термінів експериментальної психології
- •Додаток № 8 практична класифікація методів експериментального дослідження
- •Частина і Методологічні основи наукового психологічного дослідження
- •Частина іі Методи психологічного дослідження
- •Глава 2.2. Метод спостереження і експерименту …………………………………………....47
- •Глава 2.3. Вербально-комунікативні методи …………………………………………….…..56
- •Частина ііі Психологічний експеримент
- •Глава 3.4 Сумісна діяльність психолога і досліджуваного
- •Глава 3.5. Формуючий експеримент…………………………………………………..…...122
- •Глава 3.6. Крос - культурний експеримент…………..…………………………………….128
- •Частина іv Вимірювання, обробка і представлення результатів психологічного експерименту
- •Глава 4.1. Вимірювання у психологічному експерименті…………………………….……136
- •Глава 4.2. Представлення результатів експериментальних досліджень……………..........162
- •Глава 4.3. Представлення результатів експериментальних психофізичних досліджень……………………………………………………………………………………..174
Стиль ведення експериментальної бесіди
Стиль спілкування – це індивідуально-типологічні особливості взаємодії між людьми. В стилі спілкування знаходять вираження:психологія індивідуальності; особливості комунікативних можливостей людини; морально-етичні установки. Стиль спілкування може бути: дружнім, продуктивним, дистанційним, популістичним, позиційним і т. д. В основі стилю лежать п’ять груп засобів спілкування:
лінгвістичні (мовні);
оптико-кінетичні (жести, міміка, пантоміміка);
паралінгвістичні (якість голосу, його діапазон, тональність);
екстралінгвістичні (паузи, сміх, плач, темп мови);
просторово-часові параметри (дистанція, час, місце, ситуація).
Провідною стильовою рисою психологічної бесіди є розмовність, простота, жвавість побудови фрази, використання і наукової (психологічної), і розмовної лексики, і фразеології.
Діалог як основа бесіди
Бесіда як форма комунікативної діяльності будується «як система сполучених актів» (Б. Ф. Ломов). Кожен такий «сполучений акт» - це взаємодія психолога і іншої людини. В цьому проявляється діалогічність бесіди. Через діалог здійснюється «сполучення актів». Діалог виступає як реальна комунікативна діяльність. В свою чергу елементарними одиницями діалогу є мовні дії, висловлення і слухання. В діалозі психолог і досліджуваний взаємодіють, вони є взаємноактивні і ініціативні. Діалог виступає в якості організаційного принципу психологічної бесіди. Пізнавальна (гносеологічна) цінність діалогу досить різноманітна. Діалог виступає як форма мислення двох взаємодіючих суб’єктів. В діалозі реально проявляється готовність сприйняти і оцінити позицію психолога-професіонала зі сторони іншої людини (клієнта). Діалог можна розглядати як систему «питання-відповідь», тобто взаємодії психолога і клієнта при вирішенні життєвих проблем з якими люди приходять до психолога.
Таблиця 2.1. Поведінка психолога в ситуації експериментального спілкування (бесіди)
Підготовчий етап |
Встановлення контакту під час бесіди |
Бесіда |
Вихід із бесіди |
|
Мета (тема) бесіди. Стратегія та тактика бесіди. Ключові слова, речення. Позиція психолога. Атмосфера довіри
|
Емоційний контакт Інтелектуальний Вербальний Невербальний Ефектний
|
Контакт очей Привітання Знайомство Визначення дистанції Тон привітання
|
Тема бесіди Тривалість Типологія досліджуваного (стать, вік) Слухати і чути Дати висловитись Коректність питань підкріплених логікою Психологічне розслаблення під час бесіди: Пожартувати, розповідь про себе, переключити увагу, нейтральні запитання до досліджуваного. |
Доброзичливість Формування поняття «ми» Встати Провести
|
Типи співрозмовників (досліджуваних)
Класифікація типів співрозмовників за І. Фроммом є наступною. Перший тип – «бути» - реакція безпосередня і продуктивна. Впевнені в собі, не бояться втратити. Перемагають за будь-яку ціну, партнери по реальним справам і по спілкуванню. Другий тип «мати» - бажають щось отримати від спілкування. Старанно готуються до бесіди. Можуть маніпулювати або використовувати психолога на свою користь. Югославський дослідник Г. П. Міціч дав іншу, дещо абстрактну типологію співрозмовників: позитивний співрозмовник, всезнайко, балакун, боягуз, неприступний, незацікавлений, чомучка. За типом поведінки співрозмовники бувають з м’яким типом поведінки, конструктивним типом і жорстким типом поведінки у спілкуванні.
