Вінгельд Вундт – засновник крос - культурних досліджень

Крос-культурні дослідження беруть свій початок у працях Вінгельда Вундта та французьких соціологів ХХ століття Г. Лебона (Психология толпы. М., КСП+, 1998), А. Фульє (Психология французского народа. Революционный невроз. М., КСП+, 1998), Г.Тарда (Мнение и толпа. Психология толпы. М., КСП+, 1998). Але останніми авторами не були проведені емпіричні дослідження. В. Вундт у 1900-1920 роках працював над своєю грандіозною десятитомною роботою “Психологія народів”.

Інша робота В. Вундта “Проблеми психології народів” - це збірник статей, які є коротким викладом основних понять згаданої багатотомної “Психології народів”. У своїх роботах В. Вундт виділяв у науках “про національний дух”, дві дисципліни: історичну психологію народів і психологічну етнологію. Перша являється пояснювальною дисципліною, а друга – тою, що описує.

Закони психології народів – це закони, що проявляються в трьох областях: в області мови, у міфах і звичаях. Зміст цих знань виходить за межі індивідуальної свідомості. На відміну від французьких психологів і австрійських психоаналітиків (З.Фрейд та його школа), В. Вундт менш за все цікавився проблемою масової поведінки і таким протиставленням як “особистість - натовп”. Його цікавив зміст поняття “національний дух”. Для Вундта психологія – це наука про свідомість. Він виділяв генетичний пріоритет національного духу перед індивідуальним. Головним поняттям його роботи є “процеси загальної творчості”, асиміляції й дисиміляції, природа яких не до кінця ним розкрита .

Сучасні крос - культурні дослідження

Предметом сучасних ККД є особливості психіки людини у контексті соціокультурних факторів, які мають свою специфіку у кожній конкретній етнокультурній спільноті. Для правильного планування ККД важливо:

1) визначитися з тим, які особливості психіки людини можуть бути потенційно зв’язані з впливом культурних факторів;

2) потрібно дати операційне визначення поняття “культура” і “культурний фактор”, а також описати ті фактори, які ймовірно впливають на розвиток і поведінку людей, що належать до різних культурних спільнот;

3) потрібно вибрати адекватний метод дослідження й адекватну методику для вимірювання особливостей людей різних культурних спільнот;

4)потрібно визначитися з об’єктом дослідження; при цьому для дослідження підбираються такі популяції, які є суб’єктами різних культур, крім того, важливе значення має відбір груп із популяції, їх приналежність до відповідної культури.

Найбільш характерними є наступні ккд:

1. Узагальнюючі дослідження, які направлені на перевірку можливостей перенесення або узагальнення результатів, отриманих на одній культурній групі. Прикладом такого дослідження є експерименти Де Ріда (1994), де було встановлено універсальність п’ятикомпонентної структури особистості, так звана “велика п’ятірка” (нейротизм, екстраверсія, відкритість, соціабельність, свідомість). Другим прикладом подібного дослідження є роботи Айзенка, де підтверджується універсальність його “трьохкомпонентної” структури особистості (нейротизм, екстра-інтроверсія і психотизм).

2. Дослідження, які базуються на сформованій теорії. Важливою особливістю цих досліджень є характеристики культурного контексту, тобто життя етносу в цілому. Прикладом такого дослідження є робота канадського психолога Дж. Беррі по когнітивних стилях життя людей, в залежності від екологічних умов. Описуючи цей експеримент, Беррі пропонував оцінити здібності до зорової диференціації, орієнтації в просторі як найбільш важливих для виживання мисливців і збирачів продуктів харчування (гриби, ягоди), і порівняти ці здібності з здібностями робітників сільськогосподарських утворень. Конкретно було встановлено, що мисливці й збирачі ягід і грибів були більш поленезалежними, ніж сільськогосподарські робітники, які виявлялись більш полезалежні.

3. Дослідження психологічних відмінностей – найбільш популярна тема по крос - культурній психології. Назвемо декілька періодичних журналів із цієї теми: Journal of Cross-Cultural Psychology, International Journal of Comparative Sociology. Прикладом таких досліджень, зв’язаних з перевіркою теоретичної гіпотези, є дослідження Т.В. Корнілової й Е.П. Григоренко (1995), яке стосувалося загальних і відмінних рис американських та російських студентів. Відмінності були виявлені по чотирьом із восьми досліджуваних мотиваційних тенденцій. Як виявилося, американські студенти були більш зорієнтованими на порядок і акуратність у справах. А також вони продемонстрували більш високі показники по схильності до агресії. У російських студентів виявили значно вищі показники почуття провини і потреби в автономії життя. Класичним в цьому напрямку є дослідження американського психолога російського походження Юрі Бронфенбренера, щодо успішності навчання й поведінки американських та радянських школярів, яке було проведено в кінці 70-х років ХХ століття. Ці результати зафіксовані в прекрасній книжці Ю. Бронфенбренера “Два мира, два детства”. Сильною стороною таких досліджень є їх відкритість та неупередженість відносно можливих культурних і психологічних відмінностей.

4. Останній тип ККД – спеціальні дослідження зовнішньої валідності. Прикладом таких досліджень є крос-культурні відмінності у статево-рольових стереотипах поведінки. Для уточнення уявлень про те, якими повинні бути чоловіки й жінки і яким чином вони повинні поводитися. Р. Коміним і Т. Тіблі була розроблена і використана “Шкала статево-рольової ідеології”. Тут містяться твердження, що віддзеркалюють традиційну й егалітарну психологію.

Наведемо декілька тверджень традиційної психології згаданої шкали:

• якщо чоловік і жінка живуть разом, вона повинні займатися домашнім господарством, а він відповідати за тяжку роботу по дому;

• жінка повинна турбуватися про своє обличчя, оскільки дивлячись на неї, люди судять про її чоловіка;

• головним обов’язком жінки, яка має маленьких дітей, є робота по дому та у родині.

Наведемо приклади тверджень егалітарної психології:

• жінка повинна мати стільки ж свободи, скільки й її чоловік;

• одруження не повинно заважати кар’єрі дружини в більшій мірі, ніж одруження для чоловіка;

• дружина повинна мати ту ж сексуальну свободу, що й чоловік.

У представників країн Заходу із більш високим рівнем соціально-економічного розвитку і високою часткою протестантів, де жінки мають університетську освіту, були виявлені більш високі бали по шкалі індивідуалізму. Була виявлена тенденція егалітарних поглядів у жінок. Погляди жінок вказували на тенденцію відсутності відмінностей між чоловіками і їх, дружинами по психологічному профілю. Найбільш високі бали по егалітарній психології мають мешканці таких країн, як Голландія, Германія, Фінляндія, Англія. Популяції прихильників традиційної психології зафіксовані у Японії, Індії, Пакистані та Нігерії.

Таблиця 3.10. Порівняльні дані орієнтації на традиційну та егалітарну психологію в чоловічій та жіночій вибірках

1#	Країна	Чоловіки	Жінки
	Голландія	5,47	5,72
	Германія	5,35	5,62
	Фінляндія	5,30	5,69
	Англія	4,73	5,15
	Італія	4,54	4,90
	Венесуела	4,51	4,90
	США	4,05	4,66
	Канада	4,09	4,54
	Сінгапур	4,61	4,93
	Малайзія	4,05	4,01
	Японія	3,70	4,01
	Індія	3,81	3,88
	Пакистан	3,34	3,30
	Нігерія	3,11	3,39

Часто під крос-культурними дослідженнями розуміють етнопсихологічні дослідження, де основними критеріями є: а)місце проживання – мова йде про міську чи сільську культуру; б) релігійна приналежність – мають на увазі православну, протестантську, мусульманську та інші релігії; в) відношення до інших культур.

Таблиця 3.11. Основні типи крос-культурних досліджень

№	Тип дослідження	Орієнтація	Врахування контекстних перемінних	Вибір культурних груп	Основні переваги	Основні недоліки
1.	Узагальнюючі	Перевірка гіпотез	Ні	Виходячи із ситуації	Встановлення можливості співставляти еквівалентні дані	Невключені контекстні перемінні
2.	Крос –культурні дослідження, що базуються на теорії	Перевірка гіпотез	Звичайно, так	Система-тичний, послідовний вибір групи	Вивчення взаємо-відношень між факторами культури і психоло-гічними перемінними	Немає альтер-нативних Інтерпре-тацій
3.	Дослідження, що вивчають психологічні відмін-ності	Пошуко-вий характер	Ні	Система-тичний вибір групи	Відкритість, неупередже-ність відносно крос-культурних відмінностей	Труднощі інтерпретації результатів
4.	Дослідження зовні-ньої валідністі.	Пошуко-вий характер	Так	Система-тичний пошук	Акцент на інтерпретації крос-культурних особливостей	Важко осмислити результат