Види кореляцій

Виділяють наступні види кореляцій, що відображають ступінь впливу одного явища на інше та їх причинно - наслідкові зв'язки:

• лінійна кореляція (позитивна, негативна) дозволяє встановить прямі зв'язки між змінними величинами по їх абсолютному значенню. Ці зв'язки графічно можуть бути відображені прямою лінією, звідки походить і назва - лінійна кореляція.

• рангова кореляція визначає залежність не між абсолютними значеннями змінних, а між їх порядковими місцями (рангами).

• парна кореляція передбачає встановлення залежності між парами змінних.

• множинна кореляція встановлює залежності між багатьма змінними одночасно.

• нелінійна кореляція представляє собою більш складну форму зв’язку, що графічно зображається кривою а не прямою лінією.

Графічне представлення коефіцієнтів кореляції

Коефіцієнт кореляції (КК), як було зазначено вище, може змінюватися у межах від +1 до –1. У разі повної позитивної кореляції КК дорівнює плюс одиниці, а при повній негативній – мінус одиниці. Нижче наведені графіки повної позитивної (А) та повної негативної (В) лінійної кореляції між парами змінних.

Рис. 4.1. Рис. 4.2.

У випадку, якщо експериментальні точки не вкладаються на прямій лінії, а утворюють “хмарку”, коефіцієнт кореляції по абсолютній величині є меншим від одиниці, і по мірі округлення цієї “хмарки” він за своїм значенням наближується до нуля. Як відомо, у випадку коли КК дорівнює нулю, говорять про те, що змінні не залежать одна від одної.

Рис. 4.3.

Рис. 4.4.

Рис. 4.5.

В психологічних дослідженнях кореляція вважається сильною, якщо її КК є більшим за 0,60. У випадку, коли КК перевищує значення 0,90 кореляцію вважають дуже сильною. Велике значення має обсяг (об’єм) вибірки: чим він більший, тим достовірнішою є величина КК. Існують таблиці критичних значень КК. У разі, якщо обчислене значення КК є більшим за вказані табличні критичні значення, воно вважається значимим і вказує на існування кореляційного зв’язку між парами змінних.

Методичні аспекти кореляційного психологічного дослідження

При кореляційному психологічному аналізі дослідником висувається гіпотеза про існування статистичного зв’язку між певними рисами характеру індивіда. При цьому припущення про причинний зв’язок не обговорюється. Кореляційне дослідження проводиться для підтвердження або спростування гіпотези про статистичний зв’язок між двома чи більше змінними. В психології в якості змінних виступають процеси, стани і ознаки. Про існування кореляції між ними можна говорити в разі, якщо зміна однієї призводить до зміни інших.

При відсутності зв’язку між змінними говорять про нульову кореляцію. Існує і так звана випадкова кореляція, що не обумовлюється якоюсь змінною. Слід зазначити, що в психології практично не існує суворо лінійних зв’язків (позитивних чи негативних). Більшість зв’язків – нелінійні. Класичним прикладом нелінійної залежності є – закон Йеркса-Додсона: зростання мотивації підвищує ефективність навчання, яка надалі знижується. Маємо так званий ефект перемотивації. Іншим прикладом нелінійного зв’язку може бути зв’язок між рівнем мотивації на досягнення (успіх) і вибором задачі з різним ступенем складності. Особи, що мають мотивацію і настроєні на успіх найчастіше вибирають завдання середнього ступеня складності. Крива частоти вибору по шкалі складності має дзвіноподібний вигляд.