97.Розкрийте поняття заочного розгляду справи.

Новим інститутом цивільного процесу, спрямованим на вдосконалення судової системи України, є заочний розгляд справи, передбачений у гл. 8 розд. III ЦПК. Цей інститут не є абсолютною новелою для процесуального законодавства України. Вперше на теренах України ця судова процедура була встановлена ще у Статуті цивільного судочинства 1864 року і проіснувала до прийняття ЦПК У PCP, введеним удію 5 листопада 1929 р. Проведення заочного розгляду справи дозволило усунути причини, з яких затягувався розгляд справи. Процесуальні норми, які регулювали інститут заочного розгляду справи в ті часи, мали багато спільних ознак із сучасною моделлю такого розгляду, який з прийняттям ЦПК 2004 року був відновлений у цивільному судочинстві України. Заочне провадження також широко застосовується у різних правових системах світу (Франції, Англії, США) для забезпечення ефективності й своєчасності цивільного судочинства. Глава "Заочне провадження" міститься і у ЦПК РФ 2002 року.

Мета запровадження заочного розгляду справи у сучасне процесуальне законодавство - забезпечити доступ сторін до більш оперативних форм судочинства та захистити їх від можливих зловживань і затримок, надати суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно. Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо реалізації принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи2. Введення процедури заочного розгляду справ дозволило розумно спростити цивільний процес і значно прискорити захист порушених прав, тим самим підвищуючи ефективність правосуддя.

У загальних рисах заочний розгляд справи можна визначити як розгляд і вирішення цивільної справи за відсутності належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду відповідача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені яким причини неявки визнані неповажними.

Інститут заочного розгляду справи ефективно сприяє дотриманню положення ч. З ст. 27 ЦПК, згідно з яким особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією зменшення зловживань відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Зазначимо, що суди мають право постановляти ухвалу про заочний розгляд лише у справах позовного провадження, а не окремого чи наказного.

Згідно із ст. 224 ЦПК умовами проведення заочного розгляду справи є:

1) неявка відповідача у судове засідання;

2) належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

3) відсутність поважних причин неявки відповідача;

4) відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

5) відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за сукупності всіх перелічених умов суд може постановити ухвалу про заочний розгляд справи. Деталізуємо кожну з них.

Однією з основних умов проведення заочного розгляду справи є відсутність відповідача у залі судового засідання при розгляді справи по суті. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (ч. 2 ст. 224 ЦПК). Враховуючи, що згідно із ст. 38 ЦПК сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника, явка у судове засідання представника відповідача з належно оформленими повноваженнями не дає суду підстав проводити заочний розгляд справи.

Ще однією умовою є обов'язок суду перевірити факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання. Повідомлення відповідача визнається належним, якщо здійснено відповідно до вимог статей 74-76 гл. "Судові виклики і повідомлення" ЦПК. У матеріалах справи мають бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином і підстав для заочного розгляду справи не існує. У такому випадку суд повинен відкласти провадження у справі згідно зп.1ч. 1ст. 169 ЦПК.

При вирішенні питання щодо призначення заочного розгляду справи суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, а й поважність причин неявки відповідача у судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені. За відсутності відповідача з причин, які судом визнані поважними, заочний порядок розгляду справи виключається (ст. 224 ЦПК). Виходячи зі змісту ст. 224 ЦПК з урахуванням п. 2 ч. 1 і ч. 4 ст. 169 ЦПК можемо дійти висновку, що у випадку, коли відповідач, оповіщений в установленому порядку про час і місце судового розгляду, вперше не з'явився у судове засідання і повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними, - суд відкладає розгляд справи; повторна неявка належним чином повідомленого відповідача, навіть якщо він повідомив про її причини, - надає суду право постановити ухвалу про заочний розгляд справи.

Не є підставою для проведення заочного розгляду справи неявка відповідача, від якого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Суд за таких обставин розглядає справу в загальному порядку або відкладає розгляд справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК.

Останньою умовою для призначення заочного розгляду справи є відсутність заперечень позивача проти такого вирішення спору, що обов'язково має фіксуватися у журналі судового засідання. Якщо позивач не погоджується на розгляд справи в порядку заочного провадження, то суд відкладає розгляд справи і направляє відповідачу, який не з'явився, повідомлення про час і місце нового судового розгляду.

Отже, заочний розгляд справи - це особливий порядок розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені яким причини визнані неповажними, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.