120.Визначте повноваження суду касаційної інстанції.

Повноваження суду касаційної інстанції - це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-пра­вових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалених у цивільних справах, законність яких переві­ряється у касаційному порядку.¹

Отже, за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суду суд касаційної інстанції має такі повноваження:

1) відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду без змін, якщо визнає, що воно ухвалено з додержанням норм матеріа­ льного і процесуального права.

2) повністю або частково скасувати рішення суду і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо:

- справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду.

- рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу.

- справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

- суд вирішив питання про права та обов 'язки осіб, які не брали участі у справі.

- суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бу­ ти усунений ухваленням додаткового рішення.

- справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

До якого суду (першої або апеляційної інстанції) передавати справу на новий розгляд визначається у ч. З ст. 338 ЦПК України. Отже, якщо порушення закону, зазначені в ч. 1 цієї статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасу­вання судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляцій­ним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.

Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи;

3) скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі судо­ве рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом, якщо буде встановлено, що апеляційним судом скасовано судове рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із

законом.

Правовими підставами права суду касаційної інстанції скасува­ти рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції слід вважати:

1) наявність законного та обґрунтованого рішення суду першої

інстанції;

2. помилку апеляційного суду, допущену під час перевірки за­конності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в апеля­ційному порядку;

3. наявність рішення апеляційного суду, що скасовує законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Помилково скасоване рішення суду першої інстанції, вбачаєть­ся, набирає законної сили з моменту набрання сили відповідною ухвалою суду касаційної інстанції;

4) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити заяви без розгляду з підстав, визначених відповідно у статтях 205 і 207 ЦПК України.

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення, не передаючи справи на но­вий розгляд, якщо:

- застосовано закон, який не поширюється на ці правовідноси­ни, тобто суд першої або апеляційної інстанції вирішив справу на

підставі норм матеріального права, які не регулюють відповідних відносин, внаслідок неправильної їх юридичної кваліфікації або не­правильно застосував норми матеріального права у часі та просторі.

Прикладом неправильного правозастосування можна вважати, зокрема, застосування норм цивільного права замість норм сімей­ного права; посилання на положення загального, а не спеціального закону тощо;

- не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Це відбу­вається у випадках, коли суд першої або апеляційної інстанції, не­правильно кваліфікувавши юридичну сутність правовідносин, не застосував під час вирішення цивільної справи тих норм матеріаль­ного права, які регулюють відповідні суспільні відносини (напри­клад, не застосовано спеціального або іншого правозгідного закону, безпосереднім предметом правового регулювання якого є спірні правовідносини між сторонами).

Підсумовуючи, слід наголосити: застосування судом закону, який не поширюється на спірні правовідносини, як правило, су­проводжується незастосуванням правозгідного закону.

Отже, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) відхилити скаргу і залишити ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Вирішуючи питання щодо додержання вимог закону під час по­становления ухвали судом першої або апеляційної інстанції, суд ка­саційної інстанції зобов'язаний перевірити матеріали цивільної спра­ви, а також відповідність процедури постановления і змісту оскар­жуваної ухвали вимогам норм матеріального і процесуального права;

2) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції у разі порушення порядку, встановленого для його вирішення, зокрема у випадках, коли

ухвалу не підписано всім складом суду; ухвалу постановлено суд­дею без розгляду питання в судовому засіданні; ухвалу про виправ­лення описок і явних арифметичних помилок постановлено без виклику сторін у судове засідання тощо;

3) змінити або скасувати ухвалу і постановити ухвалу з цього питання, якщо:

• питання було вирішено всупереч нормам процесуального права, наприклад, ухвалу, яка оформлюються окремим процесу­альним документом, було постановлено поза межами нарадчої кі­мнати; суд не заніс відомості про постановления інших ухвал до журналу судового засідання або не оголосив постановлені у судо­вому засіданні ухвали негайно тощо;

• питання вирішено правильно, але при цьому було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування (суд у разі необхідності надання безпосередньої технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій замість залучення спеціаліста призначив експертизу; у випадку подання заяви особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, постановив ухвалу про за­криття провадження у справі, а не про залишення заяви без роз­гляду тощо);

4) скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, що була помилково скасована апеляційним судом.

Правовими підставами для реалізації такого повноваження су­ду касаційної інстанції слід вважати:

• наявність законної та обґрунтованої ухвали суду першої ін­станції;

• помилку апеляційного суду, допущену під час перевірки за­конності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в апеля­ційному порядку;

- наявність ухвали апеляційного суду, що скасовує законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.

Видається, що помилково скасована ухвала суду першої інста­нції набирає законної сили з моменту набрання сили відповідною ухвалою суду касаційної інстанції.