111.Охарактеризуйте розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську ді­яльність» банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у су­купності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізич­них і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

При здійсненні своєї діяльності банк зобов'язаний забезпечити збереження банківської таємниці, тобто інформації щодо діяль­ності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи тре­тіми особами при наданні послуг банку, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту (ч. 1 ст. 60 Зако­ну України «Про банки і банківську діяльність»).

Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на ко­ристь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи -клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно ко­мерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інфор­мація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються бан­ками для захисту інформації. Також банківську таємницю стано­вить інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час про­ведення банківського нагляду.

Положення щодо банківської таємниці не поширюються на узагальнену по банках інформацію, яка підлягає опублікуванню від­повідно до переліку такої інформації, встановленого Національним банком України і додатково самим банком на його розсуд.

Відомості, що містять банківську таємницю, банк має право надавати тільки у випадках і в порядку, визначених у ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, інформація стосовно юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таєм­ницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність»).

Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу (ст. 287

ЦПК України).

У цій заяві мають бути наявні такі реквізити:

1. найменування суду, до якого подається заява;

2. ім'я (найменування) заявника та особи, стосовно якої вима­гається розкриття інформації, що містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представ­ника заявника, коли заява подається представником;

3. найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, стосовно якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4. обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимага­ється розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, сто­совно особи, із зазначенням положень законів, що надають відпо­відні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;

5. обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно особи та мету її використання (ст. 288 ЦПК

України).

Справа про розкриття банком інформації, яка містить банків­ську таємницю, має бути розглянута у п'ятиденний строк з дня надходження заяви. Для розгляду цієї категорії справ закон перед­бачає обов'язкове закрите судове засідання.

Зазначена категорія справ розглядається з повідомленням, за загальним правилом:

1. заявника;

2. особи, стосовно якої вимагається розкриття банківської та­ємниці;

3. банку.

Проте неявка цих осіб чи їхніх представників не перешкоджає розгляду справи за наявності двох умов у сукупності, а саме якщо:

1. суд не визнав участь зазначених осіб обов'язковою;

2. вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин.

У випадках, коли провадження у справі відкрито з метою охо­рони державних інтересів та національної безпеки, її розглядають з повідомленням тільки заявника.

Якщо під час розгляду справи судом буде встановлено, що за­ява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтере­сованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. З ст. 289 ЦПК України).

Суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо під час судового роз гляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, стосовно юридичної або фізич­ної особи без підстав та повноважень, визначених законом.

У рішенні суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно юридичної або фізичної особи за­значаються:

1. ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце про­живання або місцезнаходження, а також ім'я представника одер­жувача, коли інформація надається представникові;

2. ім'я (найменування) особи, стосовно якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;

3. найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, стосовно якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4. обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її ви­користання (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).

Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню.

Копії ухваленого рішення суд надсилає:

1) банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, стосовно якої розкривається банківська таємниця;

2)заявнику;

3) особі, стосовно якої надається відповідна інформація.

Особа, стосовно якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.