117.Охарактеризуйте суть і значення касаційного провадження.

Касаційне провадження - одна із стадій цивільного процесу, метою якої є перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду.

Касаційне провадження є додатковою процесуальною гаран­тією забезпечення законності судових рішень, захисту прав, свобод та інтересів осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Водночас, касаційне провадження є формою забезпе­чення однакового правозастосування законів під час вирішення цивільних справ, адже суд касаційної інстанції має можливість ви­правити помилки судів першої та апеляційної інстанцій щодо за­стосування норм матеріального і процесуального права.

Особливостями касаційного провадження як окремої стадії цивільного процесу є:

1. перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а та­кож рішень і ухвал апеляційного суду;

2. здійснення правосуддя судом касаційної інстанції - Верхов­ним Судом України;

3. виключний перелік повноважень суду касаційної інстанції з чіткою регламентацією процесуальної можливості застосування кожного з них;

4. остаточність рішень та ухвал, постановлених за результата­ми касаційного провадження.

Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд касаційної інстанції, визначений Законом України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. (ст. 323 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про судоустрій України» Верховний Суд України переглядає справи у касаційно­му порядку у випадках, встановлених законом. Згідно ж з підпунк­том 9 п. З Прикінцевих та перехідних положень цього Закону до законодавчого визначення суду, який здійснюватиме повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початку діяльності перегляд цих справ у касаційному порядку здійснює Су­дова палата у цивільних справах Верховного Суду України.

• відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

• повернення заяви позивачеві (заявникові);

• відмови у відкритті провадження у справі;

• зупинення провадження у справі;

• закриття провадження у справі;

• залишення заяви без розгляду;

• залишення заяви про перегляд заочного рішення без роз­гляду;

• відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами;

• видачі дубліката виконавчого листа;

• відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і по­рядку виконання рішення;

• звернення стягнення на грошові кошти, що є на рахунках;

• заміни сторони виконавчого провадження;

• визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

• рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

• повороту виконання рішення суду;

• відмови в поновленні втраченого судового провадження;

3. рішення апеляційного суду, ухвалені за результатами апеля­ційного розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеля­ційний суд ухвалює рішення виключно у випадку скасування рі­шення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення суду першої інстанції. Таким чином, об'єктом касаційного оскар­ження є рішення апеляційного суду, яким він скасовує незаконне та необгрунтоване рішення суду першої інстанції, ухвалюючи при цьому нове або змінюючи існуюче;

4. ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апе­ляційного розгляду. Такими ухвалами є ухвали апеляційного суду про:

• відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

• скасування рішення з направленням справи на новий роз­гляд;

• скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

• відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

• зміни ухвали суду першої інстанції;

• - скасування ухвали з направленням на новий розгляд або ви­рішенням питання по суті;

• 5) ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають по­дальшому провадженню у справі, зокрема ухвали про повернення касаційної скарги, зупинення провадження у справі тощо.

• Підставами касаційного оскарження є неправильне застосу­вання судом норм матеріального права чи порушення норм проце­суального права (ч. 2 ст. 324 ЦПК України).

• 118.Розкрийте поняття порушення касаційного провадження : суб’єкти, об’єкти, строки оскарження. Суб'єктами права касаційного оскарження відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України є:

1) особи, які беруть участь у справі:

• сторони, незалежно від їх особистої участі під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій;

• треті особи, як ті, які заявляли самостійні вимоги щодо пред­мета спору, так і ті, які не заявляли самостійних вимог щодо пред­мета спору;

• представники сторін і третіх осіб за умови, що право касацій­ного оскарження не обмежується правовою природою здійсню­ваного ними представництва (змістом довіреності, строком дії договору доручення тощо);

• заявники, інші заінтересовані особи, їх представники у спра­вах окремого провадження;

• органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи);

2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питан­ ня про їх права та обов'язки. До цієї категорії суб'єктів, яким на­ лежить право касаційного оскарження, можна віднести, зокрема, осіб, які не брали участі у справі через відмову суду залучити їх до судового розгляду як суб'єктів з певним процесуальним статусом (потенційні треті особи, співвідповідачі та ін.), проте за умови, що в судовому рішенні визначено їх права та обов'язки.

Строк на касаційне оскарження становить два місяці з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. Відповідно ж до ст. 319 ЦПК України рішення та ухвали апеляцій­ного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Іноді трапляються ситуації, коли строк на касаційне оскаржен­ня виявляється пропущеним. Для цього випадку законодавець у ч. 2 ст. 325 ЦПК України передбачив процесуальну можливість його поновлення за таких умов у сукупності:

1) подання письмової заяви потенційним суб'єктом касаційно­го оскарження. Ця заява подається до суду касаційної інстанції разом із касаційною скаргою, в якій зазначається найменування суб'єктів оскарження, суду, а також викладаються причини пропуску проце­суального строку на касаційне оскарження, підтверджені відповід­ними документами;

2) наявності поважності причин пропуску відповідного проце­суального строку. Поважність причин пропуску строку на касацій­не оскарження - категорія суб'єктивна. Як правило, поважними причинами пропуску будь-яких процесуальних строків визнають­ся: хвороба, тривале закордонне відрядження, стихійне лихо тощо.

Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено (ч. З ст. 325 ЦПК України).

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і прийняття касаційної скарги до розгляду або повернення касацій­ної скарги вирішується суддею-доповідачем. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЦПК України про місце і час розгляду цього питання пові­домляються особи, які беруть участь у справі, проте їх присутність не є обов'язковою. За результатами розгляду зазначеного питання постановляється відповідна ухвала, що набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в уста­новлені ЦПК України строки, але вона надійшла до суду касацій­ної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або ко­ли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду спра­ви, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за загальними правилами касаційного провадження. При цьому за наявності під­став може бути скасовано попередньо постановлені ухвалу або рі­шення суду касаційної інстанції (ст. 348 ЦПК України).