115.Охарактеризуйте апеляційне оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснюється за прави­лами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з певними винятками і доповненнями.

Апеляційний суд розглядає справу у формі судового засідання, але, на відміну від суду першої інстанції, колегіально у складі трьох

суддів.

Судове засідання під час розгляду справи судом апеляційної

інстанції умовно складається з чотирьох частин:

1. підготовчої;

2. розгляду справи по суті;

3. судових дебатів;

4. ухвалення та проголошення судового рішення.

Підготовча частина судового засідання починається діями го­ловуючого, який у призначений для розгляду справи час відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.

Потім секретар судового засідання доповідає суду, хто з ви­кликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено су­дові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі (ст. 163 ЦПК України).

Далі вчиняються інші дії, передбачені статтями 164-168, 171,

172 ЦПК України.

У разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, стосовно якої немає відомостей про вручення їй судової

повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними, апеляційний суд відкладає розгляд справи. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ст. 305 ЦПК України).

Особливістю розгляду справи по суті в апеляційному порядку є, те що ця частина судового засідання розпочинається доповіддю судді-доповідача, в якій він має викласти:

1. зміст рішення (ухвали) суду першої інстанції, що оскаржено;

2. доводи апеляційної скарги;

3. межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали) суду першої інстанції, встановлюватися обставини і до­сліджуватися докази.

При цьому межами розгляду справи апеляційним судом слід вважати максимально допустимий обсяг перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційним су­дом, встановлений у законі.

Межі розгляду справи апеляційним судом бувають матеріаль­но-правовими і процесуальними.

Матеріально-правові межі розгляду справи обмежені змістом позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Таким чином, перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтова­ність рішення суду першої інстанції, апеляційний суд повинен здійснювати таку перевірку виключно в межах вимог, заявлених раніше в позовній заяві.

У частинах 3, 4 ст. 303 ЦПК України встановлюються винят­ки із загального правила про процесуальні межі розгляду справи апеляційним судом. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо:

1. під час розгляду справи буде встановлено неправильне засто­сування норм матеріального права або порушення норм процесуаль­ного права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції (наприклад, справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; з порушенням правил виключної підсудності);

У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апе­ляційну скаргу (ст. 306 ЦПК України).

Процедуру відмови позивача від позову та затвердження миро­вої угоди сторін під час апеляційного провадження можна звести до таких правових положень:

1. позивач може відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду, зробивши усну або письмову заяву;

2. до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди апеляційний суд зо­бов'язаний роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуаль­них дій, перевірити, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення;

3) у разі прийняття відмови позивача від позову або затвер­ дження мирової угоди сторін апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття провадження по справі.

Проте, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи пору­шують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд апеляційної ін­станції постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд справи;

4. суд апеляційної інстанції не приймає відмову позивача від позову, а також не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії супере­чать інтересам особи, яку він представляє;

5. закриття апеляційним судом провадження у справі у зв'язку із відмовою від позову або укладенням мирової угоди унеможлив­лює повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Якщо ж сторони не скористалися своїми процесуальними права­ми, визначеними у ст. 306 ЦПК України, то після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо

апеляційні скарги подали обидві сторони,- першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, апеля­ційний суд переходить до дослідження доказів, як-от:

1. доказів, які судом першої інстанції були досліджені з пору­шенням встановленого порядку (речові докази не були пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі; звукозапис не відтворювався як у судовому засіданні, так і в іншому, спеціаль­но для цього підготовленому приміщенні тощо);

2. доказів, у дослідженні яких було неправомірно відмовлено судом першої інстанції (наприклад, суд відмовив у призначенні експертизи на тій підставі, що її проведення затягне час розгляду справи на кілька тижнів);

3. нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (тяжкою хворобою сторони, три­валим службовим відрядженням, що стали перешкодою для по­дання доказів, тощо).

Після з'ясування обставин та перевірки їх доказами почина­ються судові дебати, під час яких апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у такій самій по­слідовності, в якій вони давали пояснення.

Особливістю судових дебатів під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є можливість обмеження судом часу, який відводиться для їх проведення. Однак, якщо апеляційний суд ви­рішить скористатися таким правом, він має оголосити про це на початку судового засідання. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу (ч. 5 ст. 304 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 304 ЦПК України у разі потреби під час розгляду справи апеляційний суд може оголосити перерву або від­класти її розгляд.

Закінчення судових дебатів супроводжується переходом до останньої частини судового розгляду справи апеляційним судом -ухвалення та проголошення судового рішення.

Апеляційний суд ухвалює судові рішення в нарадчий кімнаті за правилами, передбаченими у ст. 19 і гл. 7 розділу III ЦПК України з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314-316 ЦПК України.

Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу (ст. 313 ЦПК України).

Судові рішення апеляційного суду проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків,

установлених ЦПК України. При цьому головуючий роз'яснює їх зміст, порядок і строк оскарження.

Рішення та ухвали апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Із цього моменту апеляційний суд не може сам скасувати або змінити рішення, яке він ухвалив, за винятком випадків, визначе­них у законі (ст. 318, ч. 2 ст. 365 ЦПК України).

Відповідно до ст. 322 ЦПК України після закінчення апеляцій­ного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.