116.Дайте характеристику рішенню і ухвалам суду апеляційної інстанції.

Судові рішення апеляційного суду викладаються у двох фор­мах: рішеннях суду і ухвалах суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ЦПК України, апеляційний суд, роз­глянувши справу, постановляє ухвалу у випадках:

1. відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

1. скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;

2. скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

3. відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

2. зміни ухвали суду першої інстанції;

4. скасування ухвали з направленням на новий розгляд або ви­рішенням питання по суті.

У ст. 315 ЦПК України містяться законодавчі вимоги щодо змісту ухвали суду апеляційної інстанції, яка відповідно до ч. 1 зазначеної статті структурно має складатися з чотирьох частин:

1. вступної. Особливість її полягає у виключно інформативно­му характері змісту: зазначенні точних реквізитів і найменувань усіх учасників процесу;

2. описової, яка є найбільш змістовно вагомою, адже містить коротку інформацію про суть спірного правовідношення, правові наслідки його вирішення судом першої інстанції, а також доводи і заперечення сторін щодо перспектив і правового підґрунтя оскарження відповідного рішення у апеляційному порядку;

3. мотивувальної. Ця частина ухвали апеляційного суду є зраз­ком юридичного обгрунтування процесуального документа, зміс­том якого є вичерпні відповіді суду апеляційної інстанції на усі доводи і заперечення сторін, що супроводжуються правовим об­ґрунтуванням - посиланням на норми матеріального та процесу­ального права;

4) резолютивної, яка є рішенням апеляційного суду, прийнятим в межах його повноважень за результатами розгляду апеляційної

скарги.

У кожній частині ухвали апеляційного суду мають бути пов­но і правильно відображені відомості, що входять до її складу, як-от:

1) у вступній частині:

• час і місце її постановления;

• найменування суду;

• прізвища та ініціали головуючого і суддів;

• прізвище та ініціали секретаря судового засідання; -найменування справи, а також повні імена (найменування)

осіб, які беруть участь у справі;

2) в описовій частині:

- короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення

суду першої інстанції;

- узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу;

• узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі;

• встановлені судом першої інстанції обставини:;

3) у мотивувальній частині:

- мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні

ухвали;

- положення закону, яким він керувався.

У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі обов'язково за­значаються мотиви її відхилення - у формі міркувань апеляційно­го суду щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції з обов'язковим посиланням на норми матеріального і процесуального закону;

4) у резолютивній частині:

• висновок апеляційного суду;

• розподіл судових витрат;

• строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскар­ження.

У разі скасування рішення суду першої інстанції з направлен­ням справи на новий розгляд у резолютивній частині ухвали апе­ляційного суду додатково зазначаються: ті порушення закону, які були допущені судом першої інстанції.

Такий додатковий елемент зазначеної ухвали має важливе процесуальне значення, оскільки, як уже зазначалося, висновки і мотиви, з яких апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, є обов'язковими для нього під час повторного розгляду справи (ч. 2 ст. 311 ЦПК України).

Крім того, в ухвалі суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий роз­гляд слід визначити найменування суду, до якого справа направля­ється на новий розгляд.

Поряд з постановлениям ухвали як документа, у якому закріп­люється результат розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених у ст. 211 ЦПК України, може постановити окрему ухвалу. За аналогією з провадженням у суді першої інстанції, окрема ухвала апеляційного суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені порушення законності у разі встановлення причин та умов, що їм сприяли. Така ухвала суду апе­ляційної інстанції направляється відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення зазначених у ній причин та умов.

Крім того, суд апеляційної інстанції також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасуван­ня рішення чи ухвали (ст. 320 ЦПК України).

Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування су­дового рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення суду першої інстанції (ч. 2 ст. 314 ЦПК України).

Відповідно до ст. 316 ЦПК України рішення апеляційного су­ду складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

• часу і місця його ухвалення;

• найменування суду;

• прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;

• прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

- найменування справи 2) описової частини, яка містить:

• короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої ін­станції;

• короткий зміст вимог апеляційної скарги;

• узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу;

- узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі;

3) мотивувальної частини, в якій вказуються:

• мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої ін­станції і ухвалення нового рішення;

• встановлені судом першої інстанції та не оспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначені відповідно до них правовідносини;

• чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свобо­ди чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

- назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини, в якій зазначається:

• висновок апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

• висновок апеляційного суду по суті позовних вимог;

• розподіл судових витрат;

- строк і порядок набрання рішенням законної сили та його

оскарження.

Як уже зазначалося, рішення та ухвали апеляційного суду на­бирають законної сили з моменту їх проголошення.

Законна сила судового рішення апеляційного суду - це їх юри­дична властивість, що характеризує дію рішення або ухвали суду апеляційної інстанції в часі, просторі та за колом осіб.

Правовими наслідками набрання законної сили судовим рішен­ням апеляційного суду є:

1. залежно від результатів розгляду апеляційної скарги - ска­сування, зміна судового рішення суду першої інстанції або на­брання ним законної сили;

2. початок перебігу строку на касаційне оскарження рішення або ухвали апеляційного суду;

3. неможливість скасування судового рішення суду апеляцій­ної інстанції судом, який його ухвалив, за винятками, встановле­ними у ЦПК України, зокрема за наявності підстав для цього у разі надходження апеляційної скарги після закінчення апеляційного розгляду справи, при перегляді справи у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч. 2 ст. 318, ч. 2 ст. 365 ЦПК України);

4. неможливість повторного вирішення спірного правовідно-шення в апеляційному порядку, крім випадків, встановлених у ст. 318 ЦПК України;

5. необхідність чіткого, повного і безумовного виконання рі­шення або ухвали апеляційного суду всіма суб'єктами спірного правовідношення, а також іншими особами, питання про права і обов'язки яких були вирішені під час апеляційного розгляду справи.

У ст. 321 ЦПК України визначено процесуальний порядок видачі та направлення особам, які брали участь у справі, судових рішень.