3. Предмет науки та методи її пізнання

Будь-яку науку можна розглядати як самостійну дисципліну, яка містить певні галузі знань.

Наука управління має три складові: предмет, метод і теорію. Предметом науки управління є процеси створення, функціонування і розвитку організаційних утворень (підприємств, виробничих систем, а також систем відносин управління, які об'єктивно виникають на різних рівнях суспільного та індивідуального відтворення матеріальних благ).

У даному курсі вивчаються:

– теоретичні положення в галузі управління, які стосуються будь-якої сфери діяльності (виробництво, фінанси, маркетинг);

– прикладні аспекти менеджменту та досвід конкретних організацій;

– розробка системи менеджменту для конкретних економічних, виробничих, технологічних, соціальних та інших умов. Теоретичним фундаментом наукового управління сучасним виробництвом є економічна теорія, яка вивчає різні системи виробничих відносин. Визначаючи предмет науки управління, необхідно виходити із суті праці менеджера-управлінця, результатів його діяльності. Відомо, що кінцевим результатом роботи менеджера є прийняття рішень. Часто вони приймаються за умов впливу значної кількості факторів внутрішнього та зовнішнього характеру, тому менеджер повинен володіти знаннями в галузі організації виробництва, підприємництва, мікро- та макроекономіки, комерційної діяльності, фінансово-кредитної, соціальної політики. Він повинен знати статистику, теорію ймовірностей, лінійного програмування і багато інших дисциплін. Природно, що для ефективного рішення вимагається склад дисциплін, які охоплюють всі сторони практики управління. Тому об’єднуючу роль тут відіграє загальна теорія управління, яка дає цілісну уяву про науку управління і утворює її загальний теоретичний фундамент. Які ж питання стосуються теоретичних основ управління?

Менеджмент виявляє природу управлінської праці, з’ясовує зв’язки між причиною та наслідком, фактори й умови, за яких спільна праця людей має бути більш корисною та продуктивною. В менеджменті особливе значения надається системі знань, що дозволяє не тільки своєчасно й якісно управляти поточними справами, а й прогнозувати розвиток подій та у зв'язку з ним розробляти стратегію, ринкову політику організації.

Завданням менеджмента є вивчення законів і закономірностей цілеспрямованої діяльності організацій, відносин у процесі управління.

У теорії менеджменту виокремлюють чотири основні групи методів дослідження: аналіз об’єкта дослідження, моделювання, науковий експеримент, соціологічні методи.

Аналіз об’єкта виконується з використанням трьох підходів: діалектичного, конкретно-історичного, системного.

Діалектичний підхід дозволяє дослідити явища і факти у їх розвитку та взаємозв’язку, єдності та протиріччях.

Конкретно-історичний підхід полягає в дослідженні відносин управління з урахуванням впливу на них виробничих, економічних, соціальних, психологічних та інших факторів.

Системний підхід спрямований на виявлення як загальних властивостей системи (організації) у комплексі, так і її елементів, внутрішніх зв’язків.

Моделювання є поширеним загальнонауковим методом. Необхідність моделювання пов’язана з такими причинами, як складність у вирішенні реальних проблемам, неможливість проведения експерименту, неможливість спостерігати явище, яке може відбутися в майбутньому. Найчастіше застосовують такі моделі:

• вербальні (словесні), які характеризують об’єкти словами літературної мови;

• статути підприємств, посадові інструкції;

– фізичні, які подають об’єкт у зменшеному вигляді, – моделі автомобілів, будівель;

– аналогові, які подають досліджуваний об’єкт у вигляді аналога, який поводиться як реальний об’єкт, не будучи ним;

– тренажери;

– математичні, які являють собою сукупність математичних співвідношень, що відбивають залежність вихідних перемінних об’єкта від вхідних.

Як і моделювання, експеримент належить до розповсюджених загальнонаукових методів дослідження. Як і в природничих науках, експеримент звичайно проводять з метою перевірки теоретичних положень. Але експерименти в менеджменті, у соціальних системах повинні бути максимально обґрунтовані. Негативний результат експерименту у фізичній лабораторії свідчить лише про помилкову гіпотезу експериментатора. Наслідки ж невдалого експерименту в організації можуть бути набагато серйознішими: психологічні стреси, конфлікти в колективі, зниження продуктивності праці, погіршення показників фінансово-господарської діяльності тощо.

Методи соціологічних досліджень набули широкого розповсюдження в практиці менеджменту (опитування, тестування, соціометрія та ін). За допомогою цих методів отримують соціальну інформацію про колектив.