- •Передмова
- •1. Суть менеджменту та управління
- •2. Управління – наука чи мистецтво?
- •3. Предмет науки та методи її пізнання
- •4. Цілі та завдання менеджменту
- •Виникнення менеджменту.
- •Історичні передумови виникнення менеджменту
- •Становлення перших теорій управління
- •Теорія індустріального менеджменту
- •Формування школи „Наукового менеджменту”
- •Теорії „людського фактора” в управлінні
- •Концепція „виробничої демократії”
- •7. Розвиток управлінської думки в Україні
- •Закони та принципи менеджменту
- •1. Закони та закономірності менеджменту
- •2. Сутність принципів менеджменту в досягненні мети
- •3. Загальні принципи управління
- •4. Сучасні принципи менеджменту
- •Методи управління
- •1. Сутність і класифікація методів управління
- •2. Економічні методи управління
- •3. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи управління
- •4. Соціально-психологічні методи управління
- •Планування як функція менеджменту
- •1. Суть планування
- •2. Методи розробки планів
- •3. Стратегічне планування
- •4. Система планування часу
- •Організація і менеджмент
- •1. Поняття організації
- •2. Загальна характеристика організацій
- •3. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
- •4. Роль менеджера в управлінні
- •5. Модель сучасного менеджера
- •6. Складові успіху організації
- •Теорія і практика мотивації
- •1. Зміст і еволюція поняття мотивації
- •2. Змістові теорії мотивації
- •3. Процесійні теорії мотивації
- •4. Мотиваційна теорія підкріплення
- •1. Суть і зміст контролю
- •2. Види контролю
- •Процес контролю
- •Поведінкові аспекти контролю
- •5. Характеристики ефективного контролю
- •Основи делегування
- •1. Поняття делегування
- •2. Опір делегуванню
- •3. Основні правила (техніка) делегування
- •4. Елементи делегування повноважень
- •Особистість в управлінні
- •1. Особистість як об’єкт і суб’єкт управління
- •2. Керівник і підлеглий
- •3. Складові авторитету керівника та шляхи його формування
- •Лідерство в менеджменті
- •1. Суть лідерства
- •2. Історія розвитку лідерства
- •3. Теорії лідерства
- •Організація управлінської праці
- •1. Суть організації управлінської праці
- •2. Поділ та кооперування праці в апараті управління
- •3. Організація робочого місця в апараті управління
- •4. Проведення нарад і засідань
- •5. Організація прийому відвідувачів
- •Управління робочим часом
- •Робочий час і його основні елементи
- •2. Діагностика робочого часу
- •3. Нормування часу виконавців
- •4. Планування часу керівників і спеціалістів
- •5. Шляхи підвищення ефективності використання робочого часу
- •Психологія менеджменту
- •1. Психологічний портрет менеджера
- •2. Особистість в управлінні.
- •3.Створення іміджу
- •4. Як досягти успіху
- •Управління конфліктами
- •1. Поняття організаційного конфлікту і його структура
- •2. Види організаційних конфліктів
- •3. Модель процесу конфлікту та його функціональні наслідки
- •4. Функції конфліктів і форми їх подолання
- •5. Особливості діяльності керівника в управлінні та запобіганні конфліктів
- •Управління стресами
- •1. Що таке стрес?
- •2. Причини стресу
- •3. Управління стресом
- •4. Боротьба зі стресом
- •Управлінські рішення
- •Суть та види управлінських рішень
- •Необхідність прийняття рішень
- •Організація і контроль виконання управлінських рішень
- •1. Основні підходи до прийняття рішень
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Методи і способи прийняття рішень
- •4. Організація та контроль виконання рішень
- •Ділова кар'єра та її організація
- •Поняття і цілі ділової кар'єри.
- •2. Організація підбору та оцінки кадрів
- •3. Адаптація працівників
- •4. Методи атестації персоналу
- •5. Управління діловою кар'єрою
- •Основні принципи японської та американської системи управління
- •1. Принципи формування і підготовки кадрів
- •2. Контроль діяльності працівників
- •3. Система прийняття рішень
- •4. Особливості японського та американського підходів до управління
- •Західноєвропейська модель менеджменту
- •1. Передумови формування західноєвропейської моделі менеджменту
- •2. Характеристика менеджменту окремих західноєвропейських країн
- •3. Особливості розвитку західноєвропейської моделі менеджменту на сучасному етапі
- •Комунікації
- •1. Процес комунікації
- •2. Міжособистісні та організаційні комунікації
- •3. Управління комунікаційними процесами
- •Документація та діловодство.
- •1. Поняття документообігу.
- •2. Схеми руху документів
- •Інноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту
- •1. Суть інноваційного менеджменту
- •2. Поняття, класифікація інновацій
- •3. Різновиди інноваційної діяльності
- •4. Етапи реалізації інновації
- •5. Характеристика інноваційної інфраструктури
- •Афоризми в менеджменті
- •Тести Статеві відмінності в управлінській діяльності
- •Обличчя як об’єкт дослідження
- •Працездатність впродовж доби
- •Графологічний тест
- •Ключ до графологічного тесту
- •Тест „Визначення стилю керівництва”
- •Тест „Оцінка прагнення до успіху”
- •Ключ до тесту
- •Тест „Орієнтація”
- •Висновки
- •Тест „Аналіз мотивації діяльності молодого педагога”
- •Тест „Інформаційна культура молодого вчителя” (є.І. Рогов)
- •Обробка результатів
- •Тест „Який я педагог?”
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „Як ви знаєте педагогічну психологію?”
- •Тест „Чи організована ви людина?”
- •Тест „Ваш авторитет”
- •Методика Прутченкова
- •Прислів'я і приказки
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „Упевненість у собі”
- •Обробка отриманих результатів
- •Опитувальний лист (запропонований а. Я. Анцуповим)
- •1. Моє ставлення до:
- •Тест „Оцінка конфліктності особистості”
- •Тест „ Чи конфліктна ви особистість?”
- •Тест „Оцінка стилю спілкування”
- •Список літератури
4. Проведення нарад і засідань
Значна частина робочого часу, сил і енергії менеджера витрачається на участь в засіданнях, нарадах, зборах або ж на їх проведення. Ці заходи можуть займати від 10 до 69% робочого часу менеджера. Звичайно вони відрізняються колом учасників (на нарадах присутні спеціалісти, відповідальні або зацікавлені особи, а на зборах – весь персонал), кругом проблем, які обговорюються (на нарадах розглядаються поточні конкретні питання, а на зборах – більш загальні, які накопичилися за певний період часу), метою (наради мають оперативний характер, на них встановлюються корективи з вдосконалення поточної діяльності, на зборах насамперед підводяться підсумки і визначаються плани на майбутнє).
Крім часу, витраченого на збори, керівник і учасники зустрічі повинні виділити час на підготовку до них. Усе це забирає час на виконання інших обов'язків.
За останній час в західних фірмах одержали поширення так звані "проблемні наради", де відбувається сумісний пошук рішень тих чи інших важливих завдань в діалозі між керівником і рядовими співробітниками. Звичайно такі наради проходять 3-ма етапами.
Спочатку співробітники, як правило, низового рівня зустрічаються з вищими керівниками і повідомляють їх про проблеми, які накопичилися за рік, а ті перевіряють і уточнюють обґрунтованість інформації. Персональна критика при цьому не допускається, оскільки вважається, що вона відволікає увагу учасників від суті справи. Потім керівники шукають можливі варіанти рішень цих проблем, ґрунтуючись на одержаних даних, і доповідають про них на наступних загальних зборах, де ці варіанти всебічно обговорюються. З них відбираються кращі, і у відповідності з ними всі зобов'язані діяти.
Підготовка і проведення нарад і засідань
Значна частина робочого часу, сил і енергії менеджера витрачається на участь у нарадах, зборах і засіданнях або ж на проведення їх. У менеджерів різних рівнів ці заходи займають від 10 до 60% робочого часу. Причому це спостерігається як у ринковій (капіталістичної) економіці, так і при плановому (соціалістичному) господарюванні.
Менеджери, що працюють в умовах ринкових відносин, активно борються з непотрібними засіданнями. Справа доходить до курйозів, коли пропонують проводити засідання стоячи (навіть на одній нозі, щоб надовго не затягувати), починати їх за 20 хвилин до обідньої перерви, штрафувати менеджерів за перевищення ліміту часу наради тощо.
Спостерігається парадокс: менеджери, скаржачись на велику кількість нарад і засідань, проведених з ними вищестоящими керівниками й органами, самі проводять зі своїми підлеглими не меншу кількість таких же заходів. Наради і засідання, з одного боку, є ефективними способами вирішення ряду управлінських задач:
дозволяють ефективно виробляти колегіальні рішення;
служать зручною формою обміну управлінською інформацією;
дозволяють раціонально доводити завдання до виконавців;
є однією з форм залучення співробітників до управління діяльністю організації.
Отже, наради і засідання – необхідний елемент системи управління.
Нарада – це форма організації спільної діяльності працівників одного чи декількох підприємств, установ, організацій, підрозділів, груп, яких збирає керівник для обговорення того чи іншого питання, розробка чи ухвалення рішення. Різновидами нарад є "п'ятихвилинки", селекторні наради та ін.
Засідання – це форма організації роботи постійно діючого органу (ради; комісії колегії, комітету) чи групи. Звичайне проведення засідань передбачається статутом організації чи положенням про неї. Але вони можуть проводитися і з ініціативи керівника.
До засідань і нарад примикають також збори, проведені на виробництві в організації, установі в робочий час.
Переважним на практиці видом спільної діяльності працівників є наради. Вони можуть бути запланованими і позаплановими. За метою наради діляться на навчальні, інформаційні, роз'яснювальні, проблемні. За способом проведення виділяють такі види нарад; диктаторські, автократичні, сегрегативні, дискусійні, вільні і змішані. За змістом рішень виділяють наради:
- зв'язані з розробкою (підготовкою і прийняттям) рішень;
для організації виконання раніше прийнятих рішень;
з метою контролю за виконанням рішення;
для підведення підсумків і оцінки зробленої роботи;
з метою обміну інформацією;
для виявлення думок та ін.
Наради доцільніше проводити в другій половині дня, оскільки перша більш корисна для самостійної роботи. Тривалість будь-яких нарад повинна бути в межах 1,5 години, оперативних – 30-40 хвилин. На обговорення одного питання рекомендується виділяти 30-40 хвилин.
Ефективність роботи менеджера значною мірою залежить від уміння розмовляти з підлеглими й відвідувачами, виступати на нарадах і зборах. Слово – тонкий інструмент і сильна зброя. Ним потрібно вміло користуватися. Від уміння говорити і виступати залежать популярність менеджера, його авторитет у співробітників і підлеглих. Однак найголовніше – це впливає на виконання рішень і розпоряджень, а отже, і на результати всієї діяльності організації.
Менеджеру не обов'язково бути оратором. Але він безперечно повинен уміти говорити добре, чітко, професійно грамотно.
Треба усвідомити, що в спілкуванні з людьми немає дріб'язків. У будь-яких умовах менеджер повинен говорити спокійно і шанобливо. Не слід підвищувати голос, прискорювати мову, ковтаючи кінцівки слів.
Вказівки підлеглим повинні бути продуманими, інструкції – короткими, ясними і зрозумілими. Тоді працівники не сумніваються в правильності своїх дій, зібрано і цілеспрямовано виконують доручену справу.
Необхідно стежити за правильністю використання професійних термінів, технічних, економічних і виробничих понять. Це особливо важливо для менеджерів, що працюють у науково-дослідних і проектних організаціях, у колективах з високим рівнем професійної підготовки працівників. Передумовами професійно грамотної мови менеджера є знання ним предмета розмови, гарне орієнтування в специфіці діяльності підрозділів, швидке схоплення суті справи при розгляді конкретних виробничих ситуацій.
У розмові з людьми важливо правильно і вміло користуватися інтонацією і жестами, розумно використовувати міміку. Вони роблять мову щирою, емоційно сприйнятливою. На думку деяких дослідників, уже тільки міміка, інтонація і жести здатні нести до 40% інформації. Вони дозволяють передати зміст повідомлення наочніше й образніше, виразити емоційно-вольове ставлення промовця до теми чи фактів, його позицію.