- •Передмова
- •1. Суть менеджменту та управління
- •2. Управління – наука чи мистецтво?
- •3. Предмет науки та методи її пізнання
- •4. Цілі та завдання менеджменту
- •Виникнення менеджменту.
- •Історичні передумови виникнення менеджменту
- •Становлення перших теорій управління
- •Теорія індустріального менеджменту
- •Формування школи „Наукового менеджменту”
- •Теорії „людського фактора” в управлінні
- •Концепція „виробничої демократії”
- •7. Розвиток управлінської думки в Україні
- •Закони та принципи менеджменту
- •1. Закони та закономірності менеджменту
- •2. Сутність принципів менеджменту в досягненні мети
- •3. Загальні принципи управління
- •4. Сучасні принципи менеджменту
- •Методи управління
- •1. Сутність і класифікація методів управління
- •2. Економічні методи управління
- •3. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи управління
- •4. Соціально-психологічні методи управління
- •Планування як функція менеджменту
- •1. Суть планування
- •2. Методи розробки планів
- •3. Стратегічне планування
- •4. Система планування часу
- •Організація і менеджмент
- •1. Поняття організації
- •2. Загальна характеристика організацій
- •3. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
- •4. Роль менеджера в управлінні
- •5. Модель сучасного менеджера
- •6. Складові успіху організації
- •Теорія і практика мотивації
- •1. Зміст і еволюція поняття мотивації
- •2. Змістові теорії мотивації
- •3. Процесійні теорії мотивації
- •4. Мотиваційна теорія підкріплення
- •1. Суть і зміст контролю
- •2. Види контролю
- •Процес контролю
- •Поведінкові аспекти контролю
- •5. Характеристики ефективного контролю
- •Основи делегування
- •1. Поняття делегування
- •2. Опір делегуванню
- •3. Основні правила (техніка) делегування
- •4. Елементи делегування повноважень
- •Особистість в управлінні
- •1. Особистість як об’єкт і суб’єкт управління
- •2. Керівник і підлеглий
- •3. Складові авторитету керівника та шляхи його формування
- •Лідерство в менеджменті
- •1. Суть лідерства
- •2. Історія розвитку лідерства
- •3. Теорії лідерства
- •Організація управлінської праці
- •1. Суть організації управлінської праці
- •2. Поділ та кооперування праці в апараті управління
- •3. Організація робочого місця в апараті управління
- •4. Проведення нарад і засідань
- •5. Організація прийому відвідувачів
- •Управління робочим часом
- •Робочий час і його основні елементи
- •2. Діагностика робочого часу
- •3. Нормування часу виконавців
- •4. Планування часу керівників і спеціалістів
- •5. Шляхи підвищення ефективності використання робочого часу
- •Психологія менеджменту
- •1. Психологічний портрет менеджера
- •2. Особистість в управлінні.
- •3.Створення іміджу
- •4. Як досягти успіху
- •Управління конфліктами
- •1. Поняття організаційного конфлікту і його структура
- •2. Види організаційних конфліктів
- •3. Модель процесу конфлікту та його функціональні наслідки
- •4. Функції конфліктів і форми їх подолання
- •5. Особливості діяльності керівника в управлінні та запобіганні конфліктів
- •Управління стресами
- •1. Що таке стрес?
- •2. Причини стресу
- •3. Управління стресом
- •4. Боротьба зі стресом
- •Управлінські рішення
- •Суть та види управлінських рішень
- •Необхідність прийняття рішень
- •Організація і контроль виконання управлінських рішень
- •1. Основні підходи до прийняття рішень
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Методи і способи прийняття рішень
- •4. Організація та контроль виконання рішень
- •Ділова кар'єра та її організація
- •Поняття і цілі ділової кар'єри.
- •2. Організація підбору та оцінки кадрів
- •3. Адаптація працівників
- •4. Методи атестації персоналу
- •5. Управління діловою кар'єрою
- •Основні принципи японської та американської системи управління
- •1. Принципи формування і підготовки кадрів
- •2. Контроль діяльності працівників
- •3. Система прийняття рішень
- •4. Особливості японського та американського підходів до управління
- •Західноєвропейська модель менеджменту
- •1. Передумови формування західноєвропейської моделі менеджменту
- •2. Характеристика менеджменту окремих західноєвропейських країн
- •3. Особливості розвитку західноєвропейської моделі менеджменту на сучасному етапі
- •Комунікації
- •1. Процес комунікації
- •2. Міжособистісні та організаційні комунікації
- •3. Управління комунікаційними процесами
- •Документація та діловодство.
- •1. Поняття документообігу.
- •2. Схеми руху документів
- •Інноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту
- •1. Суть інноваційного менеджменту
- •2. Поняття, класифікація інновацій
- •3. Різновиди інноваційної діяльності
- •4. Етапи реалізації інновації
- •5. Характеристика інноваційної інфраструктури
- •Афоризми в менеджменті
- •Тести Статеві відмінності в управлінській діяльності
- •Обличчя як об’єкт дослідження
- •Працездатність впродовж доби
- •Графологічний тест
- •Ключ до графологічного тесту
- •Тест „Визначення стилю керівництва”
- •Тест „Оцінка прагнення до успіху”
- •Ключ до тесту
- •Тест „Орієнтація”
- •Висновки
- •Тест „Аналіз мотивації діяльності молодого педагога”
- •Тест „Інформаційна культура молодого вчителя” (є.І. Рогов)
- •Обробка результатів
- •Тест „Який я педагог?”
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „Як ви знаєте педагогічну психологію?”
- •Тест „Чи організована ви людина?”
- •Тест „Ваш авторитет”
- •Методика Прутченкова
- •Прислів'я і приказки
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „Упевненість у собі”
- •Обробка отриманих результатів
- •Опитувальний лист (запропонований а. Я. Анцуповим)
- •1. Моє ставлення до:
- •Тест „Оцінка конфліктності особистості”
- •Тест „ Чи конфліктна ви особистість?”
- •Тест „Оцінка стилю спілкування”
- •Список літератури
4. Цілі та завдання менеджменту
Одним з головних завдань менеджменту є встановлення цілей, для досягнення яких формується, функціонує і розвивається організація як цілісна система.
Основною ціллю менеджменту є забезпечення прибутковості, або дохідності в діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу.
Цілі – це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є бажаним і на досягненні яких спрямована її діяльність. Процес визначення цілей та їх взаємозв’язку називається цілеполагання, яке є початковим моментом у діяльності менеджера. Неправильно поставлені цілі знижують ефективність організації, а іноді стають причиною її загибелі.
Важливість цілей визначається функціями, які вони виконують: критеріїв для прийняття рішень; ініціативи або мотиву дій персоналу; інструменту управління (вимоги до дій персоналу, визначення напрямків розвитку підприємства); координації (забезпечення безконфліктності осіб, які приймають рішення, узгодження дій підрозділів); контролю (порівняння оперативних показників стану підприємства з цільовими).
Управління організацією носить багатоцільовий характер. Це перспективні й оперативні, соціальні, політичні, економічні, наукові, технічні й інші цілі.
Класифікація цілей дозволяє конкретизувати задачу цілеполягання і використовувати відповідні механізми й методи з кожного класу цілей.
Класифікація цілей
Ознака |
Види цілей |
За періодом встановлення |
Стратегічні; тактичні; оперативні |
За змістом |
Економічні, організаційні, наукові, соціальні, технічні, політичні |
За функціями |
Маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, фінансові, адміністративні |
За середовищем |
Зовнішні, внутрішні |
За пріоритетністю |
Особливо пріоритетні, пріоритетні, інші |
За засобом вимірювання |
Кількісні, якісні |
За повторюваністю |
Постійно повторювані, разові |
За стадіями життєвого циклу |
Проектування і створення об’єкта, ріст об’єкта, зріле завершення життєвого циклу об’єкта |
Контрольні запитання та завдання
В чому полягає суть менеджменту як науки?
На Вашу думку, управління – це наука чи мистецтво?
Що вивчає наука менеджмент?
Які методи використовуються для вивчення менеджменту як науки?
Охарактеризуйте цілі та завдання менеджменту.
Виникнення менеджменту.
Історичні передумови виникнення менеджменту.
Становлення перших теорій управління.
Теорія індустріального менеджменту.
Формування школи „Наукового менеджменту”.
Теорії „людського фактора” в управлінні.
Концепція „виробничої демократії”.
Розвиток управлінської думки в Україні
Історичні передумови виникнення менеджменту
Історія розвитку менеджменту нараховує вже кілька тисячоліть, якщо відлік почати із зачатків писемності в стародавньому Шумері. Вважається, що це революційне досягнення в житті людства призвело до утворення особливого прошарку „жреців-бізнесменів”, які були пов’язані з торговими операціями. За першою управлінською революцією, яка одержала назву релігійно-комерційної, відбувалися й інші.
Друга – належить до 1760 р. до н. є. і пов’язується з діяльністю царя Хаммурапі, який видав Кодекс законів управління державою для регулювання суспільних відносин між різними соціальними групами населення.
Третя революція відбулася за часів правління Навуходоносора II (682-605 pp. до н. е.). Вона була спрямована на поєднання державних методів управління з контролем за діяльністю в сфері виробництва і будівництва.
Четверта – датується 17-18 ст. н. є. і пов’язана із зародженням капіталізму.
П’ята управлінська революція мала місце в кінці XIX – на початку XX ст. Її часто називають бюрократичною, незважаючи на велике значення здійснених революційних перетворень. Розвиток менеджменту – це в основному еволюційний процес. Він характеризується безперервністю і відображає ті зміни, які відбуваються в суспільстві, економіці, всій системі соціально-економічних відносин.
Древні філософи вважали, що причиною зубожіння суспільства, як правило, є відсутність належного управління або порушення старшинства між людьми. Питання про природу і принципи справедливого і ефективного управління складало предмет роздумів багатьох великих мислителів, а основи реалістичного погляду на управління як на процес, який виникає із необхідності досягнення загальних цілей в ході сумісної життєдіяльності людей, були закладені ще в часи античності.
Платон розглядав управління як науку про загальне харчування людей і доводив, що діяльність з управління є важливим елементом системи життєзабезпечення суспільства. Мудре управління повинно базуватися на розумних і загальних законах, але закони ці самі по собі дуже абстрактні і догматичні для того, щоб на їх основі можна було віднайти правильні рішення в кожній конкретній ситуації. У своєму практичному значенні управління суспільством – це вид мистецтва.
Другий великий мислитель – Арістотель – заклав основи вчення про домогосподарство, в рамках якого вказував на необхідність розробки „панської науки”, яка б навчала рабовласників поводження з рабами, тобто мистецтву управління ними.
З виникненням капіталістичної ринкової економіки, яка базується на приватній власності на засоби виробництва, природа управління стає двоякою:
з одного боку, управління – це продуктивна праця, яка виникла в умовах комбінованого виробництва з високим рівнем спеціалізації працівників;
з іншого – управління – це діяльність за наглядом і контролем, в основі якої лежить протилежність між найманою працею як безпосереднім виробником і власником засобів виробництва.
Праця з управління обумовлює виконання як суспільно необхідних завдань з регулювання, організації, координації і контролю соціально-економічних функцій, так і з експлуатації живої праці.
Пізніше, в ході процесів спеціалізації та професіоналізації управління відокремлюється від капіталістичної власності у вигляді самостійної функції.
Сучасний американський соціолог Д. Белл вважає, що реальне розмежування в сучасному суспільстві проходить не між тими, кому належать засоби виробництва, і тими, кого називають „пролетарями”. Воно коріниться в системі бюрократичних і владних відносин: між тими, хто має право прийняття рішень, і тими, хто такого права не має.
Американський історик менеджменту Д. Рен підкреслює органічний зв’язок капіталістичного типу управління з існуванням ринкової економіки. Виникнення та удосконалення ринкової економіки викликало до життя потреби в більш творчих управлінцях, добре поінформованих про те, як найкращим чином керувати організаціями. Зіткнувшись з конкурентним, мінливим зовнішнім середовищем, управлінці розвивали систему знань про те, як краще використати ресурси. Люди почали думати про власну вигоду і пристосовуватися до будь-якої раціональної адміністративної системи. Виникнення сучасного менеджменту ґрунтується на раціональних засобах прийняття рішень. Організації більше не могли працювати у відповідності до примх декількох осіб.
У цілому, свобода дій капіталістів та їхніх менеджерів – це свобода, обумовлена законами конкуренції.
Вивчаючи процеси виникнення індустріального способу організації виробництва, англійський історик А.Тойнбі зазначав, шо метод індустріальної системи полягає в забезпеченні максимуму продуктивних можливостей шляхом безперервного випуску таких продуктів, які можуть виготовлятися з сировини за допомогою механічно скоординованої роботи певної кількості людей.
Будь-яке управління – це не тільки управління своїм часом, а й управління процесами часу. Знаменита формула Б. Франкліна „час – гроші” за багато десятиліть стала девізом капіталістичного господарювання і діловитості.