Тема 5. Аналіз розподілу виробничих ресурсів у галузі виробництва

1. Стратегічні ресурси підприємства, їхні види

2. Стратегія забезпечення матеріально-сировинними ресурсами

3. Технічний потенціал та організаційно-технічний рівень підприємства

4. Методика аналізу трудових ресурсів у стратегічному аналізі

5. Фінансові та інформаційні ресурси

6. Фактори ресурсозбереження, їхній вплив на позицію підприємства

1. Стратегічні ресурси підприємства, їхні види

Ресурси підприємства є основою утворення конкурентних переваг підприємства. Всі стратегічні ресурси підприємства поділяються на дві групи:

• матеріальні;

• нематеріальні.

Зазвичай, вивчення звітності підприємства дає можливість отримати уявлення про наявність та вартість ресурсів, їхню структуру. Так, на основі вивчення балансу підприємства можна визначити наявність, вартість та рівень спрацювання основних фондів та нематеріальних активів. В той же час, частина нематеріальних ресурсів не відображається у фінансовій звітності підприємства. Такими ресурсами є персонал та його характеристики: досвід, навички, знання, кваліфікація, якість управлінських рішень, т.зв. “адміністративний ресурс”, тобто “зв’язки”.

Ресурси
Матеріальні				Нематеріальні
Фізичні активи		Фінансові активи			Нематеріальні активи (ноу-хау, гудвіл, інші нематеріальні активи)		Характеристика персоналу та управління (кваліфікація, досвід, навички, стиль управління

Рис. 5.1. Схема ресурсів підприємства

Усі ці ресурси у поєднанні із стратегічним планами створюють стратегічний потенціал підприємства.

За роллю у виробничому процесі ресурси поділяються на:

• фінансові ресурси;

• інформаційні;

• трудові;

• матеріально-сировинні;

• паливно-енергетичні;

• техніка та технологія.

Забезпечення ресурсами - важливий етап управління підприємством. Один з постулатів економічної теорії визначає безмежність суспільних потреб поряд із обмеженістю ресурсів для задоволення цих потреб. Обмеженість ресурсів означає, що-будь який ресурс існує в певному місці у визначеній кількості. Але останніми десятиліттями людство зрозуміло, що практично всі ресурси на Землі дійсно обмежені і мають кінцеву величину. Підприємства зіткнулися з ситуацією, коли ресурси стають одним із головних обмежень, які можуть унеможливити здійснення будь-якої продуктової стратегії.

Ресурси на підприємстві можуть бути розподілені в такі групи: матеріально-сировинні, енергетичні (враховуючи їхню важливість, їх виділяють в окрему групу), трудові, техніко-технологічні (основні засоби, технологія, нематеріальні активи), фінансові та інформаційні. Фінансові ресурси вважають найважливішими, оскільки вони певною мірою здатні замінити усі інші. Інформаційні та фінансові ресурси пов’язують усі інші, тому на схемі взаємозв’язку ресурсів (рис. 5.2) посідають центральне місце.

Матеріально-сировинні

Рис. 5.2. Схема поєднання виробничих ресурсів підприємства

В умовах ринкової економіки процес ресурсного забезпечення підприємства маг форму процесу закупівлі (для матеріальних ресурсів), найму (трудові ресурси), придбання чи оренди, лізингу (для основних засобі»). При цьому фінансові ресурси, грошовий капітал перетворюються в один з елементів виробничого процесу. Потреба у кожному з нидів ресурсів визначається на основі попередньо визначених портфельних стратегій, виробничих програм, виходячи з потреб споживачів і вимог виробничих процесів, наявних на підприємстві та запланованих до введення з метою виготовлення необхідної продукції. Підприємство, виходячи із сформованих виробничих планів, визначає кількість, якість, структуру необхідних ресурсів, ціни, терміни поставки та постачальників по окремих видах ресурсів. Формуючи план постачання, слід також взяти до уваги ситуацію, що склалася на ринку ресурсів та можливі її зміни.

Між продуктово-товарними та ресурсними стратегіями, метою розробки яких є формування ресурсного забезпечення, існує двосторонній зв’язок. Не тільки потреби кінцевих споживачів “задають” зміст продуктово-товарних стратегій та відповідні ресурси для їхнього здійснення, а й визначення доступності та якості ресурсів впливають на зміст та кількісні характеристики продуктових стратегій.

І. Ансофф пропонує для розробки ресурсних стратегій використовувати підхід, аналогічний з визначенням СЗГ при розробці “портфельних” (продуктово-товарних) стратегій: ресурсні потреби фірми визначати через “зони стратегічних ресурсів” (ЗСР), які характеризують ситуацію із забезпеченням окремими видами ресурсів потреб підприємства.

ЗСР - сегмент ринку, де діє певна сукупність підприємств-постачальників. Кожне підприємство працює з різними ЗСР, для кожної з яких розробляються окремі стратегії. Ресурсна стратегія у зоні стратегічних ресурсів - це узагальнена модель дій підприємства у ЗСР, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності.

Через контроль і аналіз виконання планів і програм ресурсного забезпечення інших стратегічних планів відбувається контроль і координація системи розподілу ресурсів між окремими підрозділами підприємства.

Отже, ресурсні стратегії — це тип забезпечуючих стратегій, які визначають поведінку підприємства у ЗСР, форми та методи постачання, політику створення страхових запасів, системи розподілу і поповнення ресурсів.