Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни

Самостійна робота є невід’ємною частиною навчального процесу і основою пізнавальної діяльності студента магістратури. Метою методичних вказівок є конкретизація самостійної роботи студента для всебічного підвищення рівня знань, раціоналізації процесів підготовки виконання і захисту самостійної роботи, єдності навчання та науково-дослідної роботи.

Освоєння курсу відповідно до програми передбачає самостійне опрацювання студентом літературних джерел, вивчення теоретичний питань тем, виконання практичних завдань і написання рефератів.

Стратегічний аналіз є дисципліною, що охоплює питання розробки стратегії та попереднього визначення наслідків її реалізації на результати діяльності підприємства. Тобто, це дисципліна, вивчення якої забезпечить студента методикою прогнозування майбутнього стану суб'єкта господарювання.

Предметом стратегічного аналізу є поточна та перспективна діяльність підприємства, виражена в показниках його історичної (ретроспективної) та прогнозної звітності.

За своїм змістом стратегічний аналіз є етапом розробки, оцінки та вибору стратегічного управлінського рішення, направленого на перспективу, часто інноваційного за своєю природою, рішення, що е основою для майбутніх поточних планів і програм. Отже, стратегічний аналіз є складовою частиною стратегічного менеджменту і стратегічного планування.

Вивчення дисципліни «Стратегічний аналіз» базується на методах мікроекономічного аналізу, вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища, управлінського аналізу ефективності використання виробничих ресурсів, визначення конкурентоспроможності продукції та підприємства, оцінки конкурентних переваг, прогнозування результативності господарської (операційної, фінансової, інвестиційної) діяльності суб’єкта господарювання та структури капіталу підприємства.

Інструменти і методи стратегічного аналізу, основні підходи до його виконання є результатом розробок відомих західних консалтингових (консультаційних) фірм, аудиторських компаній, які використовували свої методичні розробки для оцінки реальної діяльності та пошуку шляхів її вдосконалення на базі конкретних підприємств США та Західної Європи (наприклад, General Electric, Du Pont, Xerox, Shell). Окремі інструменти стратегічного аналізу запропоновані відомими фахівцями з менеджменту та бізнесу країн з розвинутою ринковою економікою - М. Портером, І. Ансоффом, Б. Карлоффом, Р. Омае, Д. Абелем, Ф. Котлером та іншими. Ці методи та інші наведені в роботах зі стратегічного менеджменту, оскільки їх мета - розробити стратегічне рішення, оцінити його якість та обрати кращу стратегічну альтернативу розвитку підприємства.

Теоретичною базою окремих основних методик стратегічного аналізу є мікроекономічний аналіз, спрямований на вивчення динаміки витрат, поділ витрат на постійні та змінні, оптимізацію обсягів діяльності господарюючого суб’єкта, вдосконаленню структури витрат з метою отримання максимального прибутку. Для кращого розуміння і поглиблення вивчення цих тем і методів, їх повторення студенту доцільно звернутися до літератури з економічної теорії.

Теоретичною базою і обґрунтуванням для розробки методики поточного і перспективного аналізу та планування виробничої діяльності послужила методика економічного аналізу та планування виробничо- господарської діяльності підприємства. Вивчаючи теми, присвячені матеріально-технічному забезпеченню (постачанню), аналізу ефективності використання виробничих ресурсів та їх плануванню, прогнозування обсягів виробничої діяльності тощо (теми 2, 5, 6), ми рекомендуємо студентам за більш детальною інформацією стосовно методики проведення аналізу звернутися до підручників та навчальних посібників з курсів економічного аналізу та аналізу господарської діяльності.

Методика аналізу фінансового стану, його оцінки лягла в основу стратегічного аналізу фінансової діяльності. Рекомендується звернути увагу на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку України, зокрема П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати», літературу з поточного і перспективного планування фінансового стану, аналізу структури капіталу.

Тема 10 «Стратегічний аналіз інвестицій» є подальшою розробкою положень інвестиційного менеджменту і охоплює питання від визначення прогнозованої ефективності інвестицій на основі прогнозованої величини грошового потоку до методів вивчення ризику, пов’язаного із впровадженням інвестиційної стратегії та визначення інвестиційної привабливості об’єкта оцінки. Базові методи ґрунтуються на встановленні майбутньої та теперішньої величини грошового потоку, основні з них викладені в курсах «Проектного аналізу» та «Інвестиційного менеджменту».

Складовою теми 4 «Аналіз виробничих одиниць» є портфельний аналіз. Слід звернути увагу, що виконання задач з цієї теми потребує користування рекомендаціями та уточненими стратегіями, розробленими Бостонською консалтинговою групою та фірмою ADL/LC. Докладно ці методики викладені в джерелах [12, 14, 18, 20] та інших.

Перевірку рівня засвоєних студентом знань може бути здійснено за допомогою розв'язання практичних (розрахункових) завдань, відповідей на тестові запитаним або підготовки реферату. З метою поглибленого вивчення теоретичного і практичного матеріалу студент готує реферат.

Підготовка реферату - один з етапів вивчення курсу «Стратегічний аналіз». Його метою є розширення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок аналітичної роботи з певної теми на основі самостійного узагальнення зібраного матеріалу.

Реферат виконується студентами магістратури денної та заочної форм навчання і є результатом самостійного дослідження з обраної теми.

При написанні реферату студент повинен показати вміння користуватися нормативними документами, літературними джерелами, узагальнювати матеріали, формулювати обґрунтовані висновки і пропозиції.

Викладач курсу спрямовує і контролює самостійну роботу студента, встановлює час консультацій та термін виконання самостійної роботи за кожною темою курсу.

Підготовка реферату включає такі основні етапи: вибір теми; визначення завдань дослідження та складання плану реферату; підбір літературних джерел і фактичного матеріалу; написання та оформлення реферату.

Тема реферату обирається студентом з переліку тем самостійно або з допомогою наукового керівника.

При виборі теми реферату необхідно враховувати науково-дослідні інтереси студента і актуальність теми для практичної діяльності. Студент може також запропонувати свою тему, при цьому вона повинна маги теоретичне або практичне значення для конкретного підприємства, галузі або економіки України. Важливо, щоб тема реферату була пов’язана з темою дослідження магістерської роботи студента.

Обрана тема затверджується на підставі письмової заяви студені на ім’я завідувача кафедри.

Обравши тему реферату, необхідно визначити мету і об’єкт дослідження. Це допоможе встановити сукупність завдань, які потрібно вирішити при підготовці реферату.

Мета реферату - закріплення теоретичних знань з курсу «Стратегічний аналіз», поглиблене вивчення і розробка окремих проблем, систематизація, узагальнення та підготовка на цій основі пропозицій з використання аналітичних методів стратегічного аналізу в підприємницькій діяльності.

Після визначення мети і завдань дослідження студент разом з науковим керівником складає план реферату і відповідно до учбового графіка визначає строки його написання та захисту.

Реферат виконується студентом з використанням одержаних знань при вивченні фінансового та управлінського обліку, економічного аналізу, фінансового менеджменту та інших курсів.

Реферат складається із вступу, кількох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. План реферату повинен передбачати послідовний взаємопов’язаний виклад матеріалу і відображати його зміст. При написанні реферату обов’язково використовується фактична інформація базового підприємства, де студент працює або проходить практику. Використані матеріали наводяться як в тексті реферату, так і в додатках.

Реферат повинен містити критичну оцінку літературних джерел, практичного та теоретичного досвіду проведення стратегічного аналізу і характеризувати самостійну роботу майбутніх магістрів з методики і техніки проведення стратегічного аналізу виробничої та інвестиційної діяльності, прогнозування фінансових показників підприємства та ін.

Загальний обсяг реферату не повинен перевищувати 15-20 сторінок (без додатків і списку літератури).

Підготовлений реферат може мати приблизно таку структуру.

Вступ (1-2 стор.)

Загальнотеоретичний розділ (3-4 стор.)

Розділ з оцінки аналітичних методів (4-5 стор.)

Розділ з практичного використання аналітичних методів відповідно до стратегії розвитку підприємства (5-6 стор.)

Висновки (2-4 стор.)

Список використаної літератури.

Додатки.

У вступі слід обґрунтувати вибір теми, її актуальність та наукову новизну проведених досліджень, визначити об’єкти дослідження.

У загальнотеоретичному розділі розкриваються теоретичні та практичні аспекти теми реферату, законодавче та нормативне забезпечення аналізованих проблем.

У розділі з оцінки аналітичних методів відповідно до теми реферату критично оцінюються існуючі аналітичні методи, методики, літературні джерела.

В розділі щодо практичного використання аналітичних методів розкривається можливість використання рекомендованих студентом методів прогнозування відповідно до стратегії розвитку підприємства. В цьому розділі розробки і пропозиції доцільно обґрунтувати розрахунками, графіками та схемами.

У висновках слід викласти самостійні узагальнення і пропозиції, які послідовно відображають результати дослідження теми студентом.

Список використаної літератури містить лише ті джерела, які були безпосередньо використані при написанні реферату. При складанні списку літератури слід дотримуватися такої послідовності:

1. Закони України.

2. Укази Президента України.

3. Постанови Верховної Ради України.

4. Постанови, рішення Кабінету Міністрів України.

5. Інструктивні матеріали міністерств і відомств.

6. Монографії, наукові праці, статті, навчальна література.

7. Матеріали базового підприємства або галузі.

У переліку літературних джерел законодавчі та нормативні матеріали розташовуються у хронологічному порядку, монографії, статті та ін. - в алфавітному порядку за прізвищем автора.

В додатках до реферату містяться використані студентом при розробці даної теми первинні документи, звітні форми, графіки та інші матеріали, які роблять результати дослідження більш наочними.

Підбір та вивчення літератури є процесом творчого засвоєння питань, поставлених в рефераті. Вивчати літературні джерела слід починаючи від популярних і до монографій, наукових статей та ін. Доцільно спочатку опрацьовувати підручники, навчальні посібники, а потім нормативно-законодавчі документи, теоретичні розробки, статті.

В процесі роботи над літературними джерелами необхідно виділити основне у прочитаному, ретельно розібратися у термінології, записати питання, які виникають під час роботи з літературою.

Для написання реферату слід використовувати фактичний матеріал базового підприємства, а також статистичні дані. Характер і обсяг такої інформації залежить від теми. Наприклад, якщо тема обмежується вузьким переліком питань, то для її розкриття необхідна інформація, яка деталізує дослідження. Тому до початку збирання фактичного матеріалу доцільно визначити перелік необхідних показників, джерел Інформації, послідовність збирання даних, Зібраний практичний мате-ріал слід систематизувати з використанням статистичних та економіко-математичних методів (середні величини, індекси, ряди динаміки, групування та ін.).

Написання реферату передбачає кілька послідовних етапів. На початковому етапі відбирається і систематизується матеріал для підготовки роботи згідно з планом.

Потім формулюються висновки і рекомендації, які випливають з основного змісту реферату, оцінюється можливість їх використання в практичній діяльності підприємств.

На наступному етапі уточнюються окремі питання, остаточно формулюються висновки і пропозиції.

На завершальному етапі зібраний матеріал підлягає літературному опрацюванню й оформленню.

Реферат має складатися з текстової частини та відповідних графіків, схем, таблиць, формул, статистичних і фактичних даних.

На титульному аркуші зазначається міністерство, офіційна назва університету, кафедри, прізвище, ім’я та по батькові студента, назва реферату. Нижче вказується керівник теми (вчений ступінь, посада), внизу титульної сторінки — місто і рік.

На другій сторінці наводиться план реферату, який відображає його структуру (глави (розділи), параграфи) із зазначенням сторінок її розміщення.

Текст реферату пишеться на одній сторінці аркуша з дотриманням таких вимог: зліва поле шириною 3,5 см, справа - 1 см, зверху і знизу - по 2 см. Усі сторінки роботи нумеруються у правій верхній частині арабськими цифрами. Загальна нумерація починається з титульного аркуша, але порядковий номер на ньому не ставиться. Кожна структурна частина (план, вступ, розділи, список літератури, додатки) починається з нової сторінки.

В текстовій частині і додатках умовні позначки, малюнки, схеми, графіки повинні відповідати діючим стандартам.

Глави (розділи) нумеруються послідовно. Параграфи нумеруються за кожною главою (розділом) окремо. За наявності підрозділів їх нумерують за кожним параграфом окремо. Наприклад: 1.1.1. - перша цифра - це номер глави (розділу), друга - параграф цієї глави, третя - підрозділ параграфу.

В тексті реферату повинні міститися посилання на літературні джерела, наведений цифровий матеріал, додатки. При посиланні на літературні джерела в квадратних дужках вказують порядковий номер за списком використаної літератури, наприклад [18]. При наведенні в тексті цитат, в кінці них після лапок ставиться порядковий номер літературного джерела і номер сторінки, на якій розміщена цитата, наприклад [12, с. 30].

Рисунки розміщують відразу після посилання на них у тексті і нумерують послідовно в межах глави (розділу) арабськими цифрами, наприклад рис. 2.1, де перша цифра це номер глави (розділу), а друга - порядковий номер рисунка.

Таблиці також розміщують відразу після посилання на них у тексті. Кожна таблиця повинна мати назву, яка повинна бути простою і зрозумілою. Нумеруються таблиці послідовно в межах глави (розділу), причому номер розміщується праворуч над заголовком разом із словом «Таблиця», наприклад, таблиця 2.3. Одиниці виміру в таблиці наводяться згідно із стандартом.

При використанні в тексті формул обов’язково вказується значення символів.

Формою контролю самостійної роботи є перевірка підготовлених завдань, рефератів і співбесіда. За їх результатами викладач виставляє оцінку - за виконану самостійну роботу з курсу «Стратегічний аналіз» згідно з існуючим положенням за чотирибальною системою як середню за опрацьовані питання і практичні завдання.

Критерії оцінок

«Відмінно» - самостійна робота виконана в повному обсязі даного завдання. Виконана практична частина завдання свідчить про вміле, правильне і творче застосування теоретичних знань, використання міжпредметних зв’язків при вирішенні конкретних завдань.

Виконана робота демонструє вміння робити правильні розрахунки, складати правильні таблиці та формулювати самостійні висновки. Завдання самостійної роботи виконані з обґрунтуванням послідовності їх здійснення, мають логічне завершення. Відповідь викладена на папері послідовно з дотриманням правил культури писемного ділового мовлення.

«Добре» - самостійна робота виконана в повному обсязі даного завдання, але має незначні помилки, що не порушують суті роботи. Практична частина роботи свідчить про вміле і правильне застосування теоретичних знань, доцільне використання міжпредметних зв’язків при його розв’язанні. Виконане самостійно завдання демонструє вміння правильні розрахунку, з незначними неточностями, які не впливають істотно на результат роботи, правильно складати таблиці (допускаються 1-2 арифметичні помилки). Відповідь викладена на папері з дотриманням правил культури писемного ділового мовлення.

«Задовільно» - самостійна робота в основному виконана. Теоретичних знань недостатньо для вмілого і творчого застосування їх при виконані завдання, при використанні міжпредметних зв’язків. Допущені помилки у розрахунках, порушена логіка, послідовність у виконанні роботи. Робота має незавершений висновок. Відповідь викладена на папері з незначними порушеннями правил культури писемного мовлення.

«Незадовільно» - самостійна робота виконана з грубими помилками, демонструє незнання більшої частини програмного матеріалу. Допущені істотні помилки в розрахунках, таблицях і записах, порушена логіка та послідовність у виконанні роботи. Висновок відсутній або сформульований неправильно.