Тема 6. Розроблення та економічне обґрунтування стратегії виробничої програми
Економічна стратегія виробничої діяльності
Виробнича стратегія, виробництво та виробнича функція
Класифікація витрат та визначення оптимального обсягу виробництва на основі аналізу витрат
Прогнозна оцінка витрат підприємства та обсяги використання стратегічних ресурсів
Операційний (виробничий) важіль
Стратегічний аналіз маркетингової та збутової діяльності
6.1. Економічна стратегія виробничої діяльності
Розробка ефективної виробничої стратегії є необхідною складовою системи стратегічного планування. Ефективна стратегія виробничої програми повинна передбачати максимізацію прибутку від реалізації продукції, максимально продуктивне використання виробничих ресурсів та оптимізацію витрат.
Стратегія виробничої програми - це система й механізм стратегічного управління виробничими активами і потенціалом підприємства в умовах конкуренції, змін на ринку, відсутності точної та детальної картини майбутнього.
Стратегія виробничої діяльності підприємства передбачає:
організацію виробничої кооперації та науково-технічного співробітництва;
забезпечення збалансованості діяльності за стадіями життєвого циклу продукції;
створення нових механізмів інвестування в розширення і науково-технічний розвиток підприємства;
досягнення узгодженості інтересів держави і власників підприємств щодо використання природних ресурсів;
ефективне використання основного та оборотного капіталу.
6.2. Виробнича стратегія, виробництво та виробнича функція
Для виконання економічної стратегії підприємства необхідно всебічно вивчити процес виробництва.
Виробництво - це процес використання трудових ресурсів та обладнання у поєднанні з природними ресурсами та матеріалами для виготовлення необхідних товарів і надання послуг. Праця, земля, капітал та підприємницькі здібності, які використовуються у виробничому процесі, називаються факторами виробництва.
Кінцевою метою будь-якого виробництва в ринкових умовах є створення товарів (надання послуг) для задоволення потреб споживачів. Товари і послуги - продукти процесу виробництва.
Разом з тим, виробництво можна охарактеризувати і як певну систему відносин між людьми. Вони можуть носити організаційно-економічний або соціально-економічний характер.
Використовуючи технологію як практичне застосування знань про способи виробництва товарів і послуг виробництво продукує товари за відповідних затрат факторів виробництва. Якщо технологія залишається незмінною, то залежність між певною кількістю ресурсів, що використовуються у виробничому процесі, та тим максимальним обсягом продукції, що може бути вироблений за даних умов, демонструє виробнича функція.
Виробнича функція — це зв’язок між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:
,
де Q – обсяг виробництва;
L- затрати праці;
К - затрати капіталу;
М - матеріали.
Зміна технології зумовлює інше співвідношення між факторами виробництва та результативним обсягом продукції. За незмінної технології результат виробництва залежить від ряду закономірностей, які слід враховувати при розробці виробничої стратегії підприємства, таких як певна взаємна доповнюваність та взаємозаміна факторів виробництва; різниця між короткотерміновим та довготерміновим періодами в діяльності підприємства, існування закону спадної граничної продуктивності тощо.
Прогнозування завжди визнавалося важливим елементом планування виробництва. Досі воно є основою для розробки необхідних стратегій. Фахівці, які займаються питаннями планування виробничої діяльності підприємства, повинні володіти існуючим інструментарієм прогнозування і вміти визначати чинники, що впливають на можливість використання тих або інших методів. У прогнозуванні обсягів виробництва важливе місце належить розподілу і використанню ресурсів.
Обсяг виробництва можна розглядати як систему управління. Системний підхід до управління в сучасних умовах став загальновизнаним явищем. З формальної точки зору система - це сукупність функціональних компонентів, які взаємодіють між собою для досягнення поставленої мети.
Основою для прогнозування обсягів виробництва є прогноз обсягів реалізації продукції, на основі якого розробляють виробничу програму, прогнози матеріально-технічного забезпечення і постачання ресурсами, прогнози витрат та фінансових результатів.
Валовий фінансовий результат за інших рівних умов перебуває у певній залежності від обсягу виробництва. Прогнозний вибір обсягу виробництва, зорієнтованого на максимальний прибуток, здійснюється шляхом ретельного аналізу взаємозалежності обсягів виробництва, доходів і витрат. Розглянемо таку залежність за даними табл. 6.1.
Таблиця 6.1