Лекція №4. Заходи з управління виховним процесом в закладі

Тип навчального закладу

Мета виховної діяльності

Основні напрями виховної діяльності

Структура управління виховною діяльністю

Суб’єкти виховної діяльності

Зворотній зв’язок

Моніторинг виховання

Систематичне спостереження за станом виховання підростаючого покоління з метою його вивчення та оцінки

Систематичне спостереження за станом виховання підростаючого покоління з метою його вивчення, оцінки, прогнозу, планування розвитку позитивних і запобігання негативних процесів

Взаємодія є універсальною формою розвитку, двобічної зміни явищ як в природі, так і в суспільстві, яка призводить кожну ланку до нового якісного стану.

В умовах шкільного колективу взаємодія відбувається в таких напрямах:

В процесі взаємодії педагогів та учнів, тобто в спеціально організованому навчально-виховному процесі

В спільній діяльності старших і молодших школярів

В спільній діяльності за участю батьків та представників громадських та суспільних організацій

Типи взаємодії

За суб’єктом та об’єкт-суб’єктом

За змістом діяльності

За наявністю мети

За ступенем керованості

За характером взаємодії

Напрями підготовки педагогів та учнів до взаємодії

Теоретична підготовка

Практична підготовка

Психологічна підготовка

Вивчення впливу різних умов на характер, стиль, способи взаємодії і поведінку особистостей, вивчення психологічних особливостей вихованців

Озброєння педагогів уміннями та навичками спільного планування, організації та підведення підсумків спільної діяльності в дитячому колективі, конкретними технологіями

Формування переконання про необхідність співпраці педагогів, дітей, батьків, прагнення до спільної діяльності та спілкування членів колективу

1) пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;

2) організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;

3) гуманізація змісту та форм роботи з сім’єю і взаємовідносин “педагоги-батьки”

1) вивчення сім’ї;

2) індивідуальна робота з сім’єю;

3) педагогізація сім’ї;

4) залучення батьків до організації навчально-виховного процесу;

5) залучення батьків до управління школою

Самоврядування – діяльність дітей у позиції організаторів шкільного життя, де вони почуваються господарями і діють як господарі школи

Мета самоврядування - виховання соціально зрілої, творчої, ініціативної особистості, підготовка до майбутнього виконання обов’язків щодо участі у керівництві державними, суспільними справами, тобто здобуття знань, умінь, навичок різної самодіяльності

Завдання самоврядування - забезпечення нормальної роботи всіх колективів у школі, оптимальне вирішення повсякденних справ з урахуванням інтересів учнів, тобто щоб кожному було добре і щоб усе залежало від нього самого

Принципи організації самоврядування - принцип педагогічного сприяння; принцип наступності та змінності активу, установлення товариських взаємовідносин, старших із молодшими; принцип конкретної предметної діяльності; принцип єдиного планування; принцип розвитку ініціативи та самодіяльності; принцип єдності прав і обов’язків учнів; принцип демократизації та гуманізації виховного процесу; принцип зв’язку виховання з реальним життям; принцип відповідності віковим та індивідуальним особливостям учнів; принцип свідомості, самодіяльності, активності учнів.

Функції самоврядування - опрацювання й прийняття рішення, завдання; доведення прийнятого рішення до відома колективу; організація й виконання прийнятого рішення; створення умов для виконання рішення; отримання інформації про хід виконання рішення, контроль; аналіз, оцінювання діяльності