26. Гуситський рух: ідеологія та представники.

На початку XV ст. у чехів увірвався терпець. Вони піднялися на боротьбу з німецьким засиллям та кричущими пороками духовенст-ва. Городяни домагалися дешевої церкви, дворяни — її земельних во-лодінь, і всі гуртом — звільнення країни від німецької опіки.Невдоволених засиллям німців і порядкуванням католицької церкви очолив глава Празького університету й проповідник Віфлеємської кап-лиці в Празі Ян Гус (1371-1415 pp.).

Ян Гус гнівно засуджував симонію (продаж церковних посад) і безсоромну торгівлю індульгенціями — папськими грамотами про від-пущення (прощення) гріхів. Він вимагав, щоб богослужіння здійс-нювалося не латиною, а чеською мовою, щоб господарями Чехії були не німці, а чехи. Ян Гус вважав, що феодали порушують Божі запові-ді і якщо вони не схаменуться, то селяни повинні перестати їм кори-тися. Зрозуміло, папа не загаявся відлучити Яна Гуса від церкви. У 1414 р. Яна Гуса викликали на церковний собор, скликаний у м. Констанці. Німецький імператор лицемірно надав йому охоронну грамоту. Собор звинуватив Гуса в єресі і присудив до спалення, ім-ператор же підписав смертний вирок. Богослови згодом виправдову-вали це віроломство імператора тим, що дозволяється зрадити того, хто сам зрадив Бога. 6 липня 1415 р. Яна Гуса спалили.

Люта смерть Яна Гуса остаточно переконала чехів, що настала пора повалити іноземне панування та реформувати церкву. Народ піднявся на визвольну боротьбу. Але гусити (прихильники Яна Гуса) не були однодумцями. Вони розкололися на чашників і таборитів. Чашниками (це були переважно двдряни та городяни) називали тих, хто домагався реформи церкви (скажімо, щоб і миряни причащалися чашею). До таборитів (вони побудували на горі Табор на півдні Чехії своє укріплене місто) належали селяни та частина дворян і го-1 родян. Вони хотіли докорінно реформувати суспільство, побудувати «царство Боже на землі». У такому суспільстві не буде ні багатих, ні бідних, майно належатиме всім. Таборити вимагали понищити май-же всі міста, попалити всі книги, окрім Біблії. Чашники й таборити вовком дивилися один на одного, але проти німецького засилля ви-ступали злагоджено.Таборити створили військо, яке очолив дворянин Ян Жижка -талановитий воєначальник, людина крутої вдачі. До цього він брав участь у кількох боях (у тому числі під Грюнвальдом у 1410 р.), в одному з яких втратив око. Ян Жижка навчив своїх воїнів стягува-ти гаком рицарів з коня на землю, де їх можна було легко добити, вперше поставив легкі польові гармати на візки (ці гармати назива-лися «гоуфінце», звідки походить слово «гаубиця»). Свої бойові загони Ян Жижка оточував візками, скріпленими між собою ланцюгом. У його війську панувала залізна дисципліна, за розбій і крадіжку карали смертю. Військова служба вважалася почесною.

Папа та імператор спорядили проти гуситів n 'ять Хрестових походів, але рицарі зазнавали від таборитів нищівних поразок. Пов-станська армія виявилася непереможною. В одному з боїв Ян Жижка позбувся і другого ока, проте й сліпий успішно керував військом, аж поки в 1424 р. не помер від чуми. Двоє останніх Хрестових походів таборити відбили вже без нього. Військо таборитів звалилося на Ав-стрію, Угорщину, Саксонію, Мейсен, де громило замки й монастирі, щоб повсюди насадити «царство Боже» — фантастичне суспільство рівних.Тоді католицька церква приступила до гуситського руху з іншого кінця. Вона погодилася, щоб церковні землі залишилися в тих, хто їх присвоїв у смутну добу, щоб миряни причащалися так само, як і ду-ховні особи, і щоб проповіді читалися чеською мовою. Чашники за-довольнилися такими поступками церкви, а таборити — ні. Таборити продовжували руйнувати суспільні устої. Між ними і чашниками почалися воєнні дії. В 1434 р. колись непереможне військо таборитів зазнало в бою при Ліпанах нищівної поразки, після цього чеським королем став німецький імператор. А в 1526 р. Чехія надовго увій-шла до складу Австрії.