- •1. Розвиток афінської демократії у VI-IV ст. До н.Е.
- •2. Стародавня Спарта: держава, суспільство, культура.
- •3. Римська імперія в I—II ст.
- •4. Пунічні війни та їхні наслідки,
- •5. Падіння Римської імперії: причини та наслідки.
- •6. Завоювання Александра Македонського. Епоха еллінізму.
- •7. Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи.
- •Культура стародавньої греції
- •Культура стародавнього риму
- •8. Слов’янська колонізація Балканського півострова VI-VII ст.
- •9. Просвітницька діяльність Св. Кирила і Мефодія.
- •10. Варварські держави остготів і вестготів: причини падіння.
- •11. Франкська держава: основні етапи та особливості розвитку.
- •12. Розпад Франкської імперії. Утворення Французького та Німецького королівств.
- •13. Епоха вікінгів в Європі (VIII-XI ст.).
- •14. Утворення та розвиток Московської держави (друга половина XV — перша третина XVI ст.).
- •15. Візантійська імперія: особливості історичного розвитку.
- •16. Хрестові походи: причини, перебіг, наслідки.
- •17. Священна Римська імперія. Боротьба за інвеституру.
- •18. Розкол християнства 1054 р.: наслідки і пошуки компромісу.
- •Сприйняття розколу на Русі[ред. • ред. Код]
- •Наслідки[ред. • ред. Код]
- •Спроби подолання розколу[ред. • ред. Код]
- •19. Велика Хартія вольностей та формування парламенту в Англії.
- •20. Сербська держава Неманичів. '“Законник Стефана Душана”.
- •21. Італійські морські республіка: Венеція та Генуя.
- •22. Становлення та особливості французької станової монархії.
- •24. Арабське завоювання Піренейського півострова. Реконкіста.
- •25. Середньовічні міста: самоврядування (магдебурзьке право), цехи, ремесло і торгівля.
- •26. Гуситський рух: ідеологія та представники.
- •27. Епоха Відродження: характерні риси та представники.
- •28. Великі географічні відкриття: «причини, перебіг, наслідки.
- •29. Колоніальні завоювання Іспанії і Португалії у XVI-XVII ст.
- •30. Турецька експансія на Балканах в XIV-XV ст.
- •31 . Формування станової монархії у Польщі XV-XVI ст.
- •32. Реформація та контрреформація у Європі.
- •33. Англійська революція середини XVII ст.: основні етапи та історичне значення.
- •35. Тридцятилітня війна: причини, основні етапи, наслідки.
- •36. Просвітництво: основні ідеї та представники.
- •37. Політика “освіченого абсолютизму” в монархії Габсбургів у другій половині XVIII ст.
- •38. Утвердження абсолютизму в Росії у XVIII ст.
- •39. Війна за незалежність північноамериканських колоній Англії та утворення сша.
- •40. Велика французька революція кінця xvіii ст.: основні етапи та історичне значення.
- •41. Наполеонівські війни та їх наслідки.
- •42. Віденський конгрес та його рішення.
- •43. Польське питання у міжнародній політиці (1795-1815 рр.).
- •44. Визвольна боротьба балканських народів проти Порти в першій третині XIX ст.
- •45. Промисловий переворот в Англії та його наслідки.
- •46. Революція 1848 р. У Франції. Конституція Другої республіки.
- •47. Революція 1848 р. В Німеччині. Проблема об’єднання країни.
- •48. Становлення незалежних держав на Балканському півострові в останній третині XIX - на поч. XX ст.
- •49. Культурно-національні рухи народів монархії Габсбурґів у першій половині XIX ст.: організаційні та ідеологічні особливості.
- •50. Польський національно-визвольний рух у 1830-1860-х рр.
- •51. Революції 1848-1849 рр. У Центрально-Східній Європі: ліберальні і національні вимоги.
- •52. Конституційні реформи 1860-х рр. В монархії Габсбурґів: становлення "системи дуалізму.
- •53. Об’єднання Італії: передумови та етапи.
- •54. Реформи 1860-х- 1870-х рр. У Російській імперії.
- •55. Революція 1867-1868 рр. Та ліберальні реформи в Японії.
- •56. Франко-прусська війна 1870-1871 рр. Утворення Німецької імперії.
- •57. Росія на зламі хіх-хх ст.: влада і суспільство.
- •58. Система міжнародних відносин наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •59. Перша світова війна: причини, учасники, основні етапи.
- •30 Жовтня 1918 р. Було укладено перемир’я з Туреччиною.
- •11 Листопада 1918 р. В Комп’єнському лісі було підписано перемир’я, яке завершило Першу світову війну 1914–1918 рр. Німеччина та її союзники занзали поразки.
- •60. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1921 рр.).
- •61. Паризька мирна конференція 1919-1920 рр. Версальська система мирних договорів.
- •62. Польща в міжвоєнні роки: еволюція політичної системи.
- •63 . Суспільно-політичний розвиток Югославії в 1929-1941 рр.
- •64. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.
- •65. “Велика депресія” 1929-1933 рр. У сша. “Новий курс” ф. Рузвельта.
- •66. Фашистська Італія: внутрішня і зовнішня політика.
- •67. Нацистська Німеччина: внутрішня і зовнішня політика.
- •68. Срср у 20-30-ті роки XX ст.: шляхи будівництва соціалізму.
- •69. Початок Другої світової війни. “Дивна війна” (1939-1940 рр.).
- •70. Німецько-радянська війна 1941-1945 рр.
- •71. Формування антигітлерівської коаліції. Міжсоюзницькі конференції 1943-1945 рр.
- •72. Нацистський окупаційний режимм та Рух Опору в країнах Європи в роки Другої світової війни.
- •73. Завершальний етап Другої світової війни (1944-1945 рр.). Ялтинська та Потсдамська конференції.
- •75. Утворення кнр: особливості внутрішньої та зовнішньої політики.
- •76. Японія: особливості політичного та соціально-економічного розвитку після Другої світової війни.
- •77. Близькосхідна криза: ґенеза та основні етапи.
- •78. Кінець колоніальної системи: процес деколонізації в Африці та Азії.
- •79. Науково-технічна революція в країнах Заходу: етапи та досягнення.
- •81. Суспільно-політична криза у Польщі початку 1980-х рр.
- •82. Срср у 1985-1991 роках: від реформ до розпаду.
- •83 . Політичний розвиток Чехословаччини у 1980-х - на поч. 1990-х років.
- •84. Падіння Берлінської стіни та об’єднання Німеччини.
- •85. Розпад сфрю і утворення на її території нових держав.
- •86. Перехід від військової диктатури до демократії в країнах Латинської Америки у 1980-1990-х рр.
- •87. Неоконсервативна модель суспільних відносин в країнах Заходу у 1980-х рр.: “тетчеризм” та “рейґаноміка”.
- •Кримська окупація (22 лютого—18 березня 2014)
- •Вторгнення російських військ на півострів
- •«Референдум» 16 березня
- •Початок антитерористичної операції (13 квітня—20 червня 2014)
- •89. Інтеґраційні процеси у Західній Європі. Створення та діяльність Європейського Союзу.
- •90. 3Акінчення “холодної війни” і формування нового світопорядку.
59. Перша світова війна: причини, учасники, основні етапи.
Причини Першої світової війни:
- Загострення суперечностей між провідними державами світу за сфери впливу
- Боротьба за нові території, джерелами сировини та ринки збуту.
- Протистояння між двома військово-політичними блоками:
1. Троїстий союз (1882 р.) – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія
У ході війни Італія виступила на боці ворогуючого табору країн (Антанти), натомість до Німеччини та Австро-Угорщини приєдналися Туреччина та Болгарія. У результаті блок отримав назву Четверний союз чи блок Центральних держав.
2. Антанта (1907 р.) – Франція, Росія, Великобританія. У ході війни до Антанти приєдналися США, Італія, Японія та ін.
Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку Центральних держав.
У результаті війни перестали існувати Австро-Угорська, Російська, Німецька та Турецька імперії.
Виникли нові держави в Європі: Австрія, Угорщина, Югославія, Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія.
ПОДІЇ 1914-1915 рр.
Приводом до війни було вбивство у м. Сараєво (Боснія, Балканський півострів)
28 червня 1914 р. австрійського ерцгерцога (спадкоємця престолу) Франца Фердинанда сербським терористом Гаврилом Принципом.
Австро-Угорщина поклала відповідальність за трагедію на Сербію. 23 липня 1914 р. Австро-Угорщина пред’явила Сербії ультиматум, а 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила Сербії війну.
Сербія традиційно спиралася на підтримку Росії, яка у відповідь оголошення війни Сербії розпочала загальну мобілізацію.
1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії (ця подія вважається початком Першої світової війни), а3 серпня 1914 р. - Франції.
4 серпня Велика Британія оголосила війну Німечині.
6 серпня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Росії.
Італія не вступила у війну 1914 р., проголосивши спочатку нейтралітет, а у 1915 р. взяла участь у війні на боці Антанти.
За лічені дні війна розгорілася по всій земній кулі. На боці держав Антанти виступила Японія, маючи на меті захопити німецькі колонії в Тихому океані й заволодіти Китаєм. До Німеччини ж приєдналась Османська імперія. Утворилися нові фронти у Закавказзі, Сирії, Палестині. Одначе головними від початку булиЗахідний і Східний фронти в Європі. На заході німецьким військам протистояли англійські, французькі та бельгійські армії. На сході об’єднані сили німецької та австро-угорської армій було спрямовано проти Росії.
В основу наступних воєнних дій Німеччини було покладено план генерала Шліффена — начальника німецького генштабу в 1891-1905 рр.
2 серпня 1914 р. Німеччина ввела в дію «план Шліффена». Її війська вторглися в Бельгію і увійшли в Північну Францію. Наприкінці серпня вони опинились неподалік від Парижа. Французький уряд виїхав до Бордо.
Протягом 5-12 вересня 1914 р. на р. Марна тривала перша битва на Західному фронті. Французам вдалося здійснити контрнаступ і змусити відступити німців до річки Єна. Німецький план «блискавичної війни» (план «Шліффена») зазнав невдачі. Після цього на Західному фронті розпочалася позиційна війна.
На Східному фронті в середині серпня 1-а і 2-а російські армії на чолі з генералами П. Ранненкампфом і О. Самсоновим вторглися у Східну Пруссію. Але німецькі війська на чолі з генералами Гінденбургом і Людендорфом в битві під Танненбергом розбили росіян, які в середині вересня залишили Східну Пруссію.
Також на Східному фронті з 5 серпня по 13 вересня 1914 р. тривала Галицька битва. Російська армія на чолі з генералом О. Брусиловим атакувала німецькі та австрійські війська і змусила їх відступити. Росіяни увійшли до Львова та оволоділи Галичиною.
На Балканському фронті велася війна між Австро-Угорщиною та Сербією і Чорногорією. Сербські та чорногорські партизани до осені 1915 р. самостійно захищали свої території.
1 листопада 1914 р. у війну на боці Німеччини вступила Туреччина. Після цього виник Кавказький фронт. З 22 грудня 1914 р. по 7 січня 1915 р. на Кавказькому фронті тривала Сарикамиська операція, у результаті якої турецька армія зазнала поразки від росіян.
На Західному фронті 22 квітня 1915 р. біля бельгійського міста Іпр німці вперше використали проти англійців отруйні гази (хлор).
На Східному фронті з 2 травня по 22 червня 1915 р. тривала Горліцька операція.Німецькі та австро-угорські війська прорвали фронт на 50 км і змусили російську армію відступити. Незабаром російські війська були змушені залишити Польщу, Галичину, Буковину, Волинь, Литву й Курляндію. Лише наприкінці вересня наступ німецьких військ вдалося зупинити.
ПОДІЇ 1916 – 1918 рр.
З 21 лютого по 18 грудня 1916 р. на Зіхідному фронті тривала велика битва під Верденом («верденська м’ясорубка»). Битва не принесла перемогу жодній стороні, але французам вдалося стримати німецький наступ.
На Східному фронті з 4 червня по 13 серпня 1916 р. тривала наступальна операція російської армії на чолі з генералом О. Брусиловим (Брусиловський прорив). Російськими військами було визволено частину Галичини, Волині та Буковину.
Успіхи союзників спонукали Румунію вступити у війну на боці Антанти. 27 серпня 1916 р. румунський уряд оголосив війну Центральним державам.Проте її армію було розгромлено, а столицю Бухарест окупували австро-німецькі війська.
На Західному фронті з 1 липня по 18 листопада 1916 р. тривала битва на р. Сомма, яка завершилася поразкою німецьких військ. У цій битві англійці вперше в історії використали танки.
У березні 1917 р. в Росії розпочалася революція, влада царя була повалена і Росія незабаром вийшла з війни. 3 березня 1918 р. у м. Бресті-Литовському нова (більшовицька) Росія уклала мир з Німеччиною та її союзниками.Згідно з умовами миру німці отримували величезні території колишньої Російської імперії. Тепер усі сили Німеччина зосередила на Західному фронті.
6 квітня 1917 р. США оголошує війну Німеччині і вступає у війну на боці Антанти. Приводом до вступу США у війну стала необмежена підводна війна, яку вела Німеччина проти нейтральних цивільних суден.
16 квітня 1917 р. війська Антанти на Західному фронті підготували наступ у районі м. Арраса. Але англійці та французи потрапили на мінні поля та під артилерійський обстріл. Військові дії Антанти на Західному фронті були безуспішними.
18 березня 1918 р. розпочався німецький наступ, а 27 травня 1918 р. німецькі війська прорвали французьку оборону на р. Єна і вдруге вийшли на р. Марна. У той час головнокомандувачем усіх союзних військ Антанти на Західному фронті було призначено маршала Фоша.
8 серпня 1918 р. союзні війська Антанти почали наступ в районі Арраса і розгромили німецькі війська. Цей день німецький генерал Е. Людендорф назвав«чорним днем в історії німецької армії».
У вересні 1918 р. війська Антанти перейшли в наступ по всьому фронті. Німецькі генерали П. Гінденбург і Е. Людендорф поставили перед кайзером вимогу негайно укласти перемир’я.
28 вересня 1918 р. з війни вийшла Болгарія.
