28. Великі географічні відкриття: «причини, перебіг, наслідки.

Передумовами ВГВ були:

1. політичні → утв. нових централізованих державв: формування та розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив передумови для організації великих морських експедицій, для захоплення колоній, оскільки істотно збільшилися потреби абсолютистських монархій на утримання державних структур та двору. Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська, чиновників, двору.

2. економічні→розв. торгівлі, потреба у завоюванні нових земель, нагромадження капіталу.

3. ідеологічні→потреба у завоюванні Земель, інші уявлення про будову землі, вдосконалення техніки.

Однією з передумов був роз. техніки, який у 15-16 ст досяг великих успіхів. У гірництві і ремеслі почали використовувати Водяний двигун. Це давало можливість копати глибше шахти і добувати більше руди. Почали будувати домни – великі плавильні печі. Металу тепер виплавляли значно більше ніж раніше. Було вдосконалено ручну вогнепальну зброю, з’явилися мушкети.

Поширився вдосконалений компас, що забезпеч. повернення кораблів додому. Поліпшено географ. карти. Винайдено прилад – астролябію – для визн. місцезнаходж. корабля. У 15 ст винайдений Парусник – каравелу.

Основними причинами ВГВ є:

1. ідеалістичні мотиви - відкриті невідомі народи, яких хотіли навернути на християнську віру. Ченці, проповідники спричинялись до заохочення моряків до експедицій.

2. матеріальні питання - в деяких країнах було забагато населення, що не могли знайти собі потрібних земель.

3. торгівля – східні прянощі дедалі більше входили в вжиток вищих і серед класів Зах. Європи. В сер. 15 століття середземноморська торгівля зазнала кризи. Велика кількість посередників(араби, візантійці, італійці) збільшували вартість сх. товарів. _{ТУРЕЦЬКІ ГРАБЕЖІ, ПІРАТСТВО, РОБИЛИ ТОРГІВЛЮ ІЗ СХІДНОЮ ЧАСТИНОЮ СЕРЕДЗЕМНОГО МОРЯ НЕБЕЗПЕЧНОЮ.}

4. товарне господарство, потребувало дорогоцінних металів. Золото і срібло ставали дедалі необхіднішими у господарських цілях для феодалів. Добування дорогоцінних металів у Зх. Євр. прогресувало повільно. В обмін на дорогі екзотичні товари Сх. Євр. могла дати продукти сільс. господарства і лісового, мідь, олово, сукно та ін. промислові вироби, які цінилися набагато дешевше ніж товари з Сходу.

Найвідомішими дослідниками Африки та Індії стали Христофор Колумб та Васко да Гама.

У 1492-1493 рр. відбулося 1-ше плавання Христофора Колумба. . Три кораблі, екіпаж складався із засуджених злочинців. 12 жовтня 1492 р. відкрив Америку. А також низку островів, зокрема о. Куба, який Колумб прийняв за півострів Азії. У грудні був біля о. Гаїті, який назвав Еспаньйола, саме тут мореплавець заснував 1-ше європейське селище в Америці – Навідад (Різдво). За відкриття Америки отримав звання «головного адмірала флоту».

1493-1496 рр. – 2-ге плавання. Під час цього плавання залучився підтримкою держави. Відкрив на шляху до Еспаньйолки Малі Антильські о-ви і Пуерто-Ріко, на заході – о. Ямайку і дослідив південне узбережжя Куби. Плавання мало грабіжницький характер, тому відбувалися сутички із місцевим населенням.

1498-1500 рр. – 3-тє. Вперше мандрівники висадились на пд.-америк. Континенті поблизу гирла р. Оріноко. В Еспаньйолці спалахнуло повстання проти влади, яку залишив Колумб, спричинене обкладанням великими податками. Колумб втратив колишню популярність.

1501-1502 рр. Продовжував пошуки берегів Індії і відкрив узбережжя нинішньої Центральної Америки. Жив на Ямайці у великих злиднях. Потім повернувся в Іспанію.

Значення подорожей:

• показали можливості кораблів під час плавання через океан;

• відкриття Америки;

• заклав початок океанографії.

Під час 3 експедиції Колумба португальці також у 1497 р. відправляються у плавання на чолі із Васко да Гамою, шукати шлях навколо Африки в Індію. Кораблі взяли курс на пд.-зх., підійшли до Африки біля затоки Святої Єлени, де вперше зустріли бушменів. На східному березі Африки португальці познайомились із туземцями. Васко да Гама присвоїв їх країні назву «країна добрих людей». У січні 1498 р. гирло р. Замбезі оголосили володінням Португалії. До Індії португальці прибули в травні 1498 р. У серпні 1499 р. мореплавці повернулися у Португалію. Після плавання Васко да Гама отримав титул дона

У 1502 р. вирушив у нову експедицію в Індію, попередньо отримав титул «адмірал Індійського моря». В індії уклав союз з місцевими раджами. У 1503 р. Повернувся в Португалію, отримав титул графа Відігейри.

У 1524 р. Васко да Гама став віце-королем Індії. В Кочині він заснував амін. центр. Цього ж року мореплавець помер.

Ідея Колумба досягти узбережжя Індії і Китаю західним шляхом не покидала іспанських мореплавців. Вони сподівалися випередити своїх суперників, за це взявся португалець Фернан Магеллан. Перебуваючи на службі в португальського короля, він здійснив кілька подорожей до Молуккських островів. Магеллан вважав, що їх можна досягти, рухаючись на захід, обійшовши американський материк з півдня. Однак португальський уяд відмовив Магелланові в організації експедиції. Тоді той запропонував свої послуги іспанському королю Карлові І, який уклав з мореплавцем договір.

Вирушив 20 вересня 1519 р. 5 кораблями: „Сан-Антоніо”, „Сантьяго”, та інші. екіпажу був італійський дворянин А. Пігафетта, який згодом описав плавання Магеллана. Через три місяці після відплиття з Іспанії вони досягли узбережжя Бразилії. Рухаючись далі на південь, у жовтні 1520 р. було відкрито Магелланову протоку. Але там, через погодні умови мореплавець втратив два кораблі. Назвав океан Тихий, тому що під час його експедиції океан був спокійний. У середині березня 1521 р. ескадра пристала до островів, які оголосив володінням Іспанії. Магеллан назвав їх Філіппінські – на честь майбутнього короля Філіпа ІІ. Проте мешканці одного з островів відмовились підкорятися іспанцям, через що відбувалися сутички, в одній з яких загинув Магеллан. Після того мореплавці продовжили плавання двома кораблями і досягли Молуккських островів. Один корабель захопили португальці, а корабель «Вікторія» на чолі з Себастьяном дель Кано зумів перетнути індійський океан і 6 вересня 1522 р. повернувся в Іспанію. У винагороду дель Кано отримав родовий герб із зображенням земної кулі та написом: «ти перший здійснив подорож навколо мене».

Результати ВГВ найвідчутніше виявилися у господарському житті західноєвропейських країн. Змінився передусім напрямок основних торговельних шляхів. Вони перемістились із Середземного моря в Атлантичний океан. Звелася до мінімуму роль колись могутніх італійських колись торгових республік - Венеції та Генуї, а зросла роль Севільї, Лісабона, Антверпена. Лідерами в міжнародній торгівлі в першій пол. 16 ст. стали Іспанія та Португалія, а згодом Англія і Голландія. ВГВ сприяли виникненню нових форм фінансової системи, банківської справи в Європі.

Одним із негативних наслідків напливу величезної кількості срібла й золота з Нового Світу в Європу стала «революція цін». Упродовж 16 ст. в західноєвропейських країнах спостерігається різке підвищення цін на товари, особливо на продукти харчування. «Революція цін» була обумовлена тим, що золото і срібло європейці захоплювали або у вигляді готових скарбів, або видобували за допомогою дешевої робочої сили. Тому вартість дорогоцінних металів різко знизилася, а товари, особливо с/г продукти та предмети першої необхідності, подорожчали. Ціни на хліб зросли в середньому в 5 разів. Натомість заробітна плата зростала значно повільніше.

Відкриття Америки спричинило розквіт піратства в Атлантичному океані. Здобутком ВГВ стала «харчова революція» - запозичення з Нового Світу невідомих раніше культур – маїсу, картоплі, томатів, перцю, квасолі. Завдяки торгівлі з Пд..-Сх. Азією європейці продовжували споживати багато прянощів. У 16 ст. почали вживати шоколад – напій із мексиканських бобів какао, а в 17 ст. – каву з арабського Сходу.

ВГВ створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ринками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулювали торгівлю купців з певним ринком світу. Найбільш могутніми були Ост-Індська компанія в Голландії та Англії, яким вдалося монополізувати Індійський ринок.