- •Методика роботи класного керівника
- •O.J1. Шквир методика роботи класного керівника
- •Тема 1. Роль і місце класного керівника в початковій школі за новій соціо-культурних умов.
- •1. З історії питання.
- •2. Функції класного керівника.
- •Варіативність класного керівництва.
- •Професіограма класного керівника.
- •5. Нормативно-методичне забезпечення діяльності класнон» керівника.
- •Організація діяльності класного керівника
- •1.Загальні положення.
- •Тема 2. Робота класного керівника по вивченню учнів початкових класів. План.
- •1. Психологічні закономірності особистості учня
- •2. Програма вивчення особистості учня
- •3. Методи вивчення молодшого школяра.
- •4. Рекомендації щодо ведення щоденника спостережень.
- •5. Взаємодія класного керівника, соціального педагога та шкільного психолога.
- •Практичне заняття №2
- •Тема 3. Планування класним керівником виховної роботи. Ведення документації класу.
- •1. Функції і вимоги до планування.
- •2. Види і структури планів.
- •За обсягом змісту:
- •За часом:
- •Залежно від суб'єкта планування:
- •За масштабом планування:
- •3. Організація планування виховної роботи.
- •Крок - цілеспрямування. Це першочергове прогнозування результатів.
- •Крок- визначення об’єкта планування. Спочатку потрібно дати відповідь на питання: що необхідно спланувати (всю діяльність, певний напрямок, конкретну справу);
- •Крок - визначення часового періоду: який період часу необхідно спланувати (рік, семестр, місяць тощо);
- •4. Планування виховної роботи в групі продовженого дня.
- •Охарактеризуйте загальний алгоритм будь-якого планування.
- •Практичне заняття №3
- •Тема 4. Робота класного керівника по організації і вихованню учнівського колективу.
- •1. Методика формування учнівського колективу.
- •2. Інноваційні технології виховання.
- •3. Учнівське самоврядування.
- •4. Особистість і колектив.
- •5. Критерії оцінки рівнів ефективності виховного впливу.
- •Практичне заняття №4
- •5. Взаємодія класного керівника з дитячими громадськими
- •1 Дитячі громадські формування як інститут виховання.
- •Види дитячих громадських формувань та їх специфіка.
- •3. Методи роботи з членами дитячих формувань.
- •4 Роль класного керівника в роботі дитячих Формувань.
- •Лабораторне заняття.
- •Теоретичний матеріал для повторення.
- •2. Особливості виховання дітей з відхиленнями у поведінці.
- •2.2. Корекція важковиховуваності
- •3. Специфіка роботи з обдарованими учнями.
- •Практичне заняття №6
- •XI ма вивчення особистості важковиховуваних учнів
- •1 Харламов и.Ф. Педагогика.-Минск: Універсітзцкае, 2000.-с.541-543.
- •1. Місце і роль сім’ї у вихованні особистості.
- •4. Форми роботи вихователів з батьками.
- •5. Підвищення рівня педагогічної освіти батьків.
- •6. Неблагополучна асоціальні, конфліктні сім’ї та сім’ї соціального ризику. Робота класного керівника з проблемними сім’ями.
- •Практичне заняття №7
- •І Розв’язання педагогічних задач на визначення помилок у
- •Розгляд методики оцінки сімейних стосункіз ча допомогою
- •Практичне заняття №8
- •Індивідуальна робота. Виконання тестових завдань.
- •Групова робота. Мозкова атака. Кожна група задає іншим групам три заздалегідь підготовлених запитання за самостійно опрацьованими темами:
- •Колективна робота. Виконання вправ і педагогічних задач.
справедливість,
наполягає на своєму, ухиляється від
суперечки, приймає точку зору більшості
тощо):
3-тя
частина: фіксується ставлення дитини
до самої себе
(що знає дитина про себе; якою себе
вважає; чи може виділити свої достоїнства
і недоліки; чи почуває себе впевненою;
чи розвинене в неї почуття власної
гідності, в чому воно виявляється; чи
розвинене почуття сорому, чого саме
соромиться дитина; чи розвинене почуття
провини; чи високим є рівень домагань;
як усвідомлює свою статеву роль: чи
розвинене почуття совісті: як усвідомлює
себе у часі - минулому, теперішньому,
майбутньому; як ставиться до своїх прав
і обов’язків; наскільки розвинене
почуття відповідальності й
обов’язку;
як ставиться до своєї зовнішності,
тілобудови, здібностей, особистісних
якостей тощо).
Класний
керівник є сполучною ланкою між учнем,
соціальним педагогом і шкільним
психологом. Від нього надходить первинний
запит і первинна інформація про дитину.
Найчастіше він звертається до фахівця
тоді, коли власні заходи впливу на
вихованця і його родину не приносять
бажаною результату.
Взаємодія
класного керівника, соціального педагога
і шкільного психолога має на меті
спільне виявлення причин проблем, що
виникають у дитини, проведення
соціально-педагогічної та психологічної
корекційної роботи для надання допомоги
і попередження можливих проблемних
ситуацій.
Зупинимося
на тому, якою ж інформацією про дитину
і клас більшою мірою володіють фахівці.
Соціальні
педагоги володіють більшою, ніж класний
керівник, інформацією про життя дітей
поза школою, що часом є могутнім фактором
що впливає на дитину і пояснює його
поведінку і вчинки в школі та вдома
Соціальний педагог не тільки “видає”
інформацію про життєдіяльність дитини
поза стінами школи, але може продовжити
в мікрорайоні розпочату в школі роботу
з конкретним учнем. Він представляє
класним керівникам соціальний “портрет”
мікрорайону, вивчає його педагогічний
потенціал. Соціальний педагог може
включити в цей “портрет” і стан сімей
у даному мікрорайоні, що дозволить
більш ефективно планувати взаємодію
з сім’єю в ході виховного процесу в
школі.
Психолог
на більш високому професійному рівні
володіє методами психолого-педагогічної
діагностики. Класний керівник може
успішно справитися із завданням вивчення
учнів і колективу класу, але більш
широку і повну інформацію про дитину,
її адаптацію в класі, взаємини дітей,
проблеми
345. Взаємодія класного керівника, соціального педагога та шкільного психолога.
класу
і, відповідно, надання психологічної
допомоги може дати лише психолог.
З
якими ж питаннями найчастіше звертаються
до психолога класні керівники? Коло
цих проблем охоплює практично всі
сторони шкільного життя. Це труднощі
у засвоєнні програми, складності взаємин
учнів з педагогами, однолітками і
батьками, у тому числі конфліктного
характеру, питання, зв’язані з адаптацією
дітей у школі і класі, емоційні й
особистісні порушення учнів, що стають
причинами шкільних невдач; це також
завдання, які стосуються виявлення і
розвитку інтересів, нахилів, потенційних
здібностей учнів.
Найбільш
поширені питання, з якими звертаються
класні керівники до соціальних педагогів,
можна сформулювати наступним чином:
надання
допомоги в соціально-педагогічному
обстеженні дитини, оскільки класні
керівники не завжди можуть самостійно
зібрати і проаналізувати всю необхідну
інформацію;
своєчасна
підтримка дітей, що потрапили в
екстремальні ситуації (позбавлення
батьків їхніх прав, направлення дитини
в держустанови для подальшого її
навчання і виховання);
вжиття
заходів виховного впливу на дитину у
випадку частих пропусків занять у
школі;
взаємодія
в ході роботи з сім’єю дитини;
одержання
будь-якої спеціальної інформації або
консультації.
Практичні
завдання.
Вивчити
рекомендовану літературу згідно з
планом.
Завести
щоденник спостережень і зафіксувати
в ньому результати спостережень за
одним учнем початкових класів (за
вибором).
Питання
для самоперевірки.
Чому
класному керівнику початкової школи
необхідно вивчати своїх вихованців?
Розкрийте
суть програми вивчення особистості
учня.
Охарактеризуйте
основні методи вивчення молодшого
школяра.
Проаналізуйте
рекомендації щодо ведення щоденника
спостережень. Ваші пропозиції.
Зарубіжний
досвід.
Важливим
методом вивчення особистості дитини
в сучасній американській школі є
тестометрія. За результатами тестів
психологи і
35
