Молодші дітлахи дуже полюбляють? коли серйозність чергується з ифіііми: жартівливими змаганнями, призами і т.п. У чому змагаються діти? У мимншнні завдань на маршрутах гри, а також у різних видах колективної м| ми і спорті, підтриманні дисципліни, чистоти, порядку, бережливості і

П N І>.І І ПОСТІ.

4 Роль класного керівника в роботі дитячих Формувань.

Класний керівник за згодою учнів є почесним членом будь-якого »Ітм.і іського формування.

Нін відповідає за:

планування і проведення всієї позакласної роботи; педагогічне спрямування діяльності дітей;

підготовку і проведення виховних заходів: свят, ранків, спортивних змагань, трудових десантів тощо; підготовку огляду художньої самодіяльності; участь формування в загальношкільних заходах; раціональне використання вільного часу.

Нін погоджує:

проведення всіх заходів із заступником директора з навчально-виховної роботі в 1-4 класах;

роботу класного формування з діяльністю формувань паралелі;

Нін консультує членів самоврядування організації чи об’єднання з Нрннп і\ виконання їх обов’язків.

Практичні завдання.

І!намити рекомендовану літературу згідно з планом.

І'ольовс моделювання збору, лінійки, засідання ради і т.ін. (за вибором і і уденгів).

Питання для самоперевірки.

І Порівняйте завдання, напрями, методи і форми дитячих громадських нрі.шплцій та дитячих громадських об’єднань.

Моїкрийтс специфіку дитячих громадських об’єднань, які працюють за и|мнрамою “Країна Барвінкова”.

МИ методи класний керівник застосовує у роботі з членами дитячих фирму на нь? Доведіть.

1 ІроОнь висновки щодо важливості педагогічної допомоги у системі ми чинної діяльності громадських форму вань дітей та підлітків.

79

Народна педагогіка.

“Добрий приклад, кращий за сто слів”,

"Приклад кращий за правило”, “Бурчання наскучить, приклад научить” (приклад); "Поважай старших” (вимога) “Перед тим як карати, полічи до ста”, “Злість - погана порадниця” (покарання), “Перехвалення - як пересолення ” (заохочення), “Не вчи дитину штурханами, а добрими словами” (переконання).

Лабораторне заняття.

Тема: Специфіка роботи дитячого громадського об’єднання “Подоляночка”.

Мста: вивчити мету, завдання, етапи, форми і методи дитячого ооб’єднання “Подоляночка”.

База: ЗОШ №21, м.Хмельницький.

Теоретичний матеріал для повторення.

Сутність дитячих громадських об’єднань, їх особливості на сучасному етапі та роль класного керівника у роботі дитячих об’єднань.

ПЛАН

1. Мета і завдання роботи дитячого громадського об’єднання “Подоляночка”

2. Перший клас. Підготовча робота.

3. Специфіка етапів життєдіяльності дитячого об’єднання “Подоляночка” (2-4 клас). Роль класного керівника на кожному з них.

Список літератури

1. Григорук Т.В., Іова В.Ю., Красномовець JI.B. Веселкове дитинство. (Технології виховної роботи з молодшими школярами).-Кам’янець-Подільсь кий: Абетка, 2001.-116с.

2. Педагогіка (стислий виклад): Навч.посібник для студентів пед. навч. закладів/ В.М.Галузяк., М.І.Сметанський, В.І.Шахов.-Вінниця: ’’Логос”, 2000.-С. 140-143.

3. Практикум з педагогіки: Навч.посібник / За заг.ред. О.А.Дубасенюк та А.В.Іванченка.-К.:ІСДО, 1996.-С.352-367.

4. Рожков М.И., Байбородова JT.B. Организация воспитательного процесса в школе.-М.:Владос,2000.-С. 105-111.

80

Гема 6. Робота класного керівника з* різними категоріями дітей.

ПЛАН.

І Соціально-педагогічна діяльність класного керівника (Національна програма “Діти України”).

1. Особливості виховання дітей з відхиленнями у поведінці.

• Специфіка роботи з обдарованими учнями.

Основні поняття: виховуваність, важковиховувані діти, корекція важковиховуваності, обдарованість.

Література:

І Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.- С.220-232.

2. Педагогіка (стислий виклад): Навч.посібник для студентів пед. навч. закладів/ В.М.Галузяк., М.І.Сметанський, В.І.Шахов.-Вінниця: ” Логос”,2000.-С. 143-148.

У Кацинська JI.J1. Виховний процес у сучасній

школі.-Рівне:ІПКПК,1997.-С.34-35.

І Національна програма “Діти України”.-1996.

• Оржеховська В.М. Класний керівник у сучасній школі.-К.:Інститут змісту і методів навчання, 1996.-156с.

(> Сарапулова Є.Н. Виховання обдарованої дитини//

Поч. школа. -2000. -№2. -С. З -4.

7 Сущенко Т.Н. Основы внешкольной

педагогики.-М н. :Бел. наву ка,2000.-С.76-86.

1- Соціально-педагогічна діяльність класного керівника (Національна програма “Діти України”).

Захист людини в дитячі роки, коли відбувається духовне, моральне, фізичне становлення особистості, засвоєння національних та іагальнолюдських культурних цінностей і коли навіть тимчасові нестатки й иомилки дорослих здатні заподіяти шкоду і деформувати її розвиток, має бути одним з головних завдань при формуванні стратегії розвитку нашої держави.

Національна програма "Діти України” — це комплексний документ, в якому відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною, визначено основні напрями державної політики стосовно дітей та заходи щодо її реалізації центральними та місцевими органами виконавчої впади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями, суспільними інститутами.

До основних напрямів програми відносяться:

81

1. Законодавче забезпечення прав і соціальних гарантій розвитку дітей.

2. Створення умов для формування гармонійно розвиненої особистості.

3. Поліпшення становища дітей, які перебувають в особливо скрутних і надзвичайних умовах:

• діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;

• діти-інваліди, діти з вадами розвитку;

• діти, які проживають в екологічно несприятливих умовах і віддаленій місцевості.

4. Поліпшення здоров’я дітей.

5. Запобігання дитячій бездоглядності, безпритульності, бродяжництву, жебрацтву та правопорушенням серед неповнолітніх.

Значна частина заходів Національної програми "Діти України” має довгостроковий характер і їх виконання триває. Проте в ході реформування економічних і соціальних засад нашої держави виник ряд несприятливих факторів, які негативно вплинули на становище дітей і сімей з дітьми. Аналіз стану справ щодо захисту прав та інтересів дітей в Україні свідчить про загострення низки проблем. Це стосується, зокрема, соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, захворюваності дітей, які проживають на радіаційно забрудненій території, що в 2,4 рази вища, ніж захворюваність дітей у цілому в Україні. Збільшилося число дітей-інвалідів, дітей з вадами розвитку, які потребують соціального захисту держави.

Незважаючи на певні позитивні результати у вихованні підростаючого покоління в Україні, та здобутки освіти, суспільне виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, в цілому не зазнало змін. Сирітство та дитяча безпритульність, бездоглядність, жебрацтво - це наслідок недостатньої уваги суспільства, насамперед органів опіки та піклування, до соціальних проблем сімей з дітьми. Невчасне виявлення проблемних сімей, зволікання з вилученням дітей з таких сімей, недостатній контроль суспільства за вихованням дітей у неблагополучних сім’ях призводять до того, що дедалі більше дітей не мають адекватного соціального захисту.

Недосконалість державної системи соціального захисту позначається й на дітях, особливо тих, які проживають у сільській місцевості, хоча традиційно село відзначалося суворішим суспільним контролем над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Поширення в сільській місцевості такого явища як ’’діти вулиці” є незаперечним доказом ослаблення виховної ролі сільської громади, проявом руйнування традиційних форм громадського самоврядування на селі.

Існування дитячої злочинності свідчить про необхідність удосконалення виховної роботи, зокрема правового виховання учнів, пошуку ефективних форм взаємодії всіх зацікавлених організацій, спрямованих на запобігання втягненню підлітків у протиправну діяльність. Потребує

82