звичках, лексиконі. Лідер групи, характеристика його поведінки, якостей особистості. Вплив дорослих (сусідів, друзів, батьків) на поведінку і особистість учня.

Взаємовідносини учня і вчителів.

Динаміка взаємовідносин учня з вчителями, класним керівником, адміністрацією школи протягом навчання. Висловлювання і форми поведінки у спілкуванні. Сприймання і оцінка учнем педагогів школи.

Сприймання вчителями учня. Протиріччя, конфлікти на основі вибору методів впливу на учня. Помилки, що допустили педагоги відносно учня, їх наслідки. Спільні зусилля класного керівника і шкільного учнівського колективу. Врахування вікових та індивідуальних особливостей, потенційних здібностей, перспектив розвитку особистості школяра.

Підсумок.

Позитивні якості особистості з погляду на всебічний гармонійний її розвиток; недоліки і складнощі у соціально-психологічному становленні вихованця, їх причини і засоби подолання; рекомендації щодо індивідуального підходу і виховних заходів впливу.

Професор К.К.Платонов рекомендує класному керівникові у процесі вивчення учнів виділити 2 групи якостей особистості:

1. Особливості загальних якостей - спрямованість особистості, іі моральні якості, характер, темперамент і здібності;

2. Особливості окремих психічних процесів - особливості пам'яті мислення, уваги тощо.

Вивчення спрямованості учня дає відповідь на питання: Що він хоче?"; вивчення його здібностей - на питання: “Що він може?”; вивчення характеру - на питання:”Хто він є?”.

Вивчення учнів - не самоціль. Вона дає можливість класному керівникові прогнозувати розвиток школяра, передбачати і уникати труднощі и у його навчанні, створювати для його розвитку найбільш сприятливі умови.

3. Методи вивчення молодшого школяра.

Вивчення школярів класним керівником проводиться з допомогою різноманітних методів. Методи вивчення школярів - це способи, ш допомогою яких вивчаються особливості особистості, її поведінка в різних видах діяльності. До них відносяться: спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у процесі навчальних занять і позаурочної роботи індивідуальні і групові діагностичні бесіди, вивчення результатів діяльноси учнів, відвідування їх вдома, природний експеримент, рейтинг, метол

ЗО

компетентних оцінок, анкетування тощо. Як же використовувати дані методи в процесі вивчення школярів?

Спостереження за поведінкою і діяльністю учнів.

Сутність цього методу полягає в тому, щоб спостерігаючи за учнями в різноманітних умовах навчальної та позакласної роботи, виявляти особливості їх відношення до виконання шкільних доручень, риси характеру, культуру поведінки тощо. Щоб робити з цих питань узагальнені висновки, необхідно володіти фактами і прикладами, які характеризують стійкі, а не випадкові прояви. Наприклад, коли, спостерігаючи за тим чи іншим учнем, класний керівник помічає, що він на уроках не може стримувати себе і поводиться неспокійно, на перервах бігає по коридору, штовхає товаришів тощо, логічно зробити висновок про його недостатню дисциплінованість.

Індивідуальні та групові діагностичні бесіди з учнями та батьками.

З їх допомогою класний керівник має можливість дізнатися як відносяться школярі до навчальних занять, чим цікавляться і наскільки вони зайняті в позаурочний час, які мають труднощі в оволодінні знаннями.

Вивчення результатів діяльності учня.

В школі проводяться різноманітні конкурси, виставки, даються домашні завдання. Школярі проявляють творчі здібності і виконують різноманітні вироби. Деякі з них полюбляють малювати, інші займаються колекціонуванням тощо. За результатами цієї різноманітної діяльності класний керівник може зробити висновки щодо певних здібностей, нахилів учнів, прогнозувати їх розвиток.

Відвідування учнів удома.

Цей метод дозволяє накопичувати уявлення про те, як живуть і працюють учні в домашніх умовах, яка атмосфера в сім’ї, чим зайняті учні у вільний час, з ким товаришують тощо. Важливе значення мають контакти з батьками, їх думки, прохання, скарги. Все це дає матеріал для подальшого покращення позакласної роботи.

Природний експеримент.

Сутність його у тому, що діти включаються в будь-яку діяльність, а педагог спостерігає за їх поведінкою не в штучно створених ситуаціях, а в процесі звичайної роботи, і таким чином вивчає їх особливості. Наприклад, класу доручено закінчити прибирання майданчика біля школи. Роботи там небагато, і тому класний керівник пропонує взяти в ньому участь бажаючим. І раптом виясняється, що ті учні, які гарно навчаються і активні в суспільному житті класу, не виявили бажання виконувати певну працю. Через деякий час

31