- •Методика роботи класного керівника
- •O.J1. Шквир методика роботи класного керівника
- •Тема 1. Роль і місце класного керівника в початковій школі за новій соціо-культурних умов.
- •1. З історії питання.
- •2. Функції класного керівника.
- •Варіативність класного керівництва.
- •Професіограма класного керівника.
- •5. Нормативно-методичне забезпечення діяльності класнон» керівника.
- •Організація діяльності класного керівника
- •1.Загальні положення.
- •Тема 2. Робота класного керівника по вивченню учнів початкових класів. План.
- •1. Психологічні закономірності особистості учня
- •2. Програма вивчення особистості учня
- •3. Методи вивчення молодшого школяра.
- •4. Рекомендації щодо ведення щоденника спостережень.
- •5. Взаємодія класного керівника, соціального педагога та шкільного психолога.
- •Практичне заняття №2
- •Тема 3. Планування класним керівником виховної роботи. Ведення документації класу.
- •1. Функції і вимоги до планування.
- •2. Види і структури планів.
- •За обсягом змісту:
- •За часом:
- •Залежно від суб'єкта планування:
- •За масштабом планування:
- •3. Організація планування виховної роботи.
- •Крок - цілеспрямування. Це першочергове прогнозування результатів.
- •Крок- визначення об’єкта планування. Спочатку потрібно дати відповідь на питання: що необхідно спланувати (всю діяльність, певний напрямок, конкретну справу);
- •Крок - визначення часового періоду: який період часу необхідно спланувати (рік, семестр, місяць тощо);
- •4. Планування виховної роботи в групі продовженого дня.
- •Охарактеризуйте загальний алгоритм будь-якого планування.
- •Практичне заняття №3
- •Тема 4. Робота класного керівника по організації і вихованню учнівського колективу.
- •1. Методика формування учнівського колективу.
- •2. Інноваційні технології виховання.
- •3. Учнівське самоврядування.
- •4. Особистість і колектив.
- •5. Критерії оцінки рівнів ефективності виховного впливу.
- •Практичне заняття №4
- •5. Взаємодія класного керівника з дитячими громадськими
- •1 Дитячі громадські формування як інститут виховання.
- •Види дитячих громадських формувань та їх специфіка.
- •3. Методи роботи з членами дитячих формувань.
- •4 Роль класного керівника в роботі дитячих Формувань.
- •Лабораторне заняття.
- •Теоретичний матеріал для повторення.
- •2. Особливості виховання дітей з відхиленнями у поведінці.
- •2.2. Корекція важковиховуваності
- •3. Специфіка роботи з обдарованими учнями.
- •Практичне заняття №6
- •XI ма вивчення особистості важковиховуваних учнів
- •1 Харламов и.Ф. Педагогика.-Минск: Універсітзцкае, 2000.-с.541-543.
- •1. Місце і роль сім’ї у вихованні особистості.
- •4. Форми роботи вихователів з батьками.
- •5. Підвищення рівня педагогічної освіти батьків.
- •6. Неблагополучна асоціальні, конфліктні сім’ї та сім’ї соціального ризику. Робота класного керівника з проблемними сім’ями.
- •Практичне заняття №7
- •І Розв’язання педагогічних задач на визначення помилок у
- •Розгляд методики оцінки сімейних стосункіз ча допомогою
- •Практичне заняття №8
- •Індивідуальна робота. Виконання тестових завдань.
- •Групова робота. Мозкова атака. Кожна група задає іншим групам три заздалегідь підготовлених запитання за самостійно опрацьованими темами:
- •Колективна робота. Виконання вправ і педагогічних задач.
Слово
класного
керівника - це роздум вголос, це нова
ідея, нове завдання, нова пропозиція.
Етап
VI. Найближча післядія:
виконання рішень, прийнятих після
аналізу справи. Відразу ж після підбиття
підсумків слід докласти максимум зусиль
для колективного втілення пропозицій,
висловлених на підсумковому зборі,
колективно накреслити програму наступних
дій.
Перед
сучасною школою стоять завдання
зміцнення шкільних колективів, розвитку
самоврядування, виховання в учнів
ініціативи, самостійності, творчої
активності. Однак, здійснюючи роботу
по розвитку учнівського самоврядування
у початковій школі, класні керівники
допускають ряд помилок у розумінні
цього питання. По-перше, під самоврядуванням
іноді розуміється повне виключення
вихователей із керівництва діяльності
вихованців. По-друге, поняття
“самоврядування” замінюється тільки
поняттям “органи самоврядування”.
Вихователі вважають, що якщо є актив
класу, то і є самоврядування. По-третє,
самоврядуванням називають гру в
самоврядування (день самоврядування).
Відмічаючи корисність цих справ, назвати
їх самоврядуванням все ж таки неможна.
В результаті неправильного розуміння
суті самоврядування заперечується
можливість організації самоврядування
в початковій школі. Вчите лі-вихователі
аргументують це так: “Маленькі ще. Що
вони можуть?”.
Що
ж таке самоврядування? Це така організація
життя колективу (вихователів і
вихованців), при якій кожен член колективу
відчуває себе активним і відповідальним
учасником. Самоврядування - альтернатива
побудови виховного процесу, коли
організаційні функції виконує тільки
вихователь (він сам вирішує, що будуть
робити діти, яким чином, хто за що
відповідатиме, сам підводить підсумки
зробленого).
Учнівське
самоврядування - це спосіб, принцип
організації учнівського колективу, що
забезпечує комплексний виховний вплив
на учнів шляхом їх залучення до
усвідомленої і систематичної участі
в справах школи, класу до вирішення
важливих питань життя школи. По-справжньому
організувати учнівське самоврядування
- це означає і вихованцю і вихователю
брати участь у колективному плануванні,
організаційній діяльності і в колективному
підведенні підсумків. Саме на цих трьох
китах стоїть самоврядування, теоретично
обгрунтоване Н.К.Крупською, А.С.Макаренком
та І.П.Івановим.
Основними
ознаками учнівського самоврядування
є самостійність членів учнівських
колективів у прийнятті і реалізації
рішень, можливість розвитку їх
самостійності.
Головним
завданням учнівського самоврядування
є формування і розвиток соціально
активної, гуманістично спрямованої
особистості з глибоко
593. Учнівське самоврядування.
усвідомленою
громадянською позицією, почуттям
національної самосвідомості. Основними
умовами ефективного розвитку
самоврядування <
Варіативність
і свобода вибору діяльності учнів у
позаурочний час.
Творче
співробітництво і партнерство педагогів
та учнів.
Основними
напрямами діяльності педагогічних
працівників з органами
самоврядування
є:
методично
правильна підготовка учнів до
самоврядування;
педагогічно
грамотне керівництво їх діяльністю;
поступове
розширення функцій самоврядування в
різних сферах діяльності;
наявність
суспільно значущих, цікавих колективних
справ;
чітке
визначення обов’язків;
включення
в систему самоврядування якомога
більшої кіль кос и
учнів;
зміцнення
і розвиток колективних традицій;
організація
постійного контролю за виконанням
єдиних педагогічних вимог до учнів за
допомогою самоврядування;
побудова
взаємин між органами самоврядування,
колективом учні и
і
педагогів на ідеях педагогіки
співробітництва;
розширення
гласності в роботі самоврядування.
Перед
кожним класним керівником постає
важливе завдання сформувати надійний
актив, який став би його помічником в
усіх спранач класу, виявив би належну
активність у роботі, був би взірцем для
інших \ навчанні, праці й поведінці.
Актив колективу — це постійно діючий
оріан самоврядування.
До
органу дитячого самоврядування залучають
тих, хто користується и
учнів
авторитетом, вимогливий до себе й до
інших, принциповий В
ОЦІНЦІ поведінки
своєї і товаришів. Враховують також
імпульсивність, лсіку збудливість, які
виявляються в учнів у формі
неврівноваженості, невмшни володіти
собою. Такі активісти школи намагаються
вирішити конфлікт аОо вплинути на
товаришів не силою переконання, а
криком, погрозами, що призводить до
нових конфліктів, негативно позначається
на авторитеті оріаніи самоврядування.
Члени активу повинні усвідомити, що
вони не маїоп. особливих прав і привілеїв,
на них покладено додаткові обов’язки
і, отже їм виявлено довіру.
Хоч
би які функції виконував активіст, його
треба навчити самоспини мислити,
аналізувати й оцінювати конкретну
ситуацію з громадянамич позицій,
приймати розумне рішення. Тому під час
обговорення конкретних питань проводяться
дискусії, прислухаються до пропозицій
активісті довіряють членам самоврядування
втілювати в життя не тільки свої поради
,і й пропозиції активу. Щоб активісти
добре працювали, їх треба постійнії
інструктувати, детально роз’яснювати,
які обов’язки лежать на кожному »
членів активу. Але цього недостатньо.
Важливе значення має практичнії
60
допомога
класного керівника в роботі активу.
Він повинен підтримувати авторитет
активістів. Важливу роль відіграють і
індивідуальні бесіди класного керівника
з активістами. В процесі таких бесід
класний керівник багато дізнається
про клас, взаємостосунки учнів, труднощі,
які виникають у активістів, і він має
можливість підтримати їх настрій, дати
доречну пораду тощо. В роботі з членами
активу необхідно здійснювати тактовний
контроль за виконанням ними своїх
доручень.
Особливу
увагу в роботі з активом звертають на
вміння аналізувати поведінку і вчинки
тих, хто часто порушує дисципліну і
шкільний режим. Він повинен замислюватися
над причинами їх пасивного ставлення
до навчання і праці. Завдання кожного
активіста - допомагати таким учням,
спираючись на їхні позитивні якості,
залучати їх до громадського життя
колективу.
Учитель
повинен вміло використовувати і такий
важливий орган учнівського самоврядування,
як збори колективу класу. Збори класу
- це вищий орган учнівського самоуправління.
Раціональна їх організація - могутній
чинник зміцнення учнівського колективу
і важливий засіб виховання в учнів
високих моральних якостей: почуття
честі й обов'язку, сміливості та мужності,
принциповості й відповідальності за
свої вчинки, вміння самостійно аналізувати
питання, підпорядковувати особисті
інтереси суспільним, сказати правду у
вічі та вислухати справедливу критику
товариша.
Учнівські
збори класу можуть стосуватися
найрізноманітніших аспектів життя
колективу. Найчастіше їх присвячують
питанням повсякденного життя: організації
допомоги школярям, які того потребують,
обговоренню заходів щодо поліпшення
успішності та зміцнення дисципліни,
підготовці до культурно-масового
заходу, випуску журналу, підсумкам
навчальних занять за семестр або рік,
вибір активу класу та ін. Головними
функціями учнівських зборів є стимулююча
і організаційна. Результатом його
роботи є конкретні рішення, які спрямовані
на позитивні зміни в колективі.
Звісно,
в усіх випадках слід зважати на вік
учнів, їх підготовленість і розвиток.
Слід домагатися того, щоб питання, які
розглядаються на зборах, були близькі,
зрозумілі дітям, цікавили їх. Ідейність
і цілеспрямованість зборів не повинні
випадати з поля зору вчителя. Важливо,
щоб у плануванні зборів брали участь
самі учні під керівництвом активу і
класного керівника. Староста класу
може провести анкету з питаннями: який
минулорічний класний збір тобі
запам’ятався? Чому? Плануються класні
збори приблизно 1 раз на місяць. В окремих
випадках, особливо при першому знайомстві
з класом, починають згуртовувати його,
збори проводять частіше. У зв'язку з
непередбаченою подією в класі, яка
потребує негайного обговорення,
проводять термінові незапланові збори.
Перші
збори класу проводить класний керівник,
а потім він поступово передає керівну
функцію активу. Вчитель разом з дітьми
голосує за прийняття рішень і несе за
їх виконання персональну відповідальність.
Класний керівник не тільки виконує
роль рівноправного члена учнівського
колективу, але й являється старшим
товаришем, головним помічником школярів
при
61
