змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховнії діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведем ми запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учти соціально цінних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потрео, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та іншіїч якостей.

Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до підготовки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане спражно самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуті нм відповідальності.

Координаційна функція. Полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості іііі позитивні результати у вихованні учнів.

Стимулююча функція. Полягає у своєчасному виявленні зрушень їм краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його ю наступних корисних дій і вчинків.

Контролююча функція. Метою цієї функції є забезпечення постійної и вдосконалення виховного процесу. Реалізація функції контролю передб.тіи виявлення з однієї сторони позитивних результатів, а з іншої причин недолит і виникаючих в процесі виховання проблем. Контроль роботи клас нот керівника - це не стільки контроль зі сторони адміністрації школи, скільмі самоконтроль.

Корекційна функція. На основі аналізу результатів контролі" здійснюється корекція роботи класного керівника як з класом в цілому, так і \ конкретною групою учнів або окремим учнем. Корекція - це завжди су місим діяльність класного керівника і колективу класу в цілому , групи або окремій учнів.

3. Варіативність класного керівництва.

У зв’язку з тим, що класний керівник покликаний розв’язуїши різноманітні завдання, доцільним буде розглянути питання про варіативнії п. класного керіництва.

Варіативність класного керівництва обумовлено наступними факторами:

• умовами роботи загальноосвітніх закладів, особливостями вихопиш системи;

• економічними можливостями школи і батьків;

• віковими особливостями дітей, рівнем їх вихованок І організованості, навченості, станом здоров’я і фізичного розним \ учнів;

10

• рівнем підготовки до організації позакласної виховної роботи педагогічних кадрів.

Ряд науковців, серед яких Рожков М.І. та Байбородова JLB. виділяють наступні варіанти посадового статусу класного керівника в загальноосвітніх школах:

• класний вихователь (звільнений класний керівник);

• класний керівник;

• клас ний куратор.

Класний вихователь працює на вчительській ставці. Його робочий день ненормований. Введення посади класного вихователя доцільне в тих класах, де більшість учнів потребує особливої індивідуальної педагогічної підтримки. Він займається суто виховною, дослідницькою роботою і має змогу більш глибоко вивчити, аналізувати вікові та індивідуальні особливості учнів у педагогічному процесі, спільно з вихованцями організовувати позакласну роботу, більше уваги приділяти роботі з батьками тощо.

Більш розповсюдженою є посада класного керівника, яка матеріально підкріплюється доплатою до основної вчительської ставки. Згідно з “Законом України про загальну середню освіту” доплата становить 20-25% від тарифної ставки.

В старших класах можливе кураторство, особливо в тих випадках, коли учні готові взяти на себе організаторські функції педагога.

Варіативна позиція керівника і в дитячому колективі. Вона визначається насамперед видом сумісної діяльності: в навчальній роботі класний керівник як вчитель являється організатором і керівником діяльності дітей; в позакласній - педагогу важливо зайняти позицію старшого товариша, рядового учасника.

Роль педагога змінюється в залежності від віку, досвіду колективної, самоврядувальної діяльності дітей від безпосереднього організатора до консультанта і порадника.

Відрізняється діяльність класного керівника в сільській школі. Особливості побутових умов життя, стосунків у сім’ях забезпечує можливість індивідуального підходу до кожної дитини і сім’ї. Виховна діяльність класних керівників у сільській школі повинна бути спрямована на підвищення культурного рівня дітей, підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин, на подолання дефіциту спілкування сільських школярів, виховання господаря своєї землі.

3. Професіограма класного керівника.

Сьогодні багато говориться про недоліки сучасного шкільного виховання. Виною цього є не тільки соціальні умови, батьки які часто ігнорують виконання виховної функції, але й вихователі. Низькій рівень професіоналізму став причиною виникнення авторитарної педагогіки,

11

відчуження вихованців від своїх вихователів. Змінити педагогічні взаємовідносини можливо на основі ідей демократизації і гуманізації шко ли Педагогічна позиція повинна бути делікатною, непомітною. Треба бути і ш дитини товаришем, а не стояти ментором над його душею.

К.Д.Ушинський говорив, що особистість може формуватися лини особистістю. Від того, яким був перший вчитель-вихователь залежим, успішність школяра в майбутньому. Як правило, авторитет вчителя і найбільшим у початкових класах. Про це свідчить опитування, яке 6у m проведено серед учнів початкових класів м.Хмельницького. Учням 6у ш запропоновано розташувати суб’єкти виховного впливу (вчитель, друї, подруга, батьки, однокласники, герої книг, кіно, тренер, друзі по секції) и порядку зменшування ролі їх авторитету.

Більша половина опитуваних розташувала суб’єкти виховного виліпи таким чином:

1. Вчитель.

2. Батьки.

3. Друг, подруга.

4. Герої книг, кіно.

5. Однокласники.

6. Тренер, друзі по секції.

Ці результати свідчать про те, що період молодшого шкільного віку і сензитивним для сприйняття виховного впливу вчителя-вихователя. Том\ вихователю учнів початкових класів набагато легше здійснювати виховним процес, але від того, якими якостями він володіє, наскільки підготов лен ИII їй виховної роботи, залежить ефективність його роботи. Щоб 6у І н професіоналом у виховній роботі, класний керівник повинен ВОЛОДІ ін системою якостей, знань, умінь та навичок організації виховної роботи, ми * становить професіограму класного керівника. Професіограма - система вимін що ставить професія до людини. Професіограма класного керівника ш ідеальна модель діяльності класного керівника, яка визначає вимоги ш особистих якостей, знань та умінь, які необхідні для виконання функпіМ класного керівника.

Якості особистості:

• любов до дітей;

• любов до професії;

• громадська морально-етична зрілість;

• патріотизм;

• гуманізм;

• вимогливість до себе та учнів;

• тактовність;

• толерантність:

12

• високий рівень культури;

• творчість;

• цілеспрямованість;

• самокритичність;

* .

• комунікативність;

• оптимізм;

• спостережливість;

• ерудованість;

• діловитість.

Знання:

• державні документи стосовно виховання дітей;

• основи української етнопедагогіки;

• передовий педагогічний досвід у сфері виховної роботи;

• психологія молодшого школяра;

• особливості педагогічної діагностики;

• принципи виховання, форми та методи організації виховного впливу на дітей молодшого шкільного віку;

• специфіка роботи класного керівника початкової школи;

• основи планування діяльності класного керівника;

• методика створення і виховання учнівського колективу та керівництва ним;

• взаємодія класного керівника з дитячими громадськими формуваннями;

• специфіка роботи з важковиховуваними і обдарованими учнями;

• методика взаємодії класного керівника з батьками;

• особливості виховної роботи в зарубіжній школі.

Вміння та навички:

Гностичні - вміщують уміння аналізувати психолого-педагогічну літературу, у тому числі і різні виховні системи, рівень розвитку і вихованості учнів; аналізувати умови, в яких здійснюється процес виховання, і завдання, що стоять перед педагогами; аналізувати й оцінювати власну виховну діяльність.

Проектувальні - уміння прогнозувати, передбачати розвиток особистості кожного вихованця і групи в цілому; моделювати цілі, завдання, зміст, засоби виховного процесу відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів; прогнозувати власну систему педагогічної діяльності.

Конструктивні -уміння планувати спільно з учнями виховну роботу; відбирати її доцільні форми та методи; передбачати труднощі у виховному процесі, конструювати новітні засоби та прийоми виховної взаємодії з вихованцями.

13