I* ''*• Робота класного керівника з батьками учнів.

ПЛАН.

• Місце і роль сім’ї у вихованні особистості.

Гипові помилки сімейного виховання.

Програма вивчення сім’ї.

і Форми роботи вихователів з батьками.

Підвищення рівня педагогічної освіти батьків.

ІІсблагополучні сім’ї. Робота класного керівника з проблемними сім’ями.

і h пі чиї і поняття: сімейне виховання, форми роботи педагогів з батьками, благополучна сім’я, неблагополучна сім’я.

Ііпиратура:

• Полкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних шкладів.- К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.- С.220-232.

і іпкон України “Про освіту ”.-К.:Генеза, 1996.-С.31-32.

• Кацинська Л.Л. Технології виховної діяльності класних керівників 5-6 і* іасів (практичний посібник).-Рівне: ІПКПК, 2000.-С.6-7.

• Макаренко А.С. Книга для батьків.-К.:Рад.шк.Д978.-327с.

І Ілщональна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. - ‘001.- №54-55.-С.4-5.

І Іодласьш И.П. Педагогика.-М.: Владос, 1999.-С.235-240.

( vхомлинський В.О. Батьківська педагогіка.-К.:Рад.шк.Д978.-263с.

И Фіцула М.М. Педагогіка. Навч.посібник для студентів вищих иед.закл.освіти.- Тернопіль: “Навч.книга - Богдан”, 1999.-С.97-100.

1 Харламов и.Ф. Педагогика.-Минск: Універсітзцкае, 2000.-с.541-543.

І" І Панскова Т.І. Соціально-педагогічна підготовка до роботи з батьками \ * 111 і в. -Житомир: ЖДПУ, 2000.-100с.

1. Місце і роль сім’ї у вихованні особистості.

('ім’я , родина - найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної ію і ин п щасливим, повноцінним, плідним. Але батьки повинні усвідомити, що мини виконують важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є ф\ и u і ментом здорового суспільства. В Законі України “Про освіту” в статті 59 м тил чається, що виховання у сім’ї є першооосновою розвитку дитини як

• и поисгості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за мнчоиаиня, навчання і розвиток дитини.

М.Г.Стельмахович розглядає родину як перше соціальне й емоційне міі інсередовище, в якому розвиваєтсья та виховується людина з моменту її

народження. В.О.Сухомлинський писав: “У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростає пагін і гілки, і квітки, і плоди. Сім’я - ц джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави”.

На сім’ю, родину покладається ряд найважливіших функцій! репродуктивна (продовження людського роду), економічна (бюджет сім і), побутова (забезпечення житлом, ведення домашнього господарств;! )і комунікативна (створення сприятливого сімейного мікроклімату), релактивиїі (організація вільного часу та відпочинку), виховна (формування особистості дитини, передача соціального досвіду). Сьогодні спостерігаються відчуженії К батьків і дітей, зміна ціннісних орієнтацій молоді, втрата високих ідеалі^ української родинної педагогіки.

Сімейне виховання - це зусилля, які докладають дорослі члени сім’ї, пні спрямовані на те, щоб молодші члени сім’ї відповідали б їх уявленням про ю якою повинна стати дитина, підліток, юнак. Сімейне виховання полягає І формуванні особистості дитини, розвитку її здібностей, інтересів, світогляду духовної культури, передачі дорослими членами сім’ї соціального досвіду. 1

Родина формує ставлення до праці, до іншої людини, до свіі\ природного і надприродного, до суспільства, до себе самої. Вона допомагі подолати життєві випробування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє.

Як свідчать дослідження А.П.Баранова, О.І.Іванова, В.А.Сисенко та ім,

сім’я:

• створює сприятливий емоційно-психологічний мікрокліміп, заснований на неповторній близькості батьків з дітьми, мм неможлива в інших ситуаціях спілкування дітей з дорослими;

• формує характер, звички, ставлення до людей, праці, суспільстві, природи і т.ін.;

• дає уроки життя в усіх його виявах, виконуючи своєрідні тренування у виконанні певних функцій.

Досвід показує достатньо наочно, що ніякі виховні заклади, на ні г найкращі, не можуть виконувати роль, яку відіграє сім’я у вихованні дітей, І можуть ефективно функціонувати без участі і допомоги сім’ї, без взаємодії батьками. Про це слід пам’ятати класному керівникові.

Велике значення у вихованні молодшого покоління відіграє батькіж і.к педагогіка як компонент народної педагогіки. Батьківська педагоіі» репрезентує народну мудрість виховання дитини в сім'ї завдяки передачі | дорослими духовного й виробничого досвіду, прищеплення культ N |)і поведінки. В Національній доктрині розвитку освіти України говориться, мі сьогодні необхідно відроджувати кращі національні виховні ідеї і метод українські звичаї і традиції. В цьому велику роль відіграє класний керівнім» його професійна робота з батьками.

2. Типові помилки сімейного виховання.

Мичовання дітей - найважливіша галузь нашого життя. Наші діти - це мни <мі іромадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть І Інші діти - це майбутні батьки і матері, вони теж будуть ІІНннми міми своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними І|іни'і»міііім її хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти - це §инм і ііірц її. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане

цс наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед

■тими нодьми, перед усією країною”,-писав А.С.Макаренко в “Книзі для ||ІН їй Причиною неправильного сімейного виховання є помилки, які ниш і. оатьки. До типових помилок сімейного виховання відносяться:

І Низька згуртованість і розбіжність членів сім’ї з виховних питань, fin* і» ни* різних виховних підходів членів сім’ї виховання дитини стає ЦІН» ч німим непослідовним, неадекватним.

) Незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини.

\ І шериротекція (гіперопіка) - це надмірне опікування дитиною, рІМінм нни и самостійності та ініціативи, прийняття за неї рішень (позиція Н^Мі "Н краще знаю як вчинити”), надмірний контроль дитини. Внаслідок £§Ш|нми опіки дитина не привчається до самостійності, в неї не формується В||«м» мі і нон і дальності.

• І іпоиротекція (гіпоопіка) - нестача опіки та контролю дитини з боку НЬ|г ми ч м іми сім’ї, що іноді доходить до повної бездоглядності.

• І моційне відчуження - психологічна депривація дитини, ft Мичовання в культі хвороби - це ситуація, при якій навіть незначна

їм і ими дає їй особливі права, ставить дитину в центр уваги сім’ї. При і| Ні* *« ніш Ні позиції у дитини культивується егоцентризм.

f Мичовний контроль через виклик почуття провини. Дитині, яка Щи*» и* слухається, говорять, що вона ”не виправдала надії", "доводить ми і п серцевих нападів", тобто самостійність дитини сковується ІИммч побоюванням стати винною в неблагополуччі батьків.

І N Дм юриге г батьків, побудований на хибному підгрунті. Ч=о.ірі іон» виділяв декілька видів хибного авторитету: авторитет і им мни иіддалі, чванства, педантизму, любові, доброти, підкупу, Н*|»‘ »ми

З Програма вивчення сім’ї.

І н юммг м роботі класного керівника з батьками складається в тому, ійАіимчніи єдність вимог до виховання учнів зі сторони сім’ї і школи, н*н їм *| і мильні умови для їх домашнього учіння і направляти виховну Ціни 11 »їм і Розпочинати цю роботу необхідно з вивчення особливостей її і очними яких працює вчитель-вихователь.

on

Розглянемо програму вивчення сім’ї учня класним керівником за Кацинською JLJL.

1. Структура сім'ї; склад (повна чи неповна), співвідношення поколінь у родині, кількість дітей.

2. Батьки: вік, освіта, професія, улюблені заняття.

3. Матеріальний добробут сім'ї.

4. Суспільно-педагогічна спрямованість життя сім'ї: ставлення дорослих до своєї професії, особисті моральні якості, ставлення до виховання дітей, спрямованість виховного впливу матері і батька, знання учня про суть трудової діяльності своїх батьків, їхню громадянську позицію, ставлення батьків до навчання дітей, виконання ними громадських доручень у класі, педагогічна активність батьків (участь у заходах, які проводяться для них у школі, обговорення з вчителем проблем виховання і навчання своїх дітей, допомога вчителеві у формуванні класного колективу). Які методи виховання використовують батьки: живи як живеться, наказ, тиск, жорсткий контроль, вседозволеність, побажання, переконання, піклування, оберігання від труднощів, задоволення всіх бажань дитини, покарання, пояснення, прикладі нотація, обмеження задоволень. Педагогічне кредо батьків у вихованні дитини. Виховання хлопчиків, дівчаток. Ставлення батьків до формування правильних відносин між дітьми. Виховання трудової підготовленості^ орієнтації батьків відносно майбутньої професії дитини. Погляди батьків на майбутню сім'ю своєї дитини і підготовка дітей до ролі чоловіка або жінки. Ставлення сім'ї до самовиховання, стимулювання прагнення дитини вдосконалитись тощо.

5. Внутрішньосімейні стосунки:

а) стиль взаємин між батьками (авторитарний, демократичний, ліберальний);

б) ставлення батьків до дітей: теплота-вимогливість, теплота-дозвіл, холодність-дозвіл, холодність-вимогливість;

в) ставлення дітей до батьків: повага, любов, піклування, грубість,!

егоїзм;

г) відносини між дітьми у сім’ї, діти дружать з батьками і сестрами, допомагають їм у навчанні, ворожі стосунки, діти постійно конфліктують, намагаються завдати шкоди один одному (встановити причину);

д) загальна психологічна атмосфера в сім'ї: чи є у сім'ї порядок, оптимістичний настрій, чи все робиться хаотично, залежно від настрою будь-кого, дорослі і діти не привчені до порядку, нема постійного тону, сім'я живе емоційно бідно, замкнено;

е) виконання домашніх побутових справ у сім'ї: розподіл трудових обов'язків, спільне виконання трудомістких справ, участь дитини у домашній роботі;

є) дані про сімейну раду, чи є у сім'ї звичай радитись з важливих питань, чи залучаються діти до таких обговорень, як часто це відбувається.

100