3. КЛАС

1. А. С. Макаренко радить батькам.

2. Шкідливі звички в молодшому шкільному віці. Як їм запобігти? 1

3. Роль сімейних традицій у вихованні дітей. Свята народного календаря.

4. Що Ви знаєте про засоби впливу на дитину?

5. Основи моральності закладаються в сім'ї.

6. Як організувати самообслуговування дітей у сім'ї.

7. Можливості сім'ї в естетичному вихованні молодшого школяра засобами народознавства.

8. Як правильно організувати побут і відпочинок дітей у сім'ї.

3. КЛАС

1. В.О. Сухомлинський про виховання дітей у сім'ї.

2. Батькам про акселерацію та її наслідки.

3. Як навчити дитину вчитися.

4. Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків.

5. Доброта і милосердя народжуються в сім'ї.

6. Всі діти здібні.

7. Виховання у дітей у сім'ї любові і готовності до праці.

8. Формування художніх смаків у дитини в сім'ї.

9. Як запобігти деяким захворюванням дітей молодшого шкільного віку.

6. Неблагополучна асоціальні, конфліктні сім’ї та сім’ї соціального ризику. Робота класного керівника з проблемними сім’ями.

Сучасні сім’ї різноманітні, і від того, в якій саме живе дитина, залежить] яким змістом наповнюється процес формування її особистості. Умовно сім’ї поділяють на благополучні та неблагополучні.

Благополучна сім'я - сім’я з високим рівнем внутрісімейної моральності, духовності, координації та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними способами вирішення сімейних проблем.

Її благополуччя забезпечується гуманністю у взаєминах, умінням членів сім’ї любити і поважати одне одного. У ній існує висока координованість дій при вирішенні внутрісімейних проблем, взаємоповага і взаєморозуміння, сформована позитивна моральна атмосфера. Дитина почуває себе рівноправною в сімейному колективі: її люблять, залучають до сімейної праці, водночас враховують її особисті інтереси та потреби. Діти цінують поради батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній атмосфері дитина росте доброзичливою, гуманною, спокійною та оптимістичною.

108

І Ісолагополучною є сім’я, яка в силу тих чи інших причин повністю або *ф іипш втратила свої виховні функції внаслідок чого складаються

• іірнні шві умови для виховання дітей.

До нсблагополучних належать:

сім % де батьки - алкоголіки, наркомани - ведуть аморальний спосіб щ типи У таких сім’ях формування особистості дитини спотворюється. Вона н*фиі,м( гься слабкою, хворобливою, страждає на нервово-психічні ннмп|момання, росте без турботи, опіки, не має найнеобхіднішого;

сім'ї соціального ризику. Це соціально незахищені сім'ї, які мнфгпмоть підтримки соціальних служб. Ці сім'ї не можуть повноцінно ими»11 n и, 11 и свої функції внаслідок складних соціальних умов. Як правило, це НіМпітч* шсчені, багатодітні сім'ї, сім'ї, які мають дітей-інвалідів, н,,м ми інвалідів, а також сім'ї з неповнолітніми матерями;

• сім ’ї конфліктні. У них постійно відбуваються конфлікти між ЙНімчіми батьками і дітьми. В умовах конфліктної сім'ї дитина набуває мч и ми ного досвіду спілкування, відчуває вороже ставлення батьків один до §|німм> Иона зневіряється в можливості існування дружніх і довірливих цім и ми між людьми. В конфліктній сім'ї дитина не засвоює цілий ряд ІКіи мло людських норм та цінностей, в неї формуються суперечливі почуття *м • мі и ч батьків, а інколи, навіть, і вороже ставлення до них. У конфліктній Им і через чвари між батьками дитина зазнає сильних психологічних травм. Мини конфлікти в сім'ї відбуваються постійно, то вони здатні розхитати НМ|ІЧ » н.іі) психіку дитини;

І ■ сім'ї асоціальні. Члени конфліктують з морально-правовими іімннііми суспільства, схильні до правопорушень;

^ ■ сім 'ї неповні. У них дитину виховує один з батьків, переважно мати. Ми нон, вони здебільшого внаслідок: розлучення подружжя, смерті одного

• ймім пі позбавлення батьківських прав тощо. У таких сім’ях спілкування з ції і,ми іоіднене, часто вони відчувають труднощі побутового характеру, Ні м чі»кіі ічний дискомфорт, тому нерідко їм не вистачає врівноваженості, ФіН|»міи*і півості, натомість виявляють надмірну роздратованість, байдужість;

■ сім'ї, зовні благополучні_t Систематично припускаються серйозних И|Ні|ніч\ мків у сімейному вихованні через низьку педагогічну культуру та Ний мий иість (сім’ї, де взаємостосунки з дітьми є формальними; відсутня Ііінімі. n вимогах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна бітьківська •и ми їм лоо суворість у вихованні, застосовуються фізичні покарання тощо).

(.і чистити дітей від сімейного неблагополуччя може система (і* и їй > ні і н і-ія сімейного виховання. Організацію допомоги батькам, якщо вони мнимі, и.іжання нею скористатися, здійснюють вчитель і школа на основі і|ііі|ім\н і пня стосунків співробітництва, взаємодопомоги, взаєморозуміння.

Принципи роботи з не благополучними сім’ями.

І ІІезвинуваченість сім'ї.

) Індивідуальний підхід.

109

3. Постійний контакт із сім'єю впродовж тривалого часу.

4. Правильно побудовані взаємовідносини між сім'єю та вчителем.

5. Повага до членів сім'ї.

6. Орієнтація на позитивний потенціал сім'ї, на її здатність до самовдосконале ння.

7. Гнучке залучення широкого спектру методів і прийомів у робо вчите ля-виховате ля.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил. До них належать:

використання заходів, спрямованих на підвищення авторитет батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки,! засновані на взаємоповазі.;

• педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї_v Класний керівник - особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім’я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим. інформацію про сім’ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;

• життєстверд жуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвито особистості. Формування особистості дитини передбачає подоланн труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характері причинно-наслідкова зумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.

Практичні завдання.

1. Вивчити рекомендовану літературу згідно з планом.

2. Опрацювати види хибного батьківсього авторитету. А.С.Макаренк

“Книга для батьків”, лекція “Про батьківській авторитет”.

3. Поговорити з класним керівником однієї з шкіл про його роботу \

батьками. Розпитати про індивідуальні, групові, колективні форми

роботи. Записати найцінніше з досвіду роботи класного керівника.

4. Провести серед учнів класу анкету такого змісту:

   1. Які хороші традиції є у вашій сім’ї?

   2. Чи поділяється праця у вашій сім’ї на “чоловічу” і “жіночу”?

   3. Як ставляться до речей і грошей у вашій сім’ї?

   4. Чи завжди і в усьому ви радитесь з батьками?

   5. Що є причиною конфлікту між вами і батьками, якщо вони мают місце?

Опрацювати результати анкетування, підготувати і провести з батьками

учнів класу по цих матеріалах бесіду.

Питання для самоперевірки.

І В чому сутність сімейного виховання?

' Назвіть типові помилки сімейного виховання.

і Дайте характеристику програми вивчення сім”ї.

І Для чого застосовуються різноманітні форми роботи з батьками?

Доведіть.

• В чому специфіка роботи з неблагополучними сім’ями?

Народна педагогіка.

“Удома й стіни допомагають”, “Скрізь добре, але вдома найкраще”, і І

(Що клад, коли в сім'ї лад” (родинне тепло); Як батьки дружненькі, то й іїііші чемненькі”, “Хороші діти - це честь батька й матері” (вихователь).