"Якщо діти живуть в умовах постійної критики, вони навчаються Ші'\ч)жувати;

якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильства; якщо дитину постійно висміюють, вона навчається зневажати себе; якщо дитину постійно докоряти, вона навчається жити з почуттям припини;

якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються Шґ/піимості;

якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі; якщо дітей хвалять, вони навчаються самоповаги;

якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути • п/Шедливими;

якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти людям; якщо діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності. Заслуговує на увагу досвід учнівського самоврядування в сучасній *м/чНіжній школі. В ній учнівське самоврядування розглядається як певний ьь н> керівництва навчальними закладами самими учнями. При цьому щ*\'Ліжні теоретики-педагоги, особливо американські, стверджують, що «»• пигіпе завдання його - розвиток національної свідомості, лояльності та »ті в досягненні національних цілей. В основі учнівського самоврядування в HSH>(>uкамській школі лежить соціальна диференціація учннів, відбувається Н¥нпшї розподіл на тих, хто готується виконувати роль політичних лідерів, і Шм\ , хто стане середнім громадянином.

Практичне заняття №4

h чи: Робота класного керівника по створенню і вихованню колективу учнів 1-4 класів.

*Чті: Г ясувати специфіку виховного впливу колективу на особистість, роль учнівського самоврядування, формувати уміння організовувати і проводити збори класу.

ПЛАН

Дискусія на тему: Хто для кого - “особистість для колективу” чи колектив для особистості”.

Розв'язування педагогічних задач з проблеми учнівського і пмоврядування.

І рупова робота. Підготувати фрагмент зборів класу на тему за ми бором:

Скоро Новий рік.

67

• Підсумки навчання за семестр.

• Вибори активу класу.

4. Ігри та вправи на розв’язання конфліктів.

Задача 1. Йдуть учнівські збори у класі. За останньою партою сидить класний керівник. Пролунала промова. Але на всі прохання старости виступити ніхто так і не відгукнувся. Тоді класний керівник тоном, який не терпить заперечень, каже: “Ігнатьєва, що ж, тобі немає чого сказати?” Дівчинка встає і щось говорить. Потім так само встають ті, кого викликав суворий голос з останньої парти. Після зборів класний керівник задоволено з полегшенням сказав:

- Ну от і провели збори...

Яка роль класного керівника у підготовці і проведенні учнівських зборів? Назвіть основні причини пасивності школярів на зборах. Як впливають адміністрування, менторство на виховання в дітей ініціативи, активності і сам остійно cm і ?

Задача 2. Колись у першому класі між учнями розподіляли доручення. Вітя дізнався тоді, що він - відповідальний за збирання макулатури. Хлопець хоч і не мав чіткого уявлення про те, що це означає, але був сповнений гордості. Він тепер не просто Вітя - він відповідальний! Правда, Вітя так і не дізнався, що йому саме треба робити. Минали дні, і одного разу вчителька оголосила: “Діти, завтра принесіть по два кіло макулатури... Це дуже важливо... Якщо ми багато зберемо, поїдемо на екскурсію”.

Діти принесли макулатуру, здали організатору з виховної роботи. Він у їхній присутності видав класному керівникові довідку. Пізніше з’ясувалося, що їхній клас посів за збирання макулатури перше місце. У педагогічному колективі цей факт розцінювався як один з показників успішної виховної роботи класного керівника.

А Вітя? Вітя спочатку засмутився - ніхто більше не згадував про те, що він “відповідальний”. Але Віті всього сім років, і на другий же день він забун про прикрість. Згадав про неї лише через місяць, коли йому сказали, що він знову за щось “відповідальний”. Але цього разу хлопчик уже не думав про тс, що “відповідальному” треба щось робити.

Яких помилок припускається класний керівник в організації учнівського самоврядування? Вкажіть основні шляхи вдосконаленим учнівського самоврядування у класному колективі.

ГРА НА ЗНАЙОМСТВО.

Всі учасники сідають у коло. Перший говорить: “Добрий день, мене звати...”. Другий за ланцюжком говорить наступне:’’Добрий день, мене звати... . Я познайомився з ...” - і називає ім’я першого. Третій називає СВ0<

68

їм н ім’я першого і другого. І так кожен за ланцюжком, доки всі учасники не ті иі\ і ь свої імена.

ГРА “ЗНАЙТИ ПАРУ”

Гравцям роздаються смужки паперу, на яких написані назви тварин. Не {иимовляючи, кожен повинен знайти свою “пару”: таку ж тварину. Пари і.ммі» у коло. Кожна пара зображує свою тварину, інші повинні відгадати, що м» \,\ і вари на.

ГРА “МАТИ Й ДИТИНА”

Педагог пояснює роль тілесних дотиків у спілкуванні між людьми. Німім учасники діляться на пари, в яких виконують ролі матері й дитини. М ни" повинна передати свої почуття до “дитини”, доторкаючись до окремих Мій імм її тіла і супроводжуючи свої дії лагідними словами. Через три хвилини

• 'МИ пики змінюють ролі.

Обговорення: Ким вам більше сподобалося бути? Чому?

ГРА “ЗАКРУЧУВАННЯ”

Псі стають у коло. Закривають очі і витягують руки вперед. Після ініміін їй всі починають сходитися, беруть один одного за руки. Створюється мм і\ іаний клубок. Гравці намагаються розкрутитися, не розмикаючи рук, і жому створюють коло.

ГРА “САМОХАРАКТЕРИСТИКА”.

Учасники на аркушах паперу складають самохарактеристику, не

• їм п ночи при цьому суттєвих ознак (наприклад, деталі одягу, колір волосся (Ніно) Потім педагог збирає аркуші паперу, змішує їх і зачитує вголос. Група Нниннна вгадати, на кого ця характеристика.

Обговорення: Що ви відчували, коли вгадали вашу характеристику або МіМНШН и?

ГРА “СПИСОК ПРОБЛЕМ”.

Нсі учасники пишуть на аркушах паперу якусь свою проблему. Потім §)ІН ми паперу змішуються і кожен витягує будь-який з них навмання. Після міні,, кожен розповідає про ту проблему, яка написана в нього на аркуші, так, II М|»0 спою особисту, і яким чином він її вирішує.

< )оі оворення: Чи почули ви вирішення своєї проблеми? Чи побачили мнимії спосіб її розв’язання?

ГРА “РИТУАЛ ПРОЩАННЯ”

Нсі стають у коло і кожен за чергою прощається яким-небудь жестом з Нимммм Нсі повторюють, намагаючись повністю передати настрій жесту.

69

Список літератури

1. Даниленко М.В.. Даниленко JI.I. Педагогічні задачі.-К. :В ища школа,1991.-С.110-143.

2. Подласый И.П. Педагогика.-М.:Владос,1999.-С.82-83.

3. Разрешение конфликтов: игры и упражнения. Практ.пособие. Вып. 1/В.Казаченок, О.Казак, Е.Клочко и др. - Мн.: Минсктиппроект. 1996.-С.4-49.

4. Фіцула М М. Педагогіка.-К.:Академія,2000.-С.355-372.

5. Харламов И.Ф. Педагогика. - Минск: Універсітзцкае, 2000.-С.537-539.

70