підготовці і проведенні зборів, а іноді і їх керівником. В усіх випадках він непомітно проводить через дітей свою думку, ідею, судження. Класном\ керівникові потрібно вчити дітей демократичному порядку проведення зборі и умінню слухати своїх товаришів, просити слово, брати участь в обговоренім питань, виробленню колективних рішень і голосувати за їх прийняття.

Організації самоврядування максимально сприяє використання класним керівником технології колективного творчого виховання (311 І.П.Івановим).

Нерідко в роботі з учнівським самоврядуванням припускаються таких типових помилок: дотримання традицій адміністративно-наказової педагогіки, відсутність бажання і вміння співпрацювати з учнівським самоврядуванням; ігнорування прав і обов'язків органів самоврядування, іч думки при розв'язанні найважливіших питань життя колективу школи нерозуміння своїх функцій і функцій учнівського самоврядування упереджене ставлення до членів учнівського самоврядування, відсутність терплячості й витримки у стосунках з членами учнівського самоврядування тощо.

4. Особистість і колектив.

Шкільний клас після сім’ї - це найближче середовище, яке справ л ні суттєвий вплив на розвиток учня.

Серед психологів і педагогів немає одностайності стосовно вплиіі\ колективу на особистість. Ряд зарубіжних науковців оцінює це явний негативно. Так американський психолог І.Бронфенбреннер вважає, що поведінка індивіда в колективі визначається тільки примусом, тиском іншіїч осіб. Науковці, які ігнорують роль колективу як інструменту виховання недооцінюють роль виховання та соціального оточення і переоцінюю п значущість внутрішніх психічних факторів у розвитку особистості.

Науковими дослідженнями виявлено три найпоширеніші мо/u іі розвитку взаємин між особистістю і колективом: 1) особистість підкоряй u я колективу (конформізм); 2) особистість і колектив перебувають и оптимальних стосунках (гармонія); 3) особистість підкоряє собі колекцій (нонконформізм). У кожній з цих моделей виділяють багато піпіі взаємовідносин, наприклад: колектив відштовхує особистість; особисі к 11 нехтує колективом; співіснування за принципом невтручання та ін. Кожен ми і стосунків по-своєму впливає на формування особистості в коле к піні Традиційно вважалось, що клас має найбільш сприятливий вплив на діїгі» положення яких у класі благополучне.

Виховний вплив колективу залежить також від становища учиш \ системі внутрішньоколективних взаємин, від ставлення до первин нот колективу.

62

Виходячи з цього, А.Я.Розенберг видідяє чотири групи дітей, підхід до ші ховання яких потребує певної диференціації.

Перша група — учні, які цілковито віддані своєму колективу, легко підкоряються його вимогам, сумлінно ставляться до своїх учнівських обов’язків і дбають про відповідне ставлення до них усіх членів колективу.

Друга група - школярі, переважно віддані колективу, виявляють активність та ініціативу у громадській роботі, але не вирізняються пізнавальною активністю, не завжди відповідально ставляться до навчання.

Третя група - учні, які ретельні у навчанні, беруть активну участь у і ромадській роботі, претендуючи на авангардну роль у колективі, проте підтримкою і повагою його членів не користуються, оскільки охоче миконують тільки ті доручення, які підкреслюють їх зверхність у класі, їхні ідібності та вміння.

Четверта група - учні, які не визнають вимог колективу, байдужі до його життя. Ці школярі недисципліновані, негативно ставляться до навчання, іо участі в громадському житті.

На думку В.Сухомлинського, висока виховна ефективність іи;к мовідносин між особистістю і колективом досягається, якщо існують і \ манні, людські взаємини між вихователями і вихованцями”. Якщо у і и і и ни, яка має вплив на клас, хороші взаємостосунки з класним керівником, і мій і сам являється неформальним лідером у класі, то вплив дитини на клас посилюється. У випадку, якщо ці взаємостосунки не можна назвати и і,і го по лучним и, у класі може скластися конфліктна ситуація, тому що колектив якби розколюється. Для гуманних стосунків між членами колективу мірактерний постійний дружелюбний тон, увага один до одного, готовність юномогти товаришеві. У такому колективі всі вихованці відчувають себе чистиною цілого, немає “ізольованих”, відкинутих, групового егоїзму та і ру нової поруки. Це сприяє формуванню гуманної людини, хорошого юиариша, друга.

Вагому роль у вихованні особистості в колективі відіграє громадська iM'wка. Вона впливає на учня не лише під час зборів колективу або через критику в стінній газеті, а й у щоденному його житті та діяльності. У нуртованому колективі учні засуджують негідні вчинки товаришів, не чекаючи зборів.

Важливим засобом виховання особистості в колективі є критика і < ичокритика. Критика допомагає позбутися недоліків у поведінці, запобігти мо/к іивим негативним вчинкам. Справедлива, доброзичлива критика * нонукає порушника до роздумів і усвідомлення неправомірності своєї нінн инки, до самокритичності.

Правильно поставлене колективне виховання передбачає розумне ти і)нання самостійного розвитку особистості з урахуванням потреб > н и ктиву. “Природа дитини егоїстична, - писала Софія Русова, - і цей егоїзм м» похідний для найкращого розвитку її індивідуальності. Виховання не нинішнє знищувати у малої дитини інстинкту егоїзму, без нього дитина не

63