Урок 3 Порівняльний опис. Яблуня і береза

Мета: вчити учнів складати порівняльний опис предметів; розвивати вміння вирізняти подібні й відмінні ознаки предметів, характеризувати їх; ознайомити учнів із правилами поведінки під час суперечки, закріплювати вміння вести діалог; збагачувати активний і пасивний словник; виховувати толерантне ставлення до співрозмовників, прищеплювати любов до природи.

Обладнання: малюнки із зображенням яблуні і берези.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Загадка

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький…

Як я звуся діти?

(Береза)

• Які слова допомогли вам відгадати загадку? Що означає слово стан?

• Яка береза? (Білокора, зелена, кучерява, струнка, висока, гілляста, з сережками, схожа на дівчину в білій сукні).

2. Слухання вірша

Розплела береза коси

На веснянім вітерці,

Опустила ніжку босу

В тиху воду на ріці,

Мов зібралася до мене

Вбрід на берег перейти.

В. Ладиженець

• В образі кого ви уявили березу? (В образі дівчини).

• Що вона робила? (Розплела коси, опустила ніжку в воду).

3. Робота за малюнком

• Де росте береза? (В лісі).

• Який в берези стовбур? (Стрункий, прямий, білий, ніби біле платтячко).

• Яке гілля? (Тонке, гнучке, ніжне, тендітне, кучеряве, наче дівочі коси).

• Які листки? (Маленькі, із загостреними краєчками, схожі на сердечка).

• Що з’являється на березі навесні? (Золоті пухнасті сережки).

• Скажіть березі комплімент. (Зеленокоса білокора красуня, окраса наших лісів).

• Сьогодні на уроці у нас працюють:

природолюби-науковці;

письменники;

спостерігачі-синоптики;

художники;

казкарі.

4. Повідомлення про березу

Письменник. Художній опис «Берізка»

Всі ми звикли до берізок і не помічаємо, наскільки вони красиві: білосніжний стовбур з чорними плямами – ніби срібло з чорнотою, гнучкі пониклі віти. Ажурна крона ніжно огортає овальними серцевидними блискучими листочками стрункий стовбур з атласною, гладенькою корою. У спеку стовбур берези майже не нагрівається, а все тому, що білий колір відбиває світло. Бруньки у берези вкриті лусочками, які змащені клеєм. Їхня гостра голівка відхиляється від гілочки. Квіти її – жовто-зелені сережки.

Ця білокора красуня однією з перших відгукується на поклик весни. Саме тому перший весняний місяць в Україні назвали її ім’ям - березень.

Поетична хвилинка. Читання вірша під музичний супровід

Білокора і вродлива,

Віти-коси до землі.

Де вона – й земля щаслива,

Вся в святковому вбранні.

Зітха берізка потихеньку,

Осінні падають листки.

Вітрець не віє вже тихенько,

Жене похмурії хмарки.

Ой шумить холодний вітер, аж гуде,

Жовте листячко тріпоче де-не-де.

А берізка гілочками все тремтить:

«Ой не рви ти, вітре, коси хоч на мить,

Бо замерзну я без листя у снігу».

Вітер листя обриває: «Гу-гу-гу!

Не замерзнеш ти під снігом, а заснеш,

І весною свіжі коси заплетеш».

Природолюб-науковець. Розповідь про берізку

Живе береза близько 50 років. На земній кулі нараховується близько 120 видів беріз. Цвіте береза в кінці квітня. Її квіточки – сережки. Береза – це прекрасний дороговказ. За її корою завжди легко орієнтуватися. Люди здавна помітили, що береза дуже любить сонячні місця, а її кора завжди біліша і чистіша з південного боку, тимчасом, як тріщини, нерівності та нарости утворюються, як правило, з північного боку.

Берест є готовим природним папером, на ньому писали наші предки.

Людина знайома із цим деревом досить давно. Багатьом відомо, що береза – рослина-цілитель. Тож недарма в народі кажуть: «Як дійна корова для харчування, так береза для лікування».

Березою здавна лікуються від багатьох хвороб, використовуючи її бруньки, молоде листя, зовнішню частину кори, сік, березовий гриб.

Досить часто на стовбурах берези утворюються нарости, з чорною поверхнею, усередині тютюнового кольору, із численними горбочками та тріщинами. Це так званий березовий гриб – чага.

З березової деревини виготовляють оцет, дьоготь, скипидар та різні вироби – хлібниці, кошики, тарелі, берестяні козубки.

Цінність берези ще й в тому, що, потрапивши в березовий гай, відразу відчуваєш, як легко дихається. Цьому сприяє ефірна олія, яку виділяє березове листя.

Спостерігач-синоптик. Народні прикмети, прислів’я і приказки

За багато століть люди накопичили чимало прикмет, пов’язаних з березою. Хочете знати, яке буде літо? Придивіться до беріз: опушилися раніше клена – сухе, пізніше – дощове. Якщо береза навесні викине листя раніше за вільху – слід очікувати сухе літо, а якщо вільха перша розпуститься – дійматимуть холод і дощ. Якщо з берези навесні тече багато соку – літо буде дощове.

Зацвіли берези – починай садити картоплю.

Якою буде весна – берези розкажуть восени. Якщо листя починає жовтіти з верхівки – чекайте ранньої весни, знизу – пізньої, а якщо рівномірно – середньої.

За поведінкою берези можна передбачити також зиму. Не опало листя на початку жовтня, тоді чекайте в кінці січня чи на початку лютого довготривалу відлигу.

Народ любить берізоньку і оспівує її у своїх піснях. Особливо мелодійною є українська народна пісня «Ой хвалилася та й берізонька»

• На мені кора та білесенька,

На мені листя та широке,

На мені гілля та високе.

Ой обізвався зелений дубочок:

• Ой не хвались ти, берізонько,

Не ти свою кору вибілила,

Не ти це листя широчила,

Не ти це гілля височила,

Вибілило кору та ясне сонце,

Височив гілля та дрібен дощик.

Художник. Розповідь за малюнком «Берези в різні пори року»

Осіння краса берези завжди приваблювала художників, композиторів, надихала їх до написання творів.

Красива берізка в будь-яку пору року. Навесні вона одягає ніжно-зелене вбрання і прикрашається сережками. Влітку дерево шумить розкішними зеленими вітами. Восени берізка в золотій сукні, а взимку – у білій, немов снігуронька.