1. Вступна бесіда

• Хто саме з птахів до нас завітає на урок, ви дізнаєтеся, відгадавши загадки.

Загадка

Пташечка невеличка,

В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

Тож ця пташка невеличка

Називається …. (Синичка)

Розгляд ілюстрації

• Що ви знаєте про синичку?

• Яка вона? (Жовті грудки з білою смужечкою, спинка оливково-зелена, голівка чорна, блискуча, з оксамитовою шапочкою. Маленька, метушлива, співуча пташечка).

Слово вчителя

• Синички прокидаються о третій годині ночі. Вони є різні: блакитна, лазурівна, чубата, чорна, біла, гаїчка, велика синиця. Позивні звуки їхні такі: «сі-сі-сі», «ці-ці-ці», «ті-ті-тю», «тінь-тінь», «ті-ті-тю», «чир-чир», «джії-джії-джії». Синиця – зимуюча співоча пташка.

Хвилинка-цікавинка

• Синиці можуть будувати гніздо в отворі стіни, у залізній трубі, поштовій скриньці, у викинутій поштовій банці або у черевику.

Загадка

Маленький хлопчик

у сірій свитині

По дворах стрибає,

Крихти збирає.

(Горобчик)

Розгляд ілюстрації

• Що ви знаєте про горобчиків?

• Де вони живуть?

• Що їдять?

• Які вони? (Сіренький, метушливий, з попелястою голівкою, яскраво-коричневою спинкою, з чорним галстуком на горлі та на грудях).

Загадка

Чорномазий, білодзьобий

Він за плугом важко ходить,

Черв’ячків, жучків знаходить –

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак)

Розгляд ілюстрацій

• Придивіться на малюнки птахів. Знайдіть серед них грака. Що ви скажете про його зовнішність? (Чорне блискуче забарвлення з синім відтінком, очі чорні).

Слово вчителя

• Що про нього знаєте?

• Граки – птахи перелітні. Живляться комахами, навіть гризунами. Гніздечка нагадують волохату шапку. Граки влаштовують на деревах цілі колонії (великі сім’ї). Гнізда вимощують всередині сухою травою та тонкими гілочками, щоб м’якше було пташенятам. Граки – корисні птахи, бо знищують багато шкідливих комашок.

• Більше про цих птахів ви дізнаєтеся, прослухавши текст.

2. Ознайомлення із змістом тексту Хто хоче їсти, той має метикувати

Хтось загубив маленького бублика.

Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано писнула – бублик був твердий, як камінь.

Підлетіли два горобці. І теж не змогли скуштувати.

За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильним і ображено залементували.

Грак навіть оком не моргнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.

Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилину і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і, коли той пом’якшав, з’їв його з апетитом.

Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати.

С. Мацюцький