Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Differentsialka_exam_answers1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

15.Вікові особливості прояву властивостей нервової системи.

Всупереч існуючій думці, що типологічні особливості властивостей нервової системи, як і темперамент, залишаються протягом життя незмінними, дослідження показують, що це далеко не так. У ряді робіт виявлено, що вони змінюються в різні вікові періоди становлення людини.

Зміна сили нервової системи. За даними радянських вчених, що проводили дослідження в цьому напрямку, сила нервової системи дитини збільшується як протягом першого року життя, так і пізніше у дошкільному та шкільному віці. Ця закономірність виражена як у осіб чоловічої, так і жіночої статі, але у останніх більш яскраво (дівчаток 7-8 років зі слабкою нервовою системою більше, ніж їхніх однолітків - хлопчиків). У віці 18-25 років відбувається деяка стабілізація числа осіб з сильною і слабкою нервовою системою. При цьому зникають і розбіжності у кількості людей з сильною і слабкою нервовою системою між чоловіками і жінками.

Зміна рухливості нервових процесів. Існує ряд робіт, в яких властивість рухливості вивчалася у людей різного віку. Однак зіставити ці дані і винести судження про закономірності вікових змін цього процесу складно тому, що в дослідженнях використовувалися різні показники, які не є прямими показниками рухливості. Деякі дослідники при дослідженнях використовували максимальний темп, який може засвоїти випробуваний. Разом з тим швидкість зникнення нервових процесів як критерій рухливості - інертності вивчали небагато авторів.

Найбільш повна картина вікових змін рухливості збудження і гальмування (по тривалості реакції післядії) представлена в роботах Висоцького, Пінчукова, Фірілевої, коли вони обстежили в цілому близько 2500 чоловік. Цими авторами виявлена одна і та ж закономірність: зниження рухливості збудження у дітей в період від 6-7 років до 8-9 років, потім зростання рухливості під час статевого дозрівання (11-14 років), потім нове, але менш виражене зниження рухливості з 14 до 16 років і деяка стабілізація у віці 17-20 років. Майже така ж динаміка простежується і щодо рухливості гальмування. Звертає на себе увагу той факт, що серед хлопчиків 7-16 років кількість осіб з рухливістю нервових процесів більше, ніж серед дівчаток. Можна припускати, що виявлене в ряді робіт збільшення числа дітей 6-7 років з рухливістю нервових процесів (порівняно з 5-річними і 8-9-річними дітьми) теж пов'язано з гормональним сплеском, оскільки в цьому віці, за даними вікової фізіології, посилюється вироблення в організмі чоловічого статевого гормону.

Зміна балансу нервових процесів. З приводу вікових змін балансу нервових процесів також є суперечливі свідчення, багато в чому пов'язані з розходженням методичних прийомів його вивчення. Деякими авторами було виявлено, що у віці від 5 до 12 років посилюється внутрішнє гальмування, що призводить до все більшої врівноваженості нервових процесів.

Виділяють два види балансу нервових процесів - «зовнішній» і «внутрішній». Вивчення вікових змін «зовнішнього» балансу показало: в молодшому шкільному віці переважають діти з врівноваженістю нервових процесів (як серед хлопчиків, так і серед дівчаток). Осіб з переважанням гальмування значно менше, але ще менше тих, у кого переважає збудження. Однак з 10 років у дівчаток і з 11 років у хлопчиків співвідношення між цими типологічними групами починає змінюватися в бік збільшення числа дітей з перевагою збудження (спочатку за рахунок зменшення числа тих, у кого переважає гальмування, а потім і за рахунок зниження числа їхніх однолітків з врівноваженістю). Максимальне зростання кількості дітей з перевагою порушення доводиться у дівчаток на вік 14 років, а у хлопчиків - на вік 15 років, на період статевого дозрівання. Тоді ж починає проявлятися якісно нова зміна балансу у зворотний бік: на тлі великого числа осіб з переважанням збудження збільшується кількість тих, у кого відзначається переважання гальмування. Особливо помітний цей процес у дівчат. У віковий період від 14-15 років до 18-19 років різко знижується кількість осіб з врівноваженістю нервових процесів. «Внутрішній» баланс, за даними цих же авторів, змінюється з віком так само, як і «зовнішній». Відмінність полягає лише в термінах появи фаз: по «внутрішньому» балансу зміна фаз починається на 2 роки раніше. У молодшому шкільному віці переважають діти з врівноваженістю нервових процесів, у віці 9-11 років різко збільшується число дітей з переважанням збудження. У 14-15 років знову в більшості особи з врівноваженістю нервових процесів при значному збільшенні числа тих, у кого переважає гальмування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]