19.Теорії, які пояснюють відмінності психіки чоловіків та жінок (в.Геодакяна; л.Елліса; т.Парсонса, р.Бейлса, ін.).

1. Еволюційна теорія Вігена Геодакяна. Згідно з даною теорією диференціація статі пов’язана з двома основними складовими еволюційного процесу – консервативністю, в бажанні зберегти незмінними у потомства всі батьківські ознаки, і змінністю, завдяки якій виникають нові ознаки.

Концепція Геодакяна трактує диференціацію статі як економну форму інформаційного контакту з середовищем. Від середовища йде два види впливу - деградуюча інформація (мороз, спека, хижаки, паразити) і корисна інформація. Щоб краще зберегтися, еволюційна система повинна бути «подалі» від деградуючою середовища, і ближче до корисного. А щоб розвиватися – навпаки, необхідно стикатися з новими загрозами.

Найбільш оптимальним буде такий варіант вирішення цього конфлікту - розділитися на дві поєднані підсистеми (консервативну та оперативну), першу «прибрати подалі» від середовища, щоб зберегти наявну інформацію (жіноча стать), другу - «наблизити» до середовища для отримання нової (чоловіча стать). Тобто чоловіки відповідальні за набуття нового за прогрес, а жінки – за збереження отриманих корисних ознак, за виживання, стійкість.

Дана спеціалізація обумовлена тим, що чоловіча стать виробляє більше гамет (статевих клітин), ніж жіноча. Надмірність чоловічої статі дозволяє здійснювати природний відбір. Більш того, якщо втрата самок відіб'ється на чисельності потомства, то втрата самців призведе не до зміни чисельності, а до зміни якості потомства.

2. Нейроандрогенетична теорія Лі Елліса. Лі Елліс стверджує, що статеві відмінності в поведінці пов'язані з впливом андрогенів на мозкові системи. У результаті багатосторонніх і численних експериментів було виділено 12 стійких поведінкових програм, що знаходяться під андрогенетичним контролем (андроген - чоловічий гормон). Типово жіноча поведінка характеризується відсутністю цих способів поведінки:

Наступальна еротична поведінка: від чоловіків чекають ініціативи, у той час як жінкам прояв еротичних ініціатив протипоказаний, бо це, на думку Елліса, суперечить інстинкту. Австрійський етолог Карл Лоренц в умовах експерименту змусив самку однією з рибок плисти назустріч самцеві, що призвело останнього у стан стресу, в результаті якого для нього довгий час сексуальна поведінка стала неможливою.

Агресивна поведінка: чоловікам властиве інструментальне ставлення до світу, при якому постійно потрібно щось руйнувати, щоб створювати нове.

Просторова орієнтація: чоловіки краще, ніж жінки, сприймають простір, віддаленість, швидкість. Тому вони й більш чутливі до цих вимірів.

Територіальна поведінка: чоловікам властиво «мітити» і перевіряти свою територію, а також охороняти її кордони, тому «Хто сидів на моєму стільчику?» - типово чоловіча реакція, так само як розкидання і «забування» речей та інше.

Витривалість до болю: у чоловіків споконвічно нижче больовий поріг, ніж у жінок, підготовлених природою до пологів, тому вони змушені з нею краще справлятися.

Повільне засвоєння оборонних умовних рефлексів: чоловікам більш властиво нападати, а не захищатися, у зв'язку з чим у хлопчиків часто відзначаються проблеми в дитячому колективі, викликані невмінням дати здачу.

Слабкий прояв емоційних реакцій у відповідь на загрозу: чоловіки схильні приховувати, а не демонструвати переживання. Приховані переживання не стають менш сильними, але проявляються або в поведінці, або в психосоматичних захворюваннях.

Наполегливість при виконанні завдань без підтримки: Якщо жінка бачить перепону, і немає підкріплення йти далі, вона зупиняється. Чоловіки – ні. Їм властиво наступати на одні й ті ж «граблі» і ломитися в закриті ворота.

Слабкий зв'язок з найближчими родичами: чоловіки, як правило, менше сумують за членам своєї сім'ї, рідше згадують батьків.

Періферізація: тяга до створення «груп» по інтересам у дорослих і особливо підлітків (клуб, гараж, риболовля). Ці групи можуть бути абсолютно автономні одна від одної. Жінки схильні мати універсальних подруг на всі випадки життя.

Пошук пригод: чоловіки втомлюються від монотонності і тому іноді бувають схильні проміняти добре, але вже відоме, на незрозуміле і нове (нові та складні подразники).

«Хижацька» поведінка (полювання): тяга до суперництва і небезпеки. При цьому чоловікам важливо не тільки добитися поставленої мети, але й обійти при цьому суперника.

3. Концепція взаємодоповнюваності статі (Т. Парсонс і Р. Бейлс). Відповідно до даної теорії наявні відмінності в психіці чоловіків і жінок пов'язані з різними функціями, які вони виконували протягом історії людства. Функція чоловіка полягає в підтримці зв'язку між сім'єю і зовнішнім світом, що полягає в добуванні їжі, відкритті нових видів їжі, територій, а в сучасному світі - це професійна діяльність, що приносить матеріальний дохід і соціальний статус. Дана функція є інструментальною. Жінка прив’язана до потомства, вона охороняє сімейне вогнище. Функція жінки - експресивна. У зв'язку з поділом функцій і необхідністю вдосконалення їх виконання з'явилися і закріпилися психічні відмінності.