8.Концепція о.Р.Лурія щодо структурно-функціональних блоків мозку.

Відповідно до концепції Лурія, весь мозок можна розділити на три структурно-функціональних блоки:

1. енергетичний блок;

2. блок прийому, переробки та зберігання екстероцептивноі інформації,

3. блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності.

Перший блок - це блок регуляції енергетичного тонусу і неспання. Для нормальної психічної діяльності організм повинен знаходитися в стані неспання (кора великих півкуль повинна перебувати в стані тонусу). Тільки в умовах оптимального неспання людина може найкращим чином приймати і переробляти інформацію, викликати в пам'яті потрібні системи зв'язків, програмувати діяльність, здійснювати контроль над нею. Апарати, що забезпечують і регулюють тонус кори, - ретикулярна формація стовбура мозку, неспецифічні структури середнього мозку, лімбічна система, область гіпокампу.

Функціональне значення першого блоку в забезпеченні психічних функцій:

• регуляція процесів активації, підтримка загального тонусу ЦНС.

• передача регулюючого впливу мозкової кори на структури, що лежать нижче, моделювання їх роботи і забезпечення складних форм свідомої діяльності.

Перший блок мозку бере участь в організації уваги, пам'яті, емоційного стану і свідомості в цілому, а також у регуляції емоційних (страх, біль, задоволення, гнів) та мотиваційних станів. Лімбічні структури мозку, що входять до цього блоку, займають центральне місце в організації емоційних та мотиваційних станів. У зв'язку з цим перший блок мозку сприймає і переробляє різноманітну інтероцептивну інформацію про стан внутрішніх органів і регулює ці стани.

Другий блок - блок прийому, переробки та зберігання екстероцептивної інформації розташований в зовнішніх відділах нової кори і займає її задні відділи, включаючи до свого складу апарати потиличної, скроневої і тім'яної кори. Структурно-анатомічною особливістю цього блоку мозку є шестишарова будова кори. Вона включає первинні зони (що забезпечують прийом і аналіз інформації, що надходить ззовні), вторинні зони (виконують функції синтезу інформації від одного аналізатора) і третинні зони (комплексний синтез інформації).

Відмінні особливості другого блоку:

• модальна специфічність (реагує на порушення тільки однієї модальності (одного виду), наприклад, тільки зорової або слухової);

• вузька спеціалізація (нейрони реагують лише на окремий подразник одного виду (наприклад, тільки на ширину лінії або кут нахилу і т. п.).

Лурія виділяє основні закони побудови кори, що входить до складу другого блоку мозку.

Закон ієрархічної будови кіркових зон, - співвідношення первинних, вторинних і третинних зон кори здійснює складний синтез інформації. Більш складно організовані зони кори забезпечують більш складні функції. Співвідношення первинних, вторинних і третинних зон у дорослого і у дитини різні. Для нормального розвитку вторинних зон у дитини необхідно, щоб були сформовані первинні, а для розвитку теоретичних - вторинні зони. Тому ушкодження первинних зон в ранньому дитинстві може призводити до грубих порушень у розвитку вторинних і третинних зон. У дорослої людини, при сформованих зонах кори, третинні, найбільш організовані, управляють функцією розташованих нижче вторинних і первинних зон. Тому поразки первинних зон не призводить до помітних порушень психічних функцій і може компенсуватися роботою розташованих поруч структур.

Закон спадної модальної специфічності ієрархічно побудованих кіркових зон. Цей закон описує перехід від дрібного відображення окремих, модально-специфічних ознак до синтетичного відображення більш загальних схем сприйманого світу.

Закон прогресивної латералізації функцій пояснює зв'язок функцій з певною півкулею (у міру переходу від первинних зон до третинних зон). Первинні зони обох півкуль мозку рівноцінні. На рівні вторинних зон частина функцій, що виконуються лівою і правою півкулями, залишаються однаковими, але частина функцій лівої півкулі вже відрізняються від функцій, що виконуються правою півкулею. Функції ж третинних зон лівої півкулі вже докорінно відрізняються від функцій аналогічних зон правої півкулі.

Третій блок - блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності. Пов'язаний з організацією цілеспрямованої психічної активності, яка включає в свою структуру мотив, програму дій по досягненню мети, вибір засобів, контроль за виконанням дій, корекцію отриманого результату. Апарати третього блоку розташовані спереду від центральної лобової звивини і включають в свій склад моторні, премоторні і префронтальні відділи кори лобових часток мозку.

Відмінні особливості третього блоку:

• проведення процесів збудження від теоретичних зон до вторинних, потім до первинних; - відсутність модально-специфічних зон (складається з апаратів тільки рухового типу);

• наявність великих двосторонніх зв'язків не тільки з утвореннями стовбура мозку нижчого рівня, а й з усіма іншими відділами кори великих півкуль.

Апарати першого блоку мозку забезпечують необхідний рівень активації інших блоків, другий блок відповідає за прийом, аналіз і переробку інформації, що надходить із зовнішнього середовища, від екстерорецепторов. З одного боку, ця інформація є основою для інтегративної діяльності третього блоку, а з іншого - є одним із джерел активності першого блоку. Роль третього блоку проявляється в його інтегративній, регулюючій, модулюючій функції. Забезпечуючи важливий етап в переробці інформації, апарати третього блоку надають модулюючий вплив і на перший і на другий блоки, що призводить як до зміни рівня активації кори, з одного боку, так і до зміни порогів відчуття і сприйняття - з іншого.

Перший блок бере участь у формуванні мотивів свідомої діяльності, другий - забезпечує операційну сторону діяльності, а третій - відповідає за формування цілей і програм діяльності. Порушення роботи кожного з цих блоків обов'язково призводить до дезінтеграції психічної діяльності в цілому.

Отже, кожна форма свідомої діяльності є складною функціональною системою і здійснюється, спираючись на спільну роботу всіх трьох блоків мозку. Виокремлення цих блоків є досить умовним.