- •1.Предмет дп. Місце дп в системі психологічних наук та інших галузей знання. Передумови та історія становлення сучасної дп.
- •2.Психогенетика індивідуальних відмінностей. Взаємодія спадковості та середовища як проблема д психофізіології.
- •3.Проблема біологічного дозрівання та психічного розвитку в д психофізіології.
- •4.Нейрофізіологія індивідуальних відмінностей.
- •5. Властивості нервової системи як головні нейрофізіологічні характеристики індивідуальності. Концепція і.П.Павлова щодо властивостей нервової системи.
- •6.Сутність розвитку б.М.Тепловим концепції і.П.Павлова щодо властивостей нервової системи людини.
- •7.Концепція в.Д.Небиліцина щодо властивостей нервової системи.
- •8.Концепція о.Р.Лурія щодо структурно-функціональних блоків мозку.
- •9.2. Концепція інтегральної індивідуальності в.С. Мерліна.
- •9.1. Дослідження властивостей нервової системи в аспекті проблем індивідуальності в школі б.Г. Ананьєва.
- •10.Спеціальна теорія індивідуальності в.М.Русалова.
- •11.Основні підструктури та структуроутворюючі ознаки індивідуальності за е.О.Голубєвою.
- •12.Теорії темпераменту я.Стреляу, г.Айзенка, Дж.Грея.
- •13.Індивідуальні відмінності емоцій. Концепція п.В.Симонова про систему чотирьох мозкових структур, яка пояснює індивідуальні відмінності емоцій.
- •14.Співвідношення темпераменту та характеру з позиції д психофізіології.
- •15.Вікові особливості прояву властивостей нервової системи.
- •16.Симетрія та асиметрія живого. Теорії походження асиметрії. Асиметрія півкуль головного мозку людини.
- •17.Латералізація, її становлення в онтогенезі.
- •18.Ліво- праворукість. Фізіологічні механізми функціонування асиметрії рук.
- •19.Теорії, які пояснюють відмінності психіки чоловіків та жінок (в.Геодакяна; л.Елліса; т.Парсонса, р.Бейлса, ін.).
- •20.Статеві відмінності в прояві властивостей нервової системи та темперамента.
- •21.Стать та функціональна асиметрія.
- •22.Психофізіологічні основи професійної придатності.
- •23.Загальні здібності та їх задатки. Співвідношення загальних здібностей, загальних властивостей нервової системи та спеціально людських типів внд.
- •24.Дослідження співвідношення здібностей та схильностей в диференціальній психофізіології.
- •25.Психофізіологічний аспект питання компенсації здібностей.
- •26.Індивідуальні відмінності працездатності та властивості нервової системи. Фактори стійкості оптимального функціонального стану.
- •27.Концепції індивідуального стилю діяльності в диференціальній психофізіології.
- •28.Предмет диференціальної психології. Місце диференціальної психології в системі психологічних наук та інших галузей знання.
- •29.Історія становлення сучасної диференціальної психології. Як співвідносяться диференціальна психофізіологія та диференціальна психологія?
- •30. Методи диференціальної психології.
- •31.Ієрархічна структура суб’єкта взаємодії із світом: організм, індивід, особистість, індивідуальність.
- •32.Концепція б.Г.Ананьєва щодо трьох планів індивідуально-психологічного розвитку людини. Життєвий шлях людини.
- •33.Концепція індивідуальності б.Г.Ананьєва.
- •34.Теоретичне обґрунтування природи індивідуальних відмінностей. Соціальне та біологічне в природі людини.
- •35.Джерела походження індивідуальних відмінностей. Взаємодія спадковості та середовища.
- •36.Сучасне розуміння спадковості та середовища в диференціальній психології.
- •37.Розподіл індивідуальних відмінностей. Поняття психологічної норми.
- •38.Індивідуальні відмінності здібностей, їх чинники.
- •39.Індивідуальні відмінності інтелекта, їх чинники.
- •40.Генеза обдарованості як проблема диференціальної психології.
- •41.Вікові відмінності пізнавальних процесів та особистісних властивостей. Фактори, які впливають на інтенсивність старіння вищих психічних функцій.
- •42.Порівняння типологічних моделей п.Б.Ганнушкіна, а.Б.Лічко, к.Леонгарда.
- •43.Конституціональні типи. Типологічні моделі е.Кречмера і у.Шелдона.
- •44.Типологія особистості к.Юнга.
- •45.Типології характера в психології: з.Фройд, а.Адлер, е.Фромм, к.Хорні.
- •46.Типології характера в психології: типологія о.Ф.Лазурського.
- •Нижчий рівень:
- •Середній рівень:
- •47.Статеві відмінності в здібностях.
- •48.Особистісні особливості чоловіків та жінок.
- •49.Профіль функціональної асиметрії як параметр індивідуальності.
- •50.Соціально-класові відмінності в психологічному розвитку.
- •51.Соціокультурна координата індивідуальності в дослідженнях диференціальної психології.
- •52.Варіації моральної свідомості: вікові, статеві, соціокультурні особливості.
- •53.Поняття життєвого стилю в психології. Концепція а.Адлера.
- •54.Дослідження джерел стильової своєрідності.
- •55.Індивідуальні особливості когнітивного стилю. Когнітивні стилі в структурі індивідуальності.
- •56.Атрибутивний стиль особистості, вікові та гендерні відмінності.
- •57.Індивідуальний стиль діяльності, психологічні чинники його формування.
- •58.Стиль спілкування в структурі індивідуальності. Стилі міжособистісного спілкування. Чоловічий та жіночий стилі спілкування.
- •59.Вікові та статеві особливості психологічного захисту людини.
- •60.Вікові та статеві особливості копінг-поведінки людини.
44.Типологія особистості к.Юнга.
Психолог Карл-Густав Юнг поділяв людей на типи, виходячи з психологічних відмінностей, які вважав вродженими. Він виокремив два загальні типи - екстравертний та інтровертний. Для екстравертів характерна спрямованість на зовнішній об'єкт, тому думки інших людей, загальноприйняті норми, об'єктивні обставини визначають їхні вчинки більшою мірою, ніж власне суб'єктивне ставлення до навколишньої дійсності. В інтроверта суб'єктивне завжди превалює над об'єктивним. Переживаючи емоцію, інтроверт звертає увагу не на події або людей, які її спричинили, а на власні переживання. Власна думка для нього важливіша, ніж навколишня реальність або думка інших людей.
Залежно від розвиненості мислення, емоцій, відчуттів та інтуїції Юнг розрізнив типи екстравертів та інтровертів:
Екстравертний розумовий тип властивий суб'єктам, які приймають важливі рішення розсудливо, створюють схеми об'єктивної реальності й керуються ними у своїй поведінці, вимагаючи того самого від інших. Якщо ці схеми (формули, за Юнгом) є результатом глибокого розуміння реальності, такі люди можуть бути реформаторами і новаторами. Проте що вужча схема, то більше шансів, що представник типу перетвориться на буркотуна, а в служінні ідеалу його не зупинять жодні етичні закони. Люди цього типу емоційно бідні, вони рідко співчувають іншим, не цінують дружби, їм чужі естетичні переживання.
Екстравертний емоційний тип схильний "правильно" емоційно оцінювати все те, що його оточує. Такі люди люблять партнерів, які відповідають певним критеріям (наприклад, посідають певне соціальне становище), їхні почуття завжди здаються нещирими, поведінка - вдаваною.
Екстравертний сенсорний тип властивий людям, які визначають цінність об'єктів за силою відчуття: що воно сильніше, то більша цінність об'єкта. Вони шукають насолоди і задоволення. Оточення сприймає їх як життєрадісних естетів, якщо їхні відчуття не надто домінують над рештою функцій, у протилежному разі вони стають неприємними у спілкуванні.
Екстравертний інтуїтивний тип чутливий до нового і незвичайного, легко і бурхливо захоплюється новим об'єктом, може заразити своїм ентузіазмом і надихнути інших, але щойно об'єкт прихильності перестає бути цікавим, без жалю забуває про нього і переключається на новий. Етичні засади його ніколи не турбують. Людей такого типу вважають легковажними авантюристами.
Інтровертний розумовий тип характеризується мисленням, яке не відтворює реальної дійсності, а доводить її неясний образ до зрозумілої і чітко сформульованої ідеї. Через це така людина схильна підлаштовувати факти під ідею або взагалі ігнорувати їх. Вона створює теорії задля теорій. На відміну від екстравертного розумового типу вона прагне не до розширення знань про світ, а до поглиблення їх.
Інтровертний емоційний тип виглядає зовні спокійним, навіть індиферентним. Його емоції часто непомітні, хоча всередині може все кипіти. Емоційну стриманість сприймають як прояв холодності.
Інтровертний сенсорний тип, на відміну від екстравертного сенсорного типу орієнтується не на об'єкти, що викликають інтенсивні відчуття, а на інтенсивність відчуттів, спричинених об'єктами. Тому щойно відчуття виникає, об'єкт для такої людини втрачає цінність. Представники цього типу незрозумілі і непривабливі для оточення.
Інтровертний інтуїтивний тип породжує, за Юнгом, фантастів і художників, а при відхиленні від норми - містиків. Продукти їхньої творчості для оточення незрозумілі.
Ухил у бік негативних характеристик цих типів, вірогідно, пов'язаний з тим, що джерелом створення типології був клінічний досвід її автора.
