Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Differentsialka_exam_answers1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

18.Ліво- праворукість. Фізіологічні механізми функціонування асиметрії рук.

До теперішнього часу встановлено, що серед мешканців нашої планети незалежно від національності та расової приналежності переважають праворукі люди, тобто з переважанням лівої півкулі. Решта людства ділиться на дві нерівні частини: приблизно від 5% до 20% складають лівші, у яких відзначається домінування правої півкулі, і близько 2-3% населення складають амбідекстери - люди з однаково розвиненими руками.

Єдиної думки про походження ліворукості-праворукості в науковій літературі немає. Існує маса гіпотез, міфів, припущень - від генетичної обумовленості до соціальних факторів. Справа ускладнюється тим, що лівші бувають різні. Одні народжуються ліворукими, тобто причину можна вважати генетичною, хоча наука не може знайти закон спадкування в сім'ях, де багато лівшів. Інші (компенсаторні) діти стають лівшою в результаті якоїсь невідомої науці дисфункції в розвитку мозку. Таких дітей майже стільки ж, скільки з генетичною ліворукістю. Хоча в багатьох країнах з хорошою системою допомоги породіллі частка компенсаторного варіанту ліворукості - всього близько 10%.

Зазвичай виділяються традиційні напрямки, що зв'язують ліворукість з діями трьох факторів: середовищними, генетичними і патологічними. Однак наскільки значимим є кожен з цих факторів в конкретному випадку, чи можливий їх поєднаний вплив - відповіді на ці питання поки немає. В результаті досліджень з цього приводу було доведено, що у обох ліворуких батьків у 46% випадків буде ліворукий дитина, у праворуких же батьків така ймовірність становить всього 2%. Інші показники відрізнялися не сильно. Так, сімейна ліворукість відзначена у 72% ліворуких чоловіків і 78% ліворуких жінок. Відповідно з цією точкою зору зовнішнє середовище лише сприяє (або перешкоджає) розвитку ліворукості.

Робилися також спроби простежити сімейну ліворукість через кілька поколінь. З'ясувалося, що з покоління в покоління збільшується число ліворуких від 6,2% (серед бабусь, дідусів, прабабусь, прадідусів) до 17,5% (серед дітей). Також виявлено, що ліворукість і праворукість мають ще й ступінь вираженості. Є сильно виражені лівші, які нічого не можуть робити правою рукою і є більш помірні варіанти. Те ж саме і у правшів. Є й амбідекстери - люди, які однаково добре володіють обома руками.

Раніше думали, що діяльність правої руки регулюється тільки лівою півкулею мозку. Вважалося, що якщо якось порушується робота лівої півкулі, то дитина може стати лівшою. У цій гіпотезі є доля правди, але згодом з'ясували, що такої жорсткої прив'язки руки до протилежної півкулі немає. Діяльність кожної руки регулюється і контролюється обома півкулями. Є безліч відмінностей в стилях виконання завдань і всередині групи правшів, і всередині групи лівшів, але значущих відмінностей між групами немає.

Що ж до особистісного розвитку лівшів і правшів, то він пов'язаний більшою мірою з соціокультурними умовами життя, а не з генами і природними особливостями. Взагалі діяльність півкуль мозку у лівшів і правшів організована по-різному: у правшів більш жорсткі зв'язки між півкулями, а у лівшів - всередині кожної півкулі.

Це, до речі, може бути причиною того, о у сильно ліворуких і сильно праворуких більш низький коефіцієнт інтелекту, ніж у людей зі слабо вираженою ліворукістю і праворукістью. Адже Сильно ліворуким не вистачає зав’язків між півкулями, кожна з них працює більш по своєму; а сильно праворуким – диференціації. Як наслідок, їм складно організовувати якісь нові варіанти взаємодії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]